Відмінності між версіями «Кохання»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Див. також)
 
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Коха́ння, -ня, '''''с. ''1) Любовь, любовная страсть. ''Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. ''Мет. 28. ''Минулося моє кохання, моє женихання. ''Левиц. 2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. ''Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав’язав. ''МВ. 3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). ''Вони більш куповані, ніж із свого кохання. ''Кіев. Ум. '''Коханнячко. '''''Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. ''Мет. ''Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. ''Чуб. V. 485. ''То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям не собі. ''Чуб. III. 392.  
 
'''Коха́ння, -ня, '''''с. ''1) Любовь, любовная страсть. ''Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. ''Мет. 28. ''Минулося моє кохання, моє женихання. ''Левиц. 2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. ''Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав’язав. ''МВ. 3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). ''Вони більш куповані, ніж із свого кохання. ''Кіев. Ум. '''Коханнячко. '''''Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. ''Мет. ''Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. ''Чуб. V. 485. ''То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям не собі. ''Чуб. III. 392.  
−
[[Категорія:Ко]]
+
 
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
'''Коха́ння''' або '''Любов'''  — почуття приязності одного суб'єкта щодо іншого.
 +
 +
'''Семантика терміну'''
 +
 +
В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово загальнішого значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовувався у контекстах «любов до Бога», «Божа любов» тощо Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об'єкт любові: є суб'єкт і його почуття до іншого, при цьому виключався контекст «між», допускалася наявність одностороннього почуття кохання.
 +
 +
'''Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:'''
 +
 +
1.любов, любовна пристрасть;
 +
 +
2.улюблений предмет, коханий або кохана;
 +
 +
3.виховання, плекання, вирощування (дітей, тварин, рослин)[1].
 +
 +
У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі[2]. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова «любов», а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках[3], хоча це і не відповідає сучасній розмовній українській мові — воно вживається й у гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали.
 +
 +
'''Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:'''
 +
 +
стійке, інтенсивне почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами;
 +
 +
відчуття сильного сексуального та романтичного бажання і потягу до людини, з якою індивід схильний зробити пару;
 +
 +
сексуальна пристрасть, сексуальне спілкування, любовна поведінка[8];
 +
 +
почуття сильної прихильності, викликане принадливістю або захопленістю іншим, виключною сердечністю або відданістю до об'єкта;
 +
 +
ніжність до об'єкта;
 +
 +
емоційне відчуття схожості або спорідненості з об'єктом.
 +
 +
'''Кохання у психології та сексології'''
 +
 +
У психології та сексології як правило йдеться саме про кохання як емоцію сильної (палкої) прихильності й особистої відданості об'єктові кохання[10],[11].
 +
 +
Важливими аспектами кохання є повага та турбота, і їх наявність дозволяє відрізнити позитивне кохання від кохання-хвороби, свого роду манії. Частину кохання зазвичай складають відкритість, спільність інтересів та бажань (сексуальних чи будь-яких інших), інтенсивність яких може бути виражена у кожному конкретному випадку різною мірою[12].
 +
'''Теорії кохання'''
 +
 +
'''Біологічна теорія'''
 +
 +
Добре розроблена т. зв. ендорфінна теорія кохання, відповідно до якої у людей поглинених коханням, в організмах виділяється велика кількість ендорфіну, хімічно подібного до морфіну (і також героїну), і це стимулює приємні почуття від стану закоханості[13].
 +
 +
'''Теорія тріади'''
 +
Докладніше: Трикутна теорія кохання
 +
 +
Психологічні моделі кохання визначають його через наявність тих чи інших емоцій або особистісних складових.
 +
 +
'''За Робертом Стернберґом (Robert Sternberg), коханню притаманні три ключові компоненти:'''
 +
 +
симпатія (інтимна близькість), яка складається із надання й отримання взаємної емоційної підтримки партнерів, а також інших видів поведінки, що складають теплоту у любовних відносинах — відвертого та чесного спілкування, здатності ділитися горем та радістю, відчуття спільного щастя від спілкування, уміння дорожити улюбленою людиною;
 +
 +
пристрасне захоплення охоплює не тільки сексуальний компонент відносин (хоча і, як правило, передбачає його — як своєрідне сексуальне споживання), а також потребу у самоповазі, встановлення стосунків з іншими людьми відповідно до спільних диспозицій любовної пари;
 +
 +
рішення/зобов'язання (беззмістовне, або ж порожнє (empty) кохання), котре передбачає, попервах, рішення про те, що певна людина любить іншу, а також зобов'язання у довгостроковій перспективі зберегти це кохання.
 +
 +
Залучення двох людей до любовного зв'язку оцінюється на підставі збігу їхніх тріад; сильне відхилення свідчить про дисбаланс і можливість виникнення проблем.
 +
 +
З огляду на модель тріади, кохання може включати одну, будь-які дві або всі три компоненти. Суто «романтичне» кохання передбачає як глибоку інтимну близькість, так і пристрасне захоплення об'єктом любові, проте не обов'язково із дотриманням зобов'язань; «фатальне» кохання — поєднання пристрасті та зобов'язання любити, але може бути і без повної інтимної близькості; любов-дружба — єдність інтимної близькості та зобов'язань, за відсутності («перегорілості») пристрасті. Найгармонійнішим є, згідно з цією моделлю, довершене кохання як поєднання усіх вимірів тріади[15].
 +
 +
'''Кохання як прив'язаність'''
 +
 +
Теорія кохання як прив'язаності ґрунтується на гіпотезі, що усі любовні зв'язки повторюють прив'язаність між матір'ю та немовлям. Згідно з таким підходом розрізняють:
 +
спокійне кохання впевнених у собі людей, яких не турбує можливість опинитися кинутими (56%);
 +
неспокійне кохання недовірливих індивідів, які не бажають підпустити до себе надто близько інших людей (25%);
 +
кохання, яке можна охарактеризувати як знервоване чи амбівалентне (19%).
 +
 +
Замкненим, недовірливим людям неприємна занадто велика близькість з ким-небудь і їм важко повністю відкритися партнерові. На відміну від цього знервовані коханці не впевнені у міцності відносин. Їх весь час турбує думка, що партнери насправді їх не кохають або не хочуть залишатися з ними, кохання таких людей часто стає настирливим і нестерпним[16].
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:YwoL5j0eLs4.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лервіьл.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Пекамитрнекваитрнекувсвіф.jpg|x140px]]  
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лорпапиролшгнекавмирогнека.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
−
==Див. також==
 
