Відмінності між версіями «Кава»
Лілія (обговорення • внесок) |
(→100 цікавих фактів про каву) |
||
| (не показані 9 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''Кава, -ви, '''''ж. ''1) Кофе. ''Та готуй їй чай, та готуй їй каву. ''Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. ''Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. ''3) ''м. ''Родъ пугала. ''Часом Галя жахнеться і пошептом питає: «Що ж як кава прийде?!» Не прийде, одказують їй усі. «А як вовк присуне?» ''МВ. III. 68. ''Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. ''МВ. III. 72. Ум. '''Кавка, Кавонька, Кавочка. '''''За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. ''Гол. І. 106. ''Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. ''Нп. ''Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. ''Нп. ''Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. ''Чуб. V. 458. | |
| − | ''' | + | |
| + | [[Категорія:Ка]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/kava Академічний тлумачний словник ]=== | |
| + | КАВА 1, и, жін. | ||
| + | 1. Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. Тепер під нами тропічні ліси, велетенські плантації кави, лісисті пагорби, в'юнкі річки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 46). | ||
| + | 2. Насіння цього дерева або порошок із цього насіння. В трюмі — крупа, цукор, кава, консерви і галети (Юрій Смолич, II, 1958, 44); Лариса насаджувала квіти, посипала піском доріжки, молола каву (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12). | ||
| + | 3. Поживний напій (з цукром, часто також з молоком чи вершками) із цього порошку. Стара Темницька наливала каву (Іван Франко, II, 1950, 300); Кава запарувала у малих філіжанках в руках у гостей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Ранком варилась кава, співала дудка горніста (Юрій Яновський, I, 1958, 53). | ||
| − | + | За кавою — під час пиття кави. За кавою Мержинський розповів їй [Лесі] ще чимало цікавого (Микола Олійник, Леся, 1960, 206). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Словник української мови]=== | |
| − | + | ка́ва (зменшено-пестливі — ка́в¬ка, ка́вонька, ка́вочка) — різновид ворони; лиховісний і стервоїдний птах. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили (Словник Грінченка); За дівчиною всі дзвони задзвонили, а за козаченьком всі кавки закавчали (Я. Головацький); Ой ви, кавоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору (пісня); дієслова — ка́вкати, кав¬ча́ти. Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (М. Номис); Галок, крю¬ків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавчать… Всіма голо¬сами(П. Гулак-Артемовський). | |
| − | + | ==Іноземні словники== | |
| + | ===[https://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B0&from=xx&to=ru&did=ukrainian_explanatory&stype= Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | • КАВА — Кова (фарси), в иранской мифологии герой кузнец, поднявший восстание против тирана, узурпатора иранского престола Заххака. В «Шахнаме» К. повёл за собой народ, сделав знаменем кожаный кузнечный фартук будущий Кавеев стяг, знамя династии Кейянидов … | ||
| + | Энциклопедия мифологии | ||
| + | • 3кава — 1) Cava. Испанское игристое вино 2) наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») Кава наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. (Источник:… … | ||
| + | Кулинарный словарь | ||
| + | • 4КАВА — (полинез. Kawa). Род пряного дерева (piper excellsum), из корня которого приготовляют опьяняющей напиток. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАВА полинез. kawa, kaua, горький. Род пряного дерева (piper … | ||
| + | Словарь иностранных слов русского языка | ||
| + | • 5КАВА — опьяняющий напиток из корня дикого перца у народов Океании. Часто играет ритуальную роль … | ||
| + | Большой Энциклопедический словарь | ||
| + | • 6КАВА — жен., новг. каба, кобел, копыл, столбик, тумба, кол, тычек. | В зап. •губ. с польск. кофе. Кавинка, ночка жен., олон. колок, колышек, тычек; каваньки, колья на изгороду. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … | ||
| + | Толковый словарь Даля | ||
| − | + | ==Ілюстрації== | |
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кава_4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кава_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Кава.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| − | + | ==Медіа== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | {{#ev:youtube|MaYOI7BijgY}} | |
| − | + | {{#ev:youtube|4CZGOQEYnmw}} | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [ | + | ==Цікаві факти== |
| + | ===100 цікавих фактів про каву=== | ||
