Відмінності між версіями «Русалка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 19: Рядок 19:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1259579733_67.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B9SRv4589Y.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E1fd1ee9bb48.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Iсрв.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
Додаткові відомості:
 
Додаткові відомості:

Поточна версія на 23:09, 3 листопада 2013

Сучасні словники

Русалка Русалки — це істоти слов'янської міфології, що є дівами прісних і солених вод. Вони - дочки Водяного та дівчини-утоплениці. Русалки властиві для більшості міфів різних народів. Назва «русалка» західного походження. Це східнослов'янське слово походить від лат. rosalia , грец. ρουσάλια — назви святкувань та ігрищ, dies rosae. Надалі цим словом стали позначати тільки заложних небіжчиків — дівчат, яким додали рис грецьких німф або грецьких сирен. У північних росіян якогось певного образу русалки немає; рос. шути́ха, водяни́ца, хи́тка, черто́вка — найчастіше потворна жінка з величезними грудьми, яка є дружиною водяного або духом води жіночої статі. Серед українських русалок виділяються ма́вки або ня́вки (від давньої назви небіжчика «навь»)

Як ставали русалками

Згідно з народними віруваннями, русалками ставали дівчата, які потонули або померли на Зелені свята. Також і ті, що були заручені і померли перед шлюбом, або й діти, що народилися мертвими або повмирали нехрещеними — так звані страдчата чи потерчата. Русалки (дівчата і жінки-утоплениці) стають дружинами Водяника.

Види русалок

•Берегиня (Русалка водяна) – демон, народжений від дівчини, яка втопилася. Схожа на дівчину з пишним волоссям і риб’ячим хвостом[Джерело?] замість ніг. Боїться запаху полину або любистку. Живе на дні річок, озер, морів у кришталевих палацах. Часто виходить на берег і сумно співає. Саме тому і назва – Берегиня. Не слід плутати з небесною Берегинею – богинею Матері-Землі.
•Поляниця (Русалка польова) – демон, що уособлює мрії про волю, незалежність, гордість. Вигляд: дівчина у вінку та одязі із зелені. Походить з дівчини, яку розтерзали дикі звірі або яка повісилася. Гуцули називають її Повітрулею.
•Мавка (Русалка лісова) – демон, що народжується з духу дівчини, яка загинула в лісі з різних причин. Схожа з Поляницею, але різниться одягом, який сплетений з вербових віток.

Серед русалок є й Лоскотниці – це душі дівчат, що померли зимою; вони з’являються на полях і до смерті залоскочують дівчат і хлопців, якщо ті потрапляють до них. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

1259579733 67.jpg B9SRv4589Y.jpg E1fd1ee9bb48.jpg Iсрв.jpg

Див. також

Додаткові відомості: