Відмінності між версіями «Ґав’ячий»
(не показані 14 проміжних версій 4 учасників) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Ґав’ячий, -а, -е. = Гавин. ''' | '''Ґав’ячий, -а, -е. = Гавин. ''' | ||
+ | [[Категорія:Ґа]] | ||
− | |||
− | [[Категорія: | + | ==Сучасні словники== |
− | [[Категорія: | + | ===Академічний тлумачний словник=== |
+ | ҐА́В'ЯЧИЙ, а, е. Те саме, що гавин. Щороку скільки виводків ґав'ячих вилітало з гнізд! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 13). | ||
+ | |||
+ | ♦ ГАВИН, а, е. Прикм. до гава 1. Ґавине гніздо (Словник Грінченка); Пронька безпомилково, з першого погляду може відрізнити сорочаче | ||
+ | яйце від гавиного (Олесь Донченко, VI, 1957, 17). | ||
+ | |||
+ | ♦ ♦ ҐА́ВА, и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — ґава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180). | ||
+ | [Мов] ґаву ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, I, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122). | ||
+ | |||
+ | 2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гава1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гава2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гава3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гава5.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|sABae_OtbRU}} | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішній вигляд== | ||
+ | Спина та черевний бік ґав забарвлені у сірий колір, голова, крила, хвіст та маніжка — у чорний. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один — назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб біля основи чорний, а на кінці — сірий. Довжина тіла близько 50 см. маса тіла 460—735 грамів, розмах крил — до 1 метра, тривалість життя 35-50 років. Голос — різні модифікації каркання, найчастіше хрипле «карр» з закритим звуком у кінці. Ворони також співають, видаючи неголосні звуки, схожі на цвірінчання. | ||
+ | Деякі птахи вміло копіюють голоси інших пернатих або повторюють звуки, що десь почули. По землі пересувається широкими кроками, у випадку небезпеки починає стрибати. Поза гніздовим сезоном сірі ґави живуть у великих зграях, нерідко в компанії з іншими пернатими — найчастіше з граками або галками. | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | Молоді ґави, які будують гніздо вперше в житті, не знають, який матеріал для цього потрібно. Спочатку вони хапають абсолютно невідповідні за формою і розміром палиці, але швидко вчаться підбирати цілком придатні для будівництва. Галка спочатку також намагається використовувати для гнізда найрізноманітніші предмети, але у неї швидко виробляється негативна умовна реакція на все, що не годиться для цієї мети: занадто гладкі предмети, шматки скла тощо. | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Ґава]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8 Ґавити]==== | ||
+ | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D2%90%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D2%91%D0%B0 Ґавеґа]==== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 21:43, 10 листопада 2018
Ґав’ячий, -а, -е. Вороній. Новомоск. у.
Ґав’ячий, -а, -е. = Гавин.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ҐА́В'ЯЧИЙ, а, е. Те саме, що гавин. Щороку скільки виводків ґав'ячих вилітало з гнізд! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 13).
♦ ГАВИН, а, е. Прикм. до гава 1. Ґавине гніздо (Словник Грінченка); Пронька безпомилково, з першого погляду може відрізнити сорочаче яйце від гавиного (Олесь Донченко, VI, 1957, 17).
♦ ♦ ҐА́ВА, и, жін.
1. Те саме, що ворона 1. Знайшовсь Осел - мастак — Його й найняв [хазяїн] левади доглядати, Проклятих горобців та ґав ганяти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 106); Ворона, або, як її ще називають, — ґава.. дуже хитрий і обережний шкідник (Корисні птахи України.., 1950, 75); * У порівняннях. Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 180). [Мов] ґаву ковтнути — бути мовчазним. — Бач, який він гарний! — додала [Наталія Миколаївна] уголос, кинувши очима на Довбню. — Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний, III, 1954, 216); Ґав (ґави) ловити — нічого не робити; пропускати яку-небудь нагоду; бути неуважним, неспритним. — Вона [дочка] в тебе увесь день божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок, I, 1955, 16); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман.. — І це я з моїм розумом ловив ґави, коли.. ціпов'яз з зубів видер мені ниву!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня, I, 1956, 159); Піймати (впіймати) ґаву — пропустити що-небудь через неуважність, неспритність. [Андрій:] Як же це ти таку гаву упіймав, що не забрав з якономії [економії] своїх грошей? (Марко Кропивницький, III, 1959, 150); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м'яч покотився до другого гурту (Петро Панч, Іду, 1946, 122).
2. перен., зневажл. Неуважна, нерозторопна людина; роззява. [Аделя:] Ну, не впущу я цього студента, як та ґава Наталка (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 503).
Ілюстрації
Медіа
Зовнішній вигляд
Спина та черевний бік ґав забарвлені у сірий колір, голова, крила, хвіст та маніжка — у чорний. Крила сильні, загострені, тілобудова міцна. Тонкі довгі ноги оперені до цівки, три довгих пальці звернені вперед, один — назад. Рульові пера хвоста досить довгі. Потужний та гострий дзьоб біля основи чорний, а на кінці — сірий. Довжина тіла близько 50 см. маса тіла 460—735 грамів, розмах крил — до 1 метра, тривалість життя 35-50 років. Голос — різні модифікації каркання, найчастіше хрипле «карр» з закритим звуком у кінці. Ворони також співають, видаючи неголосні звуки, схожі на цвірінчання. Деякі птахи вміло копіюють голоси інших пернатих або повторюють звуки, що десь почули. По землі пересувається широкими кроками, у випадку небезпеки починає стрибати. Поза гніздовим сезоном сірі ґави живуть у великих зграях, нерідко в компанії з іншими пернатими — найчастіше з граками або галками.
Цікаві факти
Молоді ґави, які будують гніздо вперше в житті, не знають, який матеріал для цього потрібно. Спочатку вони хапають абсолютно невідповідні за формою і розміром палиці, але швидко вчаться підбирати цілком придатні для будівництва. Галка спочатку також намагається використовувати для гнізда найрізноманітніші предмети, але у неї швидко виробляється негативна умовна реакція на все, що не годиться для цієї мети: занадто гладкі предмети, шматки скла тощо.