Відмінності між версіями «Лія»
Лілія (обговорення • внесок) |
|||
| (не показано 24 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лія, -лії, '''''ж. ''= '''Лея. '''''Лія ід''е. Вх. Лем. 432. | '''Лія, -лії, '''''ж. ''= '''Лея. '''''Лія ід''е. Вх. Лем. 432. | ||
| + | |||
| + | '''Лія '''''мармурова скульптура Лії, першої дружини Якова, старшої сестри Рахілі, створена Мікеланджело для гробниці папи Юлія ІІ близько 1542 р. Лія розміщена у ніші зліва від Мойсея. | ||
| − | == | + | |
| − | + | ||
| − | == | + | ==Опис== |
| + | |||
| + | За Вільямом Воллесом, Лія «замислена», «сповнена благородної, тихої величі»[2]. У лівій руці вона тримає дзеркало, щоб спостерігати за діями людей, а у правій — гірлянду квітів, яка символізує чесноти людського життя за життя і прославлення її після смерті[3]. Ерік Шильяно зазначає, що Лія цілком «життєва», і «її ноги (…) міцно тримаються землі», а «… зібрані складки туніки у районі лона нагадують про плодовитість біблійної Лії, яка народила Якову шість синів»[4]. | ||
| + | |||
| + | У Біблії сестри протиставляються одна одній, що дає можливість розцінювати їх як алегоричні фігури: | ||
| + | |||
| + | Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду (1 М. 29:17) | ||
| + | Лія символізує собою «життя діяльне» (лат. Vita activa)[3][5], адже саме так її зобразив Данте. Лія (як і Рахіль) є очевидною паралеллю із «активним» Джуліано та «споглядальним» Лоренцо[4] | ||
| + | |||
| + | ==Фото== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фіту18.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фіту182.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фіту183.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | == | + | |
| − | [http:// | + | ==Авторство== |
| − | [[Категорія: | + | За Вазарі — статую зробив сам Мікеланджело, менше ніж за рік[6]. Фриц Ерпель[5] та Вільям Воллес[2] теж не сумнівались у авторстві Мікеланджело, однак, нетиповість скульптури — повністю одягнена жіноча фігура, витончена, спокійна, піднесена — залишають місце для сумнівів про безперечне авторство скульптора. На думку Віктора Лазарєва більшість фігур гробниці папи Юлія ІІ (серед них — і Лія) повністю виконані або завершені не самим Мікеланджело, а його учнями[а][7]. |
| + | |||
| + | ==Примітки== | ||
| + | а. ^ Рафаелло да Монтелупо, Томаззо ді П'єтро Босколлі та іншими | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507. | ||
| + | Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.) | ||
| + | Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.) | ||
| + | Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.) | ||
| + | William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010 . — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.) | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | http://ae-lib.org.ua/texts/dante__divina_comedia__ua.htm | ||
| + | http://www.webcitation.org/6IHJSuxHP | ||
| + | http://www.mikelangelo.ru/txt/21stlea.shtml | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 00:53, 22 листопада 2018
Лія, -лії, ж. = Лея. Лія іде. Вх. Лем. 432.
Лія мармурова скульптура Лії, першої дружини Якова, старшої сестри Рахілі, створена Мікеланджело для гробниці папи Юлія ІІ близько 1542 р. Лія розміщена у ніші зліва від Мойсея.
Опис
За Вільямом Воллесом, Лія «замислена», «сповнена благородної, тихої величі»[2]. У лівій руці вона тримає дзеркало, щоб спостерігати за діями людей, а у правій — гірлянду квітів, яка символізує чесноти людського життя за життя і прославлення її після смерті[3]. Ерік Шильяно зазначає, що Лія цілком «життєва», і «її ноги (…) міцно тримаються землі», а «… зібрані складки туніки у районі лона нагадують про плодовитість біблійної Лії, яка народила Якову шість синів»[4].
У Біблії сестри протиставляються одна одній, що дає можливість розцінювати їх як алегоричні фігури:
Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду (1 М. 29:17) Лія символізує собою «життя діяльне» (лат. Vita activa)[3][5], адже саме так її зобразив Данте. Лія (як і Рахіль) є очевидною паралеллю із «активним» Джуліано та «споглядальним» Лоренцо[4]
Фото
|
|
|
Авторство
За Вазарі — статую зробив сам Мікеланджело, менше ніж за рік[6]. Фриц Ерпель[5] та Вільям Воллес[2] теж не сумнівались у авторстві Мікеланджело, однак, нетиповість скульптури — повністю одягнена жіноча фігура, витончена, спокійна, піднесена — залишають місце для сумнівів про безперечне авторство скульптора. На думку Віктора Лазарєва більшість фігур гробниці папи Юлія ІІ (серед них — і Лія) повністю виконані або завершені не самим Мікеланджело, а його учнями[а][7].
Примітки
а. ^ Рафаелло да Монтелупо, Томаззо ді П'єтро Босколлі та іншими
Джерела та література
Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507. Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.) Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.) Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.) William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010 . — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)
Зовнішні посилання
http://ae-lib.org.ua/texts/dante__divina_comedia__ua.htm
http://www.webcitation.org/6IHJSuxHP http://www.mikelangelo.ru/txt/21stlea.shtml
