Відмінності між версіями «Інформатика (спеціальність)»
(→Вступникам) |
|||
(не показані 57 проміжних версій 18 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | |||
[[Файл:Keysgreen.jpg|thumb|right