  
−
https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=OeR0Uu38GqWB4gSViIDYCg&ved=0CC0QsAQ&biw=1339&bih=624 картинки
+
==Медіа==
  
−
http://dotyk.in.ua/tomenko_end.html вірші про кохання
+
==Див. також==
−
 
+
−
http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=108 короткий словник кохання
+
  
 +
==Джерела та література==
  
−
http://slovopedia.org.ua/32/53402/31187.html що таке кохання "Словопедія"
+
==Зовнішні посилання==
 +
*[https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&tbm=isch&tbo=u&source=univ&sa=X&ei=OeR0Uu38GqWB4gSViIDYCg&ved=0CC0QsAQ&biw=1339&bih=624 Зображення про кохання]
 +
*http://dotyk.in.ua/tomenko_end.html Вірші про кохання
 +
*http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=108 Короткий словник кохання
 +
*http://slovopedia.org.ua/32/53402/31187.html Що таке кохання "Словопедія"
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут‎]]
 +
[[Категорія:Ко]]

Поточна версія на 10:31, 5 грудня 2013

Коха́ння, -ня, с. 1) Любовь, любовная страсть. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Минулося моє кохання, моє женихання. Левиц. 2) Любимый предметъ; возлюбленный или возлюбленная. Кохання моє! така в мене думка, що я тобі світ зав’язав. МВ. 3) Воспитаніе, взлелѣиваніе, возрощеніе (дѣтей, животныхъ, растеній). Вони більш куповані, ніж із свого кохання. Кіев. Ум. Коханнячко. Ой жаль мені коханнячка, дівочого гуляннячка. Мет. Спасибі тобі та, мій батечку, за твоє коханнячко. Чуб. V. 485. То ж тобі, ненько, за твоє коханнячко, що мене викохала, як утя на воді, та людям не собі. Чуб. III. 392.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Коха́ння або Любов — почуття приязності одного суб'єкта щодо іншого.

Семантика терміну

В українській мові в дорадянські часи семантично розрізняли кохання як пристрасну емоцію та любов як слово загальнішого значення: кохання має тілесний та пристрасний контекст, любов може і не мати контексту пристрасті. Термін любов, зокрема, досить часто використовувався у контекстах «любов до Бога», «Божа любов» тощо Кохання і любов визначали або як стан особистості (закоханість), або як інтенціональну спрямованість на об'єкт любові: є суб'єкт і його почуття до іншого, при цьому виключався контекст «між», допускалася наявність одностороннього почуття кохання.

Так, у словнику Б. Грінченка кохання це:

1.любов, любовна пристрасть;

2.улюблений предмет, коханий або кохана;

3.виховання, плекання, вирощування (дітей, тварин, рослин)[1].

