Відмінності між версіями «Ниточка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
(Ілюстрації)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''Гра з мотузкою''' або «гра у мотузку», «мотузочка», «ниточка», «плетиво», «килимчик», «павутиннячко», «фігурки з мотузки» — майстерна гра, у якій ниткою (мотузкою, шнурком), надітою на пальці, утворюють різноманітні візерунки (фігурки). Іноді допомагають зубами, зап’ястям і ступнями.
 +
 
 +
'''Опис гри'''
 +
 
 +
У всьому світі існує ціле розмаїття подібних ігор, у які грають одна або кілька людей. У Великобританії та США гра має назву «cat's cradle» (колиска для киці); у Німеччині — «Hexenspiel» (гра відьми), на Гаваях — hei (з гав. сітка, тенета), на острові Пасха — kai kai, у ескімосів — ajararpoq, індіанців навахо — na-ash-klo (безперервне плетіння), макассарів з Південного Сулавесі (Індонезія) — toêká-toêká (сходи, драбина).
 +
 
 +
Серед фігурок, отриманих у ході гри, виділяють драбину Якова, два діаманти, філіжанки з блюдцем, місяць (сонце) у темряві та інші.
 +
 
 +
Узори можуть складатися з окремих частин, створюватися у процесі гри, або навіть з’являються послідовно як різні персонажі під час розповіді історії. У деяких народів фігури використовувались під час ворожіння, щоб передбачити стать майбутньої дитини.[1]
 +
 
 +
В Україні поширений варіант гри, в якій гравці по черзі знімають один в одного з рук зав'язану в кільце і натягнуту на пальці нитку (мотузку, шнурок) таким чином, щоб вийшов який-небудь симетричний візерунок. Існують певні комбінації і послідовність переходу від одного узору до іншого. Мета гри не перемогти суперника; гравців захоплює сам процес плетіння візерунків.
 +
 
 +
'''Історія'''
 +
 
 +
Походження гри невідоме. Канадський автор Камілла Ґриські зазначила: «Ми не знаємо, коли люди вперше почали грати у мотузки або які первісні люди винайшли це давнє мистецтво. Що ми знаємо так це те, що всі первісні суспільства мали і використовували нитки для полювання, риболовлі, ткацтва, а також те, що фігурки з ниток мали корінні народи в усьому світі».[2]
 +
 
 +
Давньогрецький лікар Гераклас (I століття) зробив найбільш ранній відомий нам опис нитяних візерунків у своєму трактаті про хірургічні вузли.[3][4] Ця робота була передрукована у IV столітті Орібазієм у «Медичному збірнику» (Collectiones medicae). Серед описаних узорів згадується «Plinthios Brokhos», відомий також у австралійських тубільців як «Захмарене сонце».[5] Інуїти робили нитяні фігури, що представляли вимерлого волохатого мамонта.
 +
 
 +
Фігурки з ниток вивчалися антропологами, наприклад, Францем Боасом (1858-1942), Джеймсом Горнеллом (1865-1949)[6], які намагалися простежити походження і розвиток культур. На їх думку, цим доводилася теорія моногенезу, єдиного походження всіх рас. Мотузочка, імовірно, виникла як розважальна гра у багатьох суспільствах. Приклади були зібрані у Південно-Східній Азії, Японії, Південній Америці, Вест-Індії, на островах Тихого океану, у інуїтів та індіанців.[2] Гра також поширена в Європі та Африці.
 +
 
 +
У 1906 році американський етнолог Керолайн Фернесс Джейн (1873-1909) видала «Фігурки з нитки і як їх робити», одну з найвідоміших праць, присвячених цій темі.
 +
 
 +
У 1978 році була створена Міжнародна асоціація гри у мотузку, основною метою якої є збереження і поширення знань про традицію цієї стародавньої гри.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:34848715.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:CW5Eo2lg-hc.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Provoloka11-604x5091.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Огнеквапргне.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник
 
http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник

Поточна версія на 00:29, 3 листопада 2013

Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.

