Відмінності між версіями «Фураж»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Фураж, -жа, '''''м. ''Недоборъ. ''Як є посуха, то він має фураж наб’є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. ''Шух. І. 209. | + | '''Фураж, -жа, '''''м. ''Недоборъ. ''Як є посуха, то він має фураж наб’є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. ''Шух. І. 209. |
| − | + | Фура́ж — у сільському господарстві вегетативні частини (листя, стебла, деколи корінь) за винятком плодів і насіння вирощених однорідних рослин або сумішей рослин, які використовуються як свіжі так і консервовані (як правило, шляхом сушіння) для годування тварин (великої рогатої худоби, кіз, овець, коней, а також свиней, верблюдів, качок, гусей, кролів). Корм травоїдних тварин. Рослинний матеріал з'їдений на випасі. | |
| − | + | Історично термін означав тільки рослини, що з'їдаються тваринами безпосередньо на пасовищах; рослинні залишки, або незрілі зернові культури; хоча тепер використовується більш вільно і включає подібні корми тварин: сіно або силос. Фураж для жуйних тварин в основному вирощується у вигляді постійних або тимчасових пасовищ. Більшу частину фуражу складають: кормова кукурудза, трава природних луків і культурних сінокосів та пасовищ. Споживання фуражу відбувається як безпосередньо під час випасу протягом вегетаційного періоду трав, так і у вигляді силосу або сіна, соломи чи сінажу. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фураж] | |
| − | + | ==Етимологія== | |
| − | + | Термін походить від старофранцузького слова германського походження «Fourrage» - що в буквальному перекладі звучатиме як «солом'яне місце» (подібно як фр.«Stockage» - зберігання, сховище). | |
| − | + | =Енергетична цінність фуражу== | |
| + | Енергетична цінність фуражу (як і всіх кормів) оцінюється по-різному. Найбільш широко використовуваний в минулому (а в Україні і до тепер) підхід, що має в якості умовних одиниць, так звану вівсяну кормову одиницю - енергія, що міститься в одному кг вівса. | ||
| + | ==Методи збереження== | ||
| + | Для задоволення потреби тварин в будь-який час року, необхідно зберегти корм. Деякі методи: | ||
| + | природна сушка - при виробництві сіна; | ||
| + | зневоднення (обезводнення) - при виробництві збезводнених гранульованих кормів; | ||
| + | силосування - спосіб мокрого зберігання, заснований на кислому бродінні (більш-менш контролюється зберігання мокрих щільно затрамбованих силосних ямах). | ||
| + | ==Пасовищні рослини== | ||
| − | == | + | Кормові рослини складаються в основному з пасовищних трав, в другу чергу з бобових і інших видів вирощуваних рослин. Види рослин, які використовуються для виробництва кормів і називають кормовими культурами (кормовими рослинами). |
| − | + | ||
| − | + | ==Трави== | |
| − | + | Люцерна, | |
| − | + | Конюшина, | |
| − | + | Райграс, | |
| − | + | Люпин, | |
| − | + | Вика, | |
| + | Вівсяниця, | ||
| + | Тимофіївка. | ||
| + | |||
| + | =Ілюстрації= | ||
| + | [[Зображення: фураж 1.jpeg|x140px]] [[Зображення: фураж 2.jpeg|x140px]] [[Зображення: фураж 3 .jpeg|x140px]] [[Зображення: фураж 4.jpeg|x140px]] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | Зернофуражнi культури | |
| − | : | + | |
| + | До зернофуражних культур відносять: | ||
| + | злаки : кукурудза, овес, ячмінь, сорго, чумиза та ін; | ||
| + | бобові : горох, люпин, вика та ін | ||
| + | |||
| + | Методи збереження корму | ||
| + | |||
| + | Щоб задовольнити потреби тварин в будь-який сезон, необхідно зберігати корм. Головним чином використовується наступні три методи: | ||
| + | |||
| + | природна сушка, яка дозволяє провести сіно; | ||
| + | зневоднення - видалення води з розмелених рослин. В результаті виходить упакований гранульований фураж; | ||
| + | силосування - вологий спосіб збереження фуражу, заснований на кислому підконтрольному бродінні. Вологий фураж щільно стискають в силосних баштах або пресують блоками. При силосуванні можливий ризик накопичення токсинів, шкідливих грибків або бактерій; також є ризик ботулізму, коли тіла мишей, птахів чи інших тварин залишилися в рослинній масі. Дрібна свинцева дріб також може істотно збільшити токсичність фуражу, розчинившись в ньому під час силосування. | ||
