Відмінності між версіями «Базар»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
 
(не показані 11 проміжних версій 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Бориса Грінченка==
 
'''Базар, -ру,''' ''м.'' '''= [[Базарь]].'''
 
'''Базар, -ру,''' ''м.'' '''= [[Базарь]].'''
  
 
[[Категорія:Ба]]  
 
[[Категорія:Ба]]  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словникахБаза́р (от перс. بازار‎ — бозо́р, «рынок», узб. bozor, тадж. бозор, туркм. bazary, араб. سوق‎‎, sūq) — общеупотребительное название торгового места, где присутствует множество продавцов и покупателей, чаще всего под открытым небом[1].
+
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===[http://sum.in.ua/s/Bazar Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
'''БАЗАР''', у, чол.
  
−
Слово распространено в южных областях бывшего СССР (в современной России более распространённым является слово «рынок»). Обычно базар работает по определённым дням недели, в связи с чем существует термин «базарный день»[1]. «Базарный день» обычно суббота—воскресенье, когда идёт пик торговли, но обычно базары работают и в прочие дни, исключая понедельник.
+
1. Торгівля(переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 32);
 +
//  Місце, де відбувається така торгівля. Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); Утоптала стежечку Через яр, Через гору, серденько, На базар (Тарас Шевченко, II, 1953, 144); У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3—0,5 га (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 292);
 +
//  Час такої торгівлі. — У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Марко Вовчок, I, 1955, 77);
 +
//  у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато. Базар люду насходилось (Тарас Шевченко, I, 1951, 305).
  
−
Торгуют главным образом сами производители товара (раньше крестьяне, ремесленники, в настоящее время фермеры, представители фабрик и пр.) Также может употребляться для обозначения торговли определенными товарами, к примеру «книжный базар», «рыбный базар».
+
2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар; Шкільний базар.
 +
 
 +
3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Хата з дітьми — базар (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 127); А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44).
 +
 
 +
♦ Пташиний базар — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи. Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 147).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/29/53393/5819.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]===
 +
'''БАЗАР''' - с. в Житомирській обл. України; 17 XI 1921 поразка Волинської групи Армії УНР, що брала участь у 2-му Зимовому поході; 359 полонених учасників походу розстріляні більшовиками.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/39139.html Орфографічний словник української мови]===
 +
'''База́р''' - іменник чоловічого роду, селище в Україні; місце битви.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/36/53393/234850.html Словник іншомовник слів]===
 +
'''БАЗАР'''; ч. (перс.)  
 +
# Ринок, торговиця, торговище; місце, де відбувається торгівля.
 +
# Торг, сільський ярмарок.
 +
# Базарний день.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/38/53393/377441.html Eкономічна енциклопедія]===
 +
'''БАЗАР''' рос. базар
 +
 +
1. Спеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) товарів с.-г. продукції та продуктів повсякденного попиту.
 +
 
 +
2. Періодичні торги, які організовуються у закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий Б., ялинковий Б., святковий Б., шкільний Б.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/41/53393/261763.html Словник синонімів]===
 +
'''БАЗАР''' - ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) ТАНДИТА, товчок.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/44/53393/296063.html Архітектура і монументальне мистецтво]===
 +
'''БАЗАР''' (тюрк.) - Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/47/53393/303310.html Українсько-російський словник]===
 +
'''БАЗАР'''
 +
 
 +
1) базар; рынок (место торговли)
 +
 
 +
2) (беспорядочный говор, крик) перен. разг. базар
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356013.html Фразеологічний словник української мови]===
 +
'''БАЗАР''' - як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський).
 +
 
 +
===[http://slovopedia.org.ua/57/53393/373558.html Словар українського сленгу]===
 +
'''БАЗАР''' (-у) ч.
 +
 
 +
1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53.
 +
 
 +
*Базару (базарів) немає, мол., крим. Уживається на знак згоди з кимсь. І, звісно, смуток золотим пушком / Діткнеться серця - тут нема "базару" (П. Вольвач, Кров зухвала).
 +
Відповідати за базар, мол. Говорити серйозно, з усвідомленням стану справ. ПСУМС, 4.
 +
 
 +
*Гнилий базар, крим.; мол.; жрм. Порожні балачки. ПСУМС, 31; СЖЗ, 31; ФССГД, 25. Неприємно лише вкотре перечитувати "гнилий базар" про невистояність молодого вина (Книжник, 2001, № 6).
 +
 
 +
*З'їхати з базару, мол. Сказати щось недоречне. ПСУМС, 4.
 +
 
 +
*Попасти в базар, мол. Бути зв'язаним словом. ПСУМС, 4.
 +
 
 +
*Розвести на базари. Див. «розвести».
 +
 
 +
*Фільтрувати базар, крим., мол. Бути обережним у виборі висловів (у розмові, під час суперечки). Народний депутат Олександр Волков в інтерв'ю газеті "Сьогодні", відповідаючи на запитання, чи вважає він, Волков, що депутати змінюють фракції не за фінансовими переконаннями, а за якими-небудь іншими, щиро так відповів: "Чисто за ідеологічними". Загалом, як не фільтруй "базар", а рідна мова ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно (ВЗ, 2001, № 199-200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2, 467.
 +
 
