Відмінності між версіями «Лев»

Поточна версія на 23:04, 9 листопада 2017

Лев, -ва, м. 1) Левъ. Дома лев, а на війні тхір. Ном. № 4352. 2) Монета: а) 10 коп. Подол. и Бессар. г. б) австрійскій гульденъ. Федьк. І. 4. Гол. IV. 532. Ум. Левин. Песика б’ють, а левик боїться. Ном. № 3902.

Сучасні словники

Лев (Panthera leo) — вид класу ссавців, ряду хижих, родини котячих.

Зовнішній вигляд

Леви — єдині кішки, у яких так разюче самці відрізняються від самок. Дорослі леви-самці відрізняються великою гривою і виглядають набагато більшими за левиць. Лев вважається за дорослого в 5 років і до цього моменту набирає свій оптимальний «бойовий» розмір. Самці важать 150–225 кг, в окремих випадках — до 240 кг при довжині тіла без хвоста 1,7-2,5 м, хвіст — 90-110 см, висота в загривку 90-125 см. Маса самок становить 100–150 кг, в окремих випадках до 160 кг. Найважчий лев був убитий в 1936 році в Трансваалі, він важив 313 кг (книга рекордів Гіннеса). Зазвичай звірі в неволі більші. У 1970 році в Лондонському зоопарку було зареєстровано рекордна вага лева 375 кг. Лев відрізняється від свого найближчого родича тигра, дещо іншими пропорціями тіла. Так, тигр трішки довший, а лев вищий в плечах і має трохи більш витягнутий череп, але в основному ці дві великі кішки мають приблизно однакові розміри, а також однакову силу. Наприклад, сила укусу тигра і лева може досягати 450 кг, а сила удару лапою досягає 180 кг, швидкість удару лапою досягає 6 м/с. Спосіб життя левів не типовий для великих кішок. Леви живуть великими сімейними групами — прайдами. Полюють і дивляться за дитинчатами, в основному самки, самці ж охороняють територію. Бої за самок часто закінчуються смертю самця-захисника або претендента. Деякі прайди спеціалізуються на одному з видів здобичі (є леви, які полюють на слонів). Дорослий самець здатний з'їсти більше 30 кг м'яса за раз. Ситий лев може проспати майже 20 годин. При нагоді, вбиває представників інших котячих і гієн.

Поведінка

Леви мешкають в степах і саванах і полюють на тварин середнього і великого розміру, насамперед, на копитних. Здобувати великих тварин (буйволів і жирафів) їм допомагає колективний спосіб життя. Леви розходяться і займають певні позиції. Є леви-загоничі, вони підкрадаються до жертви на невелику відстань, після чого здійснюють кидок, направляючи вибрану тварину на групу, що очікує в засідці. Самець допомагає завалити велику здобич, якщо потрібна груба сила і вага.

У сутінках тактика полювання міняється, леви один за одним безшумно йдуть в темряву і оточують стадо. Якщо самці допомагають їм, декілька грізних гуркотів реву поженуть переляканих тварин туди, де їх чекають леви. Таким чином вони живляться.

Коли зебр і гну багато, леви харчуються майже виключно ними. Лев зазвичай їсть раз на два-три дні, але здатний обходитися без їжі декілька тижнів. Серйозною небезпекою, голод стає після того, як стада починають сезонну міграцію по рівнинах. Так, левиця з безпорадними новонародженими левенятами іноді залишається одна, коли йдуть стада, а за ними і її прайд.

Леви поїдають здобич в суворо встановленому порядку: спочатку розпорюється черевна порожнина і з'їдаються серце, печінка і нирки, а потім м'ясо разом з шкурою. Домінуючий самець їсть першим, навіть якщо ніякої участі в полюванні не приймав. Якщо дичини в цей час року багато і він не надто голодний, то інші члени прайда теж можуть бути допущені до бенкету. Інакше вони вимушені чекати, поки він не насититься, і лише тоді уривають свою частку. Левенята їдять останніми, якщо для них ще щось залишається, і нерідко домінуючий самець стежить, щоб вони отримали хоч які-небудь залишки.

В період спаровування відношення між партнерами дуже ніжні. Домінуючий лев злучається з самкою, у якої наступила тічка, кожні двадцять-тридцять хвилин — і так годинами.