| + | Більше читайте тут: | ||
| + | ===[https://senfil.net/index.php?newsid=55]=== | ||
| − | + | ===Легенди про походження кави=== | |
| + | Батьківщиною кави прийнято називати Ефіопію. Відомі кілька ефіопських легенд про походження кави[10]. Згідно з однією з них, історія кави починається з єменського шейха Абд-аль-Кадира[11]. Під час проведення науково-дослідних робіт шейх виявляв нові лікарські засоби. Одного разу в полі його зору потрапили плоди кавового дерева, що і послужило початком історії кави. У 1587 роціКадир писав: «Ніхто не може зрозуміти істини, поки не скуштує кавового пінного блаженства»[12]. Але спочатку її вживали тільки як засіб, що допомагає від головного болю і нетравлення шлунку. Згідно з іншою легендою, першовідкривачем кавового дерева став ефіопський пастух Калдим приблизно в 850 році. Як свідчать рукописні джерела, Калдим, переганяючи своє стадо по схилах гір, де зустрічалися зарості дикорослого кавового дерева, звернув увагу на дивну поведінку кіз. Поївши листя цієї рослини, кози приходили в збуджений стан, починали несамовито бігати й плигати. Калдим розповів про це настоятелю місцевого монастиря. Той ризикнув сам спробувати листя і плоди кавового дерева. Випробувавши на собі тонізуючий та збуджуючий вплив, настоятель вирішив, що відвар з цієї рослини буде корисний, щоб його підопічні ченці не засинали під час тривалих служб. Вживання відвару з листя і плодів кави стало традицією цього монастиря, а потім набуло популярності і серед навколишніх мешканців. | ||
| + | Вважається, що першими, хто помітив збудливий ефект кавового зерна були предки племені оромо[2]. Перші дослідження генетичного різноманіття були проведені на сорті кави «Арабіка». В результаті проведених досліджень було встановлено, що гетерозиготність цього сорту мали суттєві подібності з гібридами диплоїдних різновидів інших сортів кави: Робусти і Ліберики[13]. Гібриди диплоїдних С. arabica X С. congensis, С. arabica X С. ліберика і інші, тетраплоїдних форм С. arabica x С. canephora, С. ліберика х С. arabica, С. arabica X С. congensis і т. д. ретельно вивчаються. Отримано багато анеуплоїдних форм (2п == 41, 42, 43, 45, 46, 51, 52, 53, 54, 57). Шляхом схрещування одержано гібридний (С. arabica x С. bullata) гексаплоїдний сорт (2п = 66). Гетерозиготність видів кави виявилася сполученої зі спонтанними мутаціями після «переселення» сорти «арабіки» в Латинську Америку. Арабіка загальновизнано володіє багатим смаком, завдяки своїй генетиці та складу олій, кислот. Всі спроби схрестити Арабіку і Робусту, а потім їх підвиди, балансують між врожайністю та якістю смаку. Кава Робуста (кане) — єдина, яка вирощується у Беніні, Того, Габоні і Конго. Вона має велике значення в Анголі, Камеруні, Конго, Гвінеї, в Кот-Д'івуарі, в Танзанії, Уганді, на Мадагаскарі, в Індонезії та В'єтнамі[14]. | ||
| − | http://wiki. | + | ==Див. також== |
| + | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Кавонька]==== | ||
| + | ====[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B0%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8F Кав’ярня]==== | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | ====[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8 Історія кави]==== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 22:56, 23 листопада 2017
Кава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: «Що ж як кава прийде?!» Не прийде, одказують їй усі. «А як вовк присуне?» МВ. III. 68. Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. III. 72. Ум. Кавка, Кавонька, Кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Нп. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Нп. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
КАВА 1, и, жін. 1. Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. Тепер під нами тропічні ліси, велетенські плантації кави, лісисті пагорби, в'юнкі річки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 46). 2. Насіння цього дерева або порошок із цього насіння. В трюмі — крупа, цукор, кава, консерви і галети (Юрій Смолич, II, 1958, 44); Лариса насаджувала квіти, посипала піском доріжки, молола каву (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12). 3. Поживний напій (з цукром, часто також з молоком чи вершками) із цього порошку. Стара Темницька наливала каву (Іван Франко, II, 1950, 300); Кава запарувала у малих філіжанках в руках у гостей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Ранком варилась кава, співала дудка горніста (Юрій Яновський, I, 1958, 53).
За кавою — під час пиття кави. За кавою Мержинський розповів їй [Лесі] ще чимало цікавого (Микола Олійник, Леся, 1960, 206).