Сучасні словники

Гра з мотузкою або «гра у мотузку», «мотузочка», «ниточка», «плетиво», «килимчик», «павутиннячко», «фігурки з мотузки» — майстерна гра, у якій ниткою (мотузкою, шнурком), надітою на пальці, утворюють різноманітні візерунки (фігурки). Іноді допомагають зубами, зап’ястям і ступнями.

Опис гри

У всьому світі існує ціле розмаїття подібних ігор, у які грають одна або кілька людей. У Великобританії та США гра має назву «cat's cradle» (колиска для киці); у Німеччині — «Hexenspiel» (гра відьми), на Гаваях — hei (з гав. сітка, тенета), на острові Пасха — kai kai, у ескімосів — ajararpoq, індіанців навахо — na-ash-klo (безперервне плетіння), макассарів з Південного Сулавесі (Індонезія) — toêká-toêká (сходи, драбина).

Серед фігурок, отриманих у ході гри, виділяють драбину Якова, два діаманти, філіжанки з блюдцем, місяць (сонце) у темряві та інші.

Узори можуть складатися з окремих частин, створюватися у процесі гри, або навіть з’являються послідовно як різні персонажі під час розповіді історії. У деяких народів фігури використовувались під час ворожіння, щоб передбачити стать майбутньої дитини.[1]

В Україні поширений варіант гри, в якій гравці по черзі знімають один в одного з рук зав'язану в кільце і натягнуту на пальці нитку (мотузку, шнурок) таким чином, щоб вийшов який-небудь симетричний візерунок. Існують певні комбінації і послідовність переходу від одного узору до іншого. Мета гри не перемогти суперника; гравців захоплює сам процес плетіння візерунків.

Історія

Походження гри невідоме. Канадський автор Камілла Ґриські зазначила: «Ми не знаємо, коли люди вперше почали грати у мотузки або які первісні люди винайшли це давнє мистецтво. Що ми знаємо так це те, що всі первісні суспільства мали і використовували нитки для полювання, риболовлі, ткацтва, а також те, що фігурки з ниток мали корінні народи в усьому світі».[2]

Давньогрецький лікар Гераклас (I століття) зробив найбільш ранній відомий нам опис нитяних візерунків у своєму трактаті про хірургічні вузли.[3][4] Ця робота була передрукована у IV столітті Орібазієм у «Медичному збірнику» (Collectiones medicae). Серед описаних узорів згадується «Plinthios Brokhos», відомий також у австралійських тубільців як «Захмарене сонце».[5] Інуїти робили нитяні фігури, що представляли вимерлого волохатого мамонта.

Фігурки з ниток вивчалися антропологами, наприклад, Францем Боасом (1858-1942), Джеймсом Горнеллом (1865-1949)[6], які намагалися простежити походження і розвиток культур. На їх думку, цим доводилася теорія моногенезу, єдиного походження всіх рас. Мотузочка, імовірно, виникла як розважальна гра у багатьох суспільствах. Приклади були зібрані у Південно-Східній Азії, Японії, Південній Америці, Вест-Індії, на островах Тихого океану, у інуїтів та індіанців.[2] Гра також поширена в Європі та Африці.

У 1906 році американський етнолог Керолайн Фернесс Джейн (1873-1909) видала «Фігурки з нитки і як їх робити», одну з найвідоміших праць, присвячених цій темі.

У 1978 році була створена Міжнародна асоціація гри у мотузку, основною метою якої є збереження і поширення знань про традицію цієї стародавньої гри.

Ілюстрації

34848715.jpg CW5Eo2lg-hc.jpg Provoloka11-604x5091.jpg Огнеквапргне.jpeg

Див. також

http://sum.in.ua/s/nytochka академічний словник

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/33038-nytochka.html словник Грінченка

http://slovopedia.org.ua/49/53405/359161.html "Словопедія"

http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=192862 орфографічний словник