Відмінності між версіями «Музика»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 15 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Музика, -ки, '''1) ''ж. ''Музыка. ''Троїста музика йграє що є духу. ''Кв. І. 12. 2) ''м. ''Музыкантъ. ''Пропустіть, пропустіть музики йдуть. ''Шевч. 305. 3) ''м. ''Охотникъ. ''О, я замолоду був великий музика до горілки. ''Волын. г. Ум. '''Музиченька. '''''Наймай музиченьки. ''Чуб. V. 304. | '''Музика, -ки, '''1) ''ж. ''Музыка. ''Троїста музика йграє що є духу. ''Кв. І. 12. 2) ''м. ''Музыкантъ. ''Пропустіть, пропустіть музики йдуть. ''Шевч. 305. 3) ''м. ''Охотникъ. ''О, я замолоду був великий музика до горілки. ''Волын. г. Ум. '''Музиченька. '''''Наймай музиченьки. ''Чуб. V. 304. | ||
| − | + | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| − | '''Музика'''- мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся (Леся Українка, V, 1956, 72); Музика — мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літературна Україна, ЗОЛИ 1962, 1); | + | '''Музика'''- мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся (Леся Українка, V, 1956, 72); Музика — мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літературна Україна, ЗОЛИ 1962, 1); // Твори такого мистецтва, сукупність їх. |
'''Народна пісня''' — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (Максим Рильський, III, 1961, 36). | '''Народна пісня''' — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (Максим Рильський, III, 1961, 36). | ||
| − | + | '''Музичний стиль''' - сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.Поняття музичного стилю визначає значні етапи розвитку музичного мистецтва (наприклад класицизм, романтизм, бароко, рококо, сентименталізм і т.д., а також східний, іпсанський, слов'янський, африканський і т.д.). Музичний стиль відображає характерні ознаки певного шару музичного мистецтва, його національної або етнічної своєрідності. Крім того, поняттям музичного стилю визначають індивідуальну творчу манеру композитора (В.А.Моцарта, Л.ван Бетховена, С.Прокоф'єва, Б.Лятошинського та ін.) або виконавця (К.Аббадо, Е.Гілельса, Б.Гмирі, Е.Карузо, С.Ріхтера, А.Тосканіні та ін.) | |
| − | + | ||
| − | + | '''Різновиди стилів''' | |
| − | + | ||
| − | + | -'''Авторський стиль''' - стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» і т.п. стилі. | |
| − | + | ||
| − | + | -'''Національний стиль'''- може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору - в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку - національний стиль відбиває певні соціокультурні аоб соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури. | |
| − | + | ||
| + | -'''Історичний стиль''' - стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною. тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха». | ||
| + | В національних і історичних стилях індивідуальне начало стає типізованим. В той же час типове індивідуалізується в кожному конкретному авторському стилі. | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Додаткові відомості: | Додаткові відомості: | ||
Поточна версія на 14:31, 5 квітня 2015
Словник Грінченка
Музика, -ки, 1) ж. Музыка. Троїста музика йграє що є духу. Кв. І. 12. 2) м. Музыкантъ. Пропустіть, пропустіть музики йдуть. Шевч. 305. 3) м. Охотникъ. О, я замолоду був великий музика до горілки. Волын. г. Ум. Музиченька. Наймай музиченьки. Чуб. V. 304.
Сучасні словники
Музика- мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах. Я тепер не стільки музикою, скільки літературою займаюся (Леся Українка, V, 1956, 72); Музика — мистецтво, що має велику силу емоціонального впливу, є важливим засобом формування ідейних переконань, моральних та естетичних ідеалів людей (Літературна Україна, ЗОЛИ 1962, 1); // Твори такого мистецтва, сукупність їх.
Народна пісня — то ж вона Усій землі окраса, Вона, як сонце, вирина У творчості Тараса, Вона, як пахощі суцвіть, Лисенка музику живить (Максим Рильський, III, 1961, 36).
Музичний стиль - сукупність засобів та прийомів художньої виразності, що історично склалась і відображає естетичні погляди різних суспільних груп певної епохи або творчого напрямку.Поняття музичного стилю визначає значні етапи розвитку музичного мистецтва (наприклад класицизм, романтизм, бароко, рококо, сентименталізм і т.д., а також східний, іпсанський, слов'янський, африканський і т.д.). Музичний стиль відображає характерні ознаки певного шару музичного мистецтва, його національної або етнічної своєрідності. Крім того, поняттям музичного стилю визначають індивідуальну творчу манеру композитора (В.А.Моцарта, Л.ван Бетховена, С.Прокоф'єва, Б.Лятошинського та ін.) або виконавця (К.Аббадо, Е.Гілельса, Б.Гмирі, Е.Карузо, С.Ріхтера, А.Тосканіні та ін.)
Різновиди стилів
-Авторський стиль - стиль того чи іншого конкретного композитора чи виконавця. В кожному конкретному випадку авторський стиль може бути незмінним або змінюватись разом з еволюцією митця. В цьому разі говорять про «ранній», «зрілий» чи «пізній» і т.п. стилі.
-Національний стиль- може виражатися у використанні певних впізнаваних елементів національного музичного фольклору - в цьому випадку національний стиль є легко впізнаваним, або, в складнішому випадку - національний стиль відбиває певні соціокультурні аоб соціопсихологічні особливості тієї чи іншої національної культури.
-Історичний стиль - стиль, в якому знаходять втілення теоретичні уявлення про мистецтво і філософію, світовідчуття, естетику певного часу. Генетична єдність історичного стилю є найбільш проблематичною. тому часто музикнознавці оминають термін історичний стиль, використовуючи терміни «епоха». В національних і історичних стилях індивідуальне начало стає типізованим. В той же час типове індивідуалізується в кожному конкретному авторському стилі.
Див. також
Додаткові відомості:
