Відмінності між версіями «Місто»

Поточна версія на 15:51, 29 листопада 2013

І. Місто, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Левиц. Пі до села, ні до міста. Ном. № 7650. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. МВ. Ум. Містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, нема в мене містонька для тебе. Грин. III. 376. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко. Чуб. III. 59.

ІІ. Місто, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі. Рудч. Ск. І. 109.

Сучасні словники

Мсто — тип поселення, зазвичай значного за чисельністю й густотою населення, жителі якого зайняті, як правило, поза сільським господарством. У багатьох країнах статус міста визначається і закріплюється законодавчо, при цьому може висуватися критерій чисельності населення. В науковій літературі існує безліч визначень поняття «місто» однак однозначного підходу до трактування цього терміну немає, що зумовлено великою кількістю різних характерних ознак міста та ступенем висвітлення їхніх особливостей. Переважна неаграрна приналежність міських жителів відображає швидше специфіку місцевого ринку праці, а не сутність самого поняття «місто». Інтродукція поняття «місто» на теренах України пов'язується лише при появі Магдебурзького права, оскільки зі створенням міської ради виник орган, що не мав аналога у селах. Після війта та лави міська рада стала третім за важливістю органом міського самоврядування. Мегалопо́ліс, звульгаризоване Мегапо́ліс = Велике місто (від грец. μεγας, родовий відмінок μεγαλου — великий і πολης — місто) — надто урбанізована форма міського розселення, що склалася стихійно, розповсюджена у кількох високорозвинених країнах та обумовлена високою концентрацією населення (щільність населення в мегалополісах США — 2,7 люд./га, в Японії, Великобританії, Німеччині — 8-10 люд./га). Мегалополіс не являє собою суцільну забудову, 90% його території — відкриті простори. Всі частини мегалополісу пов'язані економічно.

Мегаполіс — будь-яке місто з населенням більше мільйона мешканців. Термін використовується у контексті підвищення значущості поселення.

Зрештою, мегалополіс являє собою найкомпактнішу форму поселення, що утворюється при зростанні великої кількості сусідніх міських агломерацій. Термін утворився від назви давньогрецького міста Мегалополь, що утворилось внаслідок злиття більш ніж 35 поселень Аркадії.

Характерні риси мегаполіса: лінійний характер забудови, витягнутої уздовж транспортних магістралей; спільна поліцентрична структура, зумовлена взаємодією відносно близько розташованих великих міст; порушення екологічної рівноваги між діяльністю людини і природним середовищем.

Вперше термін був застосований для позначення суцільної міської забудови (довжиною більше 1000 км і шириною, місцями, до 200 км) уздовж Атлантичного узбережжя США — пов'язані між собою агломерації Бостона, Нью-Йорка, Філадельфії, Балтимора, Вашингтона (населення понад 40 млн чол.) — Босваш. ==Ілюстрації== http://24tv.ua/news/showJWPlayer.do?objectId=116100&jwpHeight=560&jwpWidth=700&autostart=true

Див. також

http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Словник онлайн http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник http://uktdic.appspot.com/ тлумачний словник http://slovopedia.org.ua/32/53404/31407.html словопедія