У радянські часи слова кохання та любов визнали тотожними і почали визначати як почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі[2]. Таким чином, було здійснено спробу елімінації теїстичного контексту слова «любов», а еротичну інтенціональність кохання обмежили суто гетеросексуальними почуттями (див. також гетеросексизм). Таке тлумачення слова можна побачити й у сучасних українських словниках[3], хоча це і не відповідає сучасній розмовній українській мові — воно вживається й у гомосексуальному контексті, а також до деяких інших стосунків. Також, доведено, що гомосексуали здатні до почуття кохання, як і гетеросексуали.

Серед інших смислових контекстів кохання слід відмітити такі:

стійке, інтенсивне почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами;

відчуття сильного сексуального та романтичного бажання і потягу до людини, з якою індивід схильний зробити пару;

сексуальна пристрасть, сексуальне спілкування, любовна поведінка[8];

почуття сильної прихильності, викликане принадливістю або захопленістю іншим, виключною сердечністю або відданістю до об'єкта;

ніжність до об'єкта;

емоційне відчуття схожості або спорідненості з об'єктом.

Кохання у психології та сексології

У психології та сексології як правило йдеться саме про кохання як емоцію сильної (палкої) прихильності й особистої відданості об'єктові кохання[10],[11].

Важливими аспектами кохання є повага та турбота, і їх наявність дозволяє відрізнити позитивне кохання від кохання-хвороби, свого роду манії. Частину кохання зазвичай складають відкритість, спільність інтересів та бажань (сексуальних чи будь-яких інших), інтенсивність яких може бути виражена у кожному конкретному випадку різною мірою[12]. Теорії кохання

Біологічна теорія

Добре розроблена т. зв. ендорфінна теорія кохання, відповідно до якої у людей поглинених коханням, в організмах виділяється велика кількість ендорфіну, хімічно подібного до морфіну (і також героїну), і це стимулює приємні почуття від стану закоханості[13].

Теорія тріади Докладніше: Трикутна теорія кохання

Психологічні моделі кохання визначають його через наявність тих чи інших емоцій або особистісних складових.

За Робертом Стернберґом (Robert Sternberg), коханню притаманні три ключові компоненти:

симпатія (інтимна близькість), яка складається із надання й отримання взаємної емоційної підтримки партнерів, а також інших видів поведінки, що складають теплоту у любовних відносинах — відвертого та чесного спілкування, здатності ділитися горем та радістю, відчуття спільного щастя від спілкування, уміння дорожити улюбленою людиною;

пристрасне захоплення охоплює не тільки сексуальний компонент відносин (хоча і, як правило, передбачає його — як своєрідне сексуальне споживання), а також потребу у самоповазі, встановлення стосунків з іншими людьми відповідно до спільних диспозицій любовної пари;

рішення/зобов'язання (беззмістовне, або ж порожнє (empty) кохання), котре передбачає, попервах, рішення про те, що певна людина любить іншу, а також зобов'язання у довгостроковій перспективі зберегти це кохання.

Залучення двох людей до любовного зв'язку оцінюється на підставі збігу їхніх тріад; сильне відхилення свідчить про дисбаланс і можливість виникнення проблем.

З огляду на модель тріади, кохання може включати одну, будь-які дві або всі три компоненти. Суто «романтичне» кохання передбачає як глибоку інтимну близькість, так і пристрасне захоплення об'єктом любові, проте не обов'язково із дотриманням зобов'язань; «фатальне» кохання — поєднання пристрасті та зобов'язання любити, але може бути і без повної інтимної близькості; любов-дружба — єдність інтимної близькості та зобов'язань, за відсутності («перегорілості») пристрасті. Найгармонійнішим є, згідно з цією моделлю, довершене кохання як поєднання усіх вимірів тріади[15].

Кохання як прив'язаність

Теорія кохання як прив'язаності ґрунтується на гіпотезі, що усі любовні зв'язки повторюють прив'язаність між матір'ю та немовлям. Згідно з таким підходом розрізняють: спокійне кохання впевнених у собі людей, яких не турбує можливість опинитися кинутими (56%); неспокійне кохання недовірливих індивідів, які не бажають підпустити до себе надто близько інших людей (25%); кохання, яке можна охарактеризувати як знервоване чи амбівалентне (19%).

Замкненим, недовірливим людям неприємна занадто велика близькість з ким-небудь і їм важко повністю відкритися партнерові. На відміну від цього знервовані коханці не впевнені у міцності відносин. Їх весь час турбує думка, що партнери насправді їх не кохають або не хочуть залишатися з ними, кохання таких людей часто стає настирливим і нестерпним[16].

Ілюстрації

YwoL5j0eLs4.jpg Лервіьл.jpg Пекамитрнекваитрнекувсвіф.jpg Лорпапиролшгнекавмирогнека.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Кохання&oldid=99519