Леви звикли до періодів надлишку і позбавлень, тому коли є їжа, вони наїдаються до відвала. Але лев що наївся, стає сонним і лягає спати, а у залишків туші збираються шакали, грифи і гієни. Леви сплять в маленьких острівцях тіні або траві, нагрітої сонцем савани, по 20 годин на добу.

Опис

Лев - рекордсмен по висоті в плечах серед усіх котячих. За вагою найбільші підвиди лева і тигра приблизно порівнянні. У левів потужні ноги, сильні щелепи, а ікла мають довжину 8 см, тому ці хижаки здатні вбивати досить великих тварин. Череп лева дуже схожий на тигровий, лобова область, як правило, більш знижена і плоска. Носові отвори ширше, ніж у тигрів. Проте, у цих двох видів форма черепа дуже схожа, відмінності є лише в будові нижньої щелепи. Забарвлення варіює від кольору шкіри буйвола до жовтуватого, червонуватого або темно-коричневого. Нижня частина тіла лева світліше, ніж верхня, кінчик хвоста має чорний колір. Левенята народжуються з коричневими плямами на тілі, як у леопардів. При досягненні статевої зрілості ці плями зникають, хоча у деяких дорослих особин, особливо у самок, вони зберігаються на животі і ногах.

Леви - одні з небагатьох наземних хижаків і єдині представники сімейства котячих, у яких добре самці відрізняються від самок: левиці виділяються меншими розмірами і відсутністю гриви. Самки частіше виступають в ролі мисливця - з цієї причини грива, яка може перешкодити при маскуванні, у них не розвинена. Колір гриви варіює від білого до чорного, а з віком завжди темніє.

Маса дорослих левів становить 150-250 кг у самців і 120-182 кг у самок. Ноуелл і Джексон вирахували, що середня вага самців становить 181, а самок - 126 кг. В горах Кенії був застрелений лев, маса якого становила 272 кг [25]. Розміри відрізняються в залежності від навколишнього середовища і ареалу. Леви з Південної Африки в основному важче левів зі східної частини континенту на 5%.

Довжина тіла лева разом з головою досягає 170-250 см у самців і 140-175 см - у самок. Висота в плечах - близько 123 см у самців і 107 см у самок. Довжина хвоста у левів коливається від 90 до 105, а у левиць - від 70 до 100 см. Максимальної довжиною тіла (3,3 м) володів самець з чорної гривою, убитий в південній частині Анголи в жовтні 1973 року. Найважчий з відомих левів був людожером; він був застрелений в 1936 році в Східному Трансваалі, Південна Африка. Його маса становила 313 кг. Леви, що живуть в неволі, як правило, важать більше тих хижаків, які мешкають в дикій природі. У Колчестерський зоопарку Великобританії в 1970 році був зареєстрований лев на ім'я Сімба, що важив 375 кг. Що стосується вимерлих в історичний час підвидів лева, то дані про їх розмірах і масі найчастіше недостатні і недостовірні. Однак, не виключено, що деякі з них, наприклад, барбарійской підвид, помітно перевищували в масі найбільших сучасних левів. Знаменитий мисливець на левів, Жюль Жерар в середині 19 століття писав про те, що туша дорослого самця важить не менш 600 фунтів (~ 272 кілограмів). Якщо ця оцінка вірна, то берберійський лев в середньому перевищує в масі як сучасні підвиди левів, так і сучасні підвиди тигрів. Крім того, Жерар писав про розмір слідів самців, як про перевищує площу руки з розведеними в сторони пальцями, про те, що людині важко відірвати від землі голову вбитого лева, і про те, як найсильніша людина в їх полку осів, коли на нього наділи шкуру і голову вбитого лева. Це теж побічно говорить про великі розміри представників цього підвиду. Ці дані, звичайно, не можна назвати достовірними, але в будь-якому випадку інформації про розміри цього підвиду недостатньо для винесення однозначних висновків.

Характерною особливістю як лева, так і левиці, є пухнастий пучок - «пензлик» на кінці хвоста; довжина цього пучка - близько 5 см. При народженні пензлик відсутня, а розвиватися починає тільки з 5-го місяця життя левенят. У віці 7 місяців вона вже добре помітна. У деяких особин всередині пензлика знаходиться «шпора», утворена з кінцевих ділянок хвостових хребців, злитих разом.

Ілюстрації

Див. також

додаткова інформація на вікіпедії

картинки

академічний словник