Словник української мови
ка́ва (зменшено-пестливі — ка́в¬ка, ка́вонька, ка́вочка) — різновид ворони; лиховісний і стервоїдний птах. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили (Словник Грінченка); За дівчиною всі дзвони задзвонили, а за козаченьком всі кавки закавчали (Я. Головацький); Ой ви, кавоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору (пісня); дієслова — ка́вкати, кав¬ча́ти. Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (М. Номис); Галок, крю¬ків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавчать… Всіма голо¬сами(П. Гулак-Артемовський).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
• КАВА — Кова (фарси), в иранской мифологии герой кузнец, поднявший восстание против тирана, узурпатора иранского престола Заххака. В «Шахнаме» К. повёл за собой народ, сделав знаменем кожаный кузнечный фартук будущий Кавеев стяг, знамя династии Кейянидов … Энциклопедия мифологии • 3кава — 1) Cava. Испанское игристое вино 2) наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») Кава наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. (Источник:… … Кулинарный словарь • 4КАВА — (полинез. Kawa). Род пряного дерева (piper excellsum), из корня которого приготовляют опьяняющей напиток. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАВА полинез. kawa, kaua, горький. Род пряного дерева (piper … Словарь иностранных слов русского языка • 5КАВА — опьяняющий напиток из корня дикого перца у народов Океании. Часто играет ритуальную роль … Большой Энциклопедический словарь • 6КАВА — жен., новг. каба, кобел, копыл, столбик, тумба, кол, тычек. | В зап. •губ. с польск. кофе. Кавинка, ночка жен., олон. колок, колышек, тычек; каваньки, колья на изгороду. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
100 цікавих фактів про каву
Більше читайте тут:
[1]
Легенди про походження кави
Батьківщиною кави прийнято називати Ефіопію. Відомі кілька ефіопських легенд про походження кави[10]. Згідно з однією з них, історія кави починається з єменського шейха Абд-аль-Кадира[11]. Під час проведення науково-дослідних робіт шейх виявляв нові лікарські засоби. Одного разу в полі його зору потрапили плоди кавового дерева, що і послужило початком історії кави. У 1587 роціКадир писав: «Ніхто не може зрозуміти істини, поки не скуштує кавового пінного блаженства»[12]. Але спочатку її вживали тільки як засіб, що допомагає від головного болю і нетравлення шлунку. Згідно з іншою легендою, першовідкривачем кавового дерева став ефіопський пастух Калдим приблизно в 850 році. Як свідчать рукописні джерела, Калдим, переганяючи своє стадо по схилах гір, де зустрічалися зарості дикорослого кавового дерева, звернув увагу на дивну поведінку кіз. Поївши листя цієї рослини, кози приходили в збуджений стан, починали несамовито бігати й плигати. Калдим розповів про це настоятелю місцевого монастиря. Той ризикнув сам спробувати листя і плоди кавового дерева. Випробувавши на собі тонізуючий та збуджуючий вплив, настоятель вирішив, що відвар з цієї рослини буде корисний, щоб його підопічні ченці не засинали під час тривалих служб. Вживання відвару з листя і плодів кави стало традицією цього монастиря, а потім набуло популярності і серед навколишніх мешканців. Вважається, що першими, хто помітив збудливий ефект кавового зерна були предки племені оромо[2]. Перші дослідження генетичного різноманіття були проведені на сорті кави «Арабіка». В результаті проведених досліджень було встановлено, що гетерозиготність цього сорту мали суттєві подібності з гібридами диплоїдних різновидів інших сортів кави: Робусти і Ліберики[13]. Гібриди диплоїдних С. arabica X С. congensis, С. arabica X С. ліберика і інші, тетраплоїдних форм С. arabica x С. canephora, С. ліберика х С. arabica, С. arabica X С. congensis і т. д. ретельно вивчаються. Отримано багато анеуплоїдних форм (2п == 41, 42, 43, 45, 46, 51, 52, 53, 54, 57). Шляхом схрещування одержано гібридний (С. arabica x С. bullata) гексаплоїдний сорт (2п = 66). Гетерозиготність видів кави виявилася сполученої зі спонтанними мутаціями після «переселення» сорти «арабіки» в Латинську Америку. Арабіка загальновизнано володіє багатим смаком, завдяки своїй генетиці та складу олій, кислот. Всі спроби схрестити Арабіку і Робусту, а потім їх підвиди, балансують між врожайністю та якістю смаку. Кава Робуста (кане) — єдина, яка вирощується у Беніні, Того, Габоні і Конго. Вона має велике значення в Анголі, Камеруні, Конго, Гвінеї, в Кот-Д'івуарі, в Танзанії, Уганді, на Мадагаскарі, в Індонезії та В'єтнамі[14].