 +
2. крим. Суперечка, з'ясування стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Югановы, 27.
 +
*Плюшкінський базар, мол.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари тощо. ПСУМС, 54.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index1.jpg|x160px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index1.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Indexв.jpg|x160px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index2.jpg|x160px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Index3.jpg|x160px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|YjphIx0SPaw}}
 +
{{#ev:youtube|IO2CTqqSuDk}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
*[[Базарь]]
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80 Вікіпедія]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}
−
==Див. також==http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80
+
==Медіа==
−
Додаткові відомості
+
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]

Поточна версія на 20:14, 18 грудня 2014

Словник Бориса Грінченка

Базар, -ру, м. = Базарь.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАЗАР, у, чол.

1. Торгівля(переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні. В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 32); // Місце, де відбувається така торгівля. Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); Утоптала стежечку Через яр, Через гору, серденько, На базар (Тарас Шевченко, II, 1953, 144); У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3—0,5 га (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 292); // Час такої торгівлі. — У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Марко Вовчок, I, 1955, 77); // у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато. Базар люду насходилось (Тарас Шевченко, I, 1951, 305).

2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них. Книжковий базар; Шкільний базар.

3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови. Хата з дітьми — базар (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 127); А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44).

♦ Пташиний базар — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи. Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 147).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

БАЗАР - с. в Житомирській обл. України; 17 XI 1921 поразка Волинської групи Армії УНР, що брала участь у 2-му Зимовому поході; 359 полонених учасників походу розстріляні більшовиками.

Орфографічний словник української мови

База́р - іменник чоловічого роду, селище в Україні; місце битви.

Словник іншомовник слів

БАЗАР; ч. (перс.)

  1. Ринок, торговиця, торговище; місце, де відбувається торгівля.
  2. Торг, сільський ярмарок.
  3. Базарний день.

Eкономічна енциклопедія

БАЗАР рос. базар

1. Спеціально відведене місце у населених пунктах з легкими спорудами для демонстрації (показу) товарів с.-г. продукції та продуктів повсякденного попиту.

2. Періодичні торги, які організовуються у закритих приміщеннях і на майданах у приурочені до певних подій дні. Напр., книжковий Б., ялинковий Б., святковий Б., шкільний Б.

Словник синонімів

БАЗАР - ринок, торг, (щорічний) ярмарок; (старих речей) ТАНДИТА, товчок.

Архітектура і монументальне мистецтво

БАЗАР (тюрк.) - Велика площа, просторий майдан для торгівлі у південних містах.

Українсько-російський словник

БАЗАР

1) базар; рынок (место торговли)

2) (беспорядочный говор, крик) перен. разг. базар

Фразеологічний словник української мови

БАЗАР - як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти, ще́знути і под. Безслідно. Пропали! Як Сірко в базарі! (І. Котляревський).

Словар українського сленгу

БАЗАР (-у) ч.

1. мол., жрм, крим. Бесіда, розмова. Я знав, що це не пустий базар (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 44; ЯБМ, 1, 53.

  • Базару (базарів) немає, мол., крим. Уживається на знак згоди з кимсь. І, звісно, смуток золотим пушком / Діткнеться серця - тут нема "базару" (П. Вольвач, Кров зухвала).

Відповідати за базар, мол. Говорити серйозно, з усвідомленням стану справ. ПСУМС, 4.

  • Гнилий базар, крим.; мол.; жрм. Порожні балачки. ПСУМС, 31; СЖЗ, 31; ФССГД, 25. Неприємно лише вкотре перечитувати "гнилий базар" про невистояність молодого вина (Книжник, 2001, № 6).
  • З'їхати з базару, мол. Сказати щось недоречне. ПСУМС, 4.
  • Попасти в базар, мол. Бути зв'язаним словом. ПСУМС, 4.
  • Розвести на базари. Див. «розвести».
  • Фільтрувати базар, крим., мол. Бути обережним у виборі висловів (у розмові, під час суперечки). Народний депутат Олександр Волков в інтерв'ю газеті "Сьогодні", відповідаючи на запитання, чи вважає він, Волков, що депутати змінюють фракції не за фінансовими переконаннями, а за якими-небудь іншими, щиро так відповів: "Чисто за ідеологічними". Загалом, як не фільтруй "базар", а рідна мова ллється чисто-чисто, конкретно-конкретно (ВЗ, 2001, № 199-200). БСРЖ, 44; ЯБМ, 2, 467.

2. крим. Суперечка, з'ясування стосунків. БСРЖ, 44. // мол. Галас, безлад. Альо, дітвора! Кінчай базар! Од вас дуже багато галасу (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Югановы, 27.

  • Плюшкінський базар, мол.; жарт.-ірон. Місце, де продають старі речі, товари тощо. ПСУМС, 54.

Ілюстрації

Index1.jpg Indexв.jpg Index2.jpg Index3.jpg

Медіа

Див. також

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Базар&oldid=129023