| + | Cолома, побічний продукт культур злаків, також може бути використаним як фураж для харчування великої рогатої худоби в періоди відсутності іншого корму. Між тим, цей малопоживний продукт часто розмішують з іншими кормами, для поліпшення апетиту худоби. | ||
| + | |||
| + | У військовій справі | ||
| + | |||
| + | Фураж, в минулому, був найважливішим ресурсом для забезпечення успіху військових операцій кінноти та інших родів військ, де масово використовувалися тварини. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 19:23, 5 лютого 2014
Фураж, -жа, м. Недоборъ. Як є посуха, то він має фураж наб’є менче бриндзі, як обіцяв дати, тогди мусить готівкою доплатити. Шух. І. 209. Фура́ж — у сільському господарстві вегетативні частини (листя, стебла, деколи корінь) за винятком плодів і насіння вирощених однорідних рослин або сумішей рослин, які використовуються як свіжі так і консервовані (як правило, шляхом сушіння) для годування тварин (великої рогатої худоби, кіз, овець, коней, а також свиней, верблюдів, качок, гусей, кролів). Корм травоїдних тварин. Рослинний матеріал з'їдений на випасі. Історично термін означав тільки рослини, що з'їдаються тваринами безпосередньо на пасовищах; рослинні залишки, або незрілі зернові культури; хоча тепер використовується більш вільно і включає подібні корми тварин: сіно або силос. Фураж для жуйних тварин в основному вирощується у вигляді постійних або тимчасових пасовищ. Більшу частину фуражу складають: кормова кукурудза, трава природних луків і культурних сінокосів та пасовищ. Споживання фуражу відбувається як безпосередньо під час випасу протягом вегетаційного періоду трав, так і у вигляді силосу або сіна, соломи чи сінажу.
Зміст
Сучасні словники
Етимологія
Термін походить від старофранцузького слова германського походження «Fourrage» - що в буквальному перекладі звучатиме як «солом'яне місце» (подібно як фр.«Stockage» - зберігання, сховище).
Енергетична цінність фуражу=
Енергетична цінність фуражу (як і всіх кормів) оцінюється по-різному. Найбільш широко використовуваний в минулому (а в Україні і до тепер) підхід, що має в якості умовних одиниць, так звану вівсяну кормову одиницю - енергія, що міститься в одному кг вівса.
Методи збереження
Для задоволення потреби тварин в будь-який час року, необхідно зберегти корм. Деякі методи: природна сушка - при виробництві сіна; зневоднення (обезводнення) - при виробництві збезводнених гранульованих кормів; силосування - спосіб мокрого зберігання, заснований на кислому бродінні (більш-менш контролюється зберігання мокрих щільно затрамбованих силосних ямах).
Пасовищні рослини
Кормові рослини складаються в основному з пасовищних трав, в другу чергу з бобових і інших видів вирощуваних рослин. Види рослин, які використовуються для виробництва кормів і називають кормовими культурами (кормовими рослинами).
Трави
Люцерна, Конюшина, Райграс, Люпин, Вика, Вівсяниця, Тимофіївка.
Ілюстрації
Див. також
Зернофуражнi культури
До зернофуражних культур відносять: злаки : кукурудза, овес, ячмінь, сорго, чумиза та ін; бобові : горох, люпин, вика та ін
Методи збереження корму
Щоб задовольнити потреби тварин в будь-який сезон, необхідно зберігати корм. Головним чином використовується наступні три методи:
природна сушка, яка дозволяє провести сіно; зневоднення - видалення води з розмелених рослин. В результаті виходить упакований гранульований фураж; силосування - вологий спосіб збереження фуражу, заснований на кислому підконтрольному бродінні. Вологий фураж щільно стискають в силосних баштах або пресують блоками. При силосуванні можливий ризик накопичення токсинів, шкідливих грибків або бактерій; також є ризик ботулізму, коли тіла мишей, птахів чи інших тварин залишилися в рослинній масі. Дрібна свинцева дріб також може істотно збільшити токсичність фуражу, розчинившись в ньому під час силосування. Cолома, побічний продукт культур злаків, також може бути використаним як фураж для харчування великої рогатої худоби в періоди відсутності іншого корму. Між тим, цей малопоживний продукт часто розмішують з іншими кормами, для поліпшення апетиту худоби.
У військовій справі
Фураж, в минулому, був найважливішим ресурсом для забезпечення успіху військових операцій кінноти та інших родів військ, де масово використовувалися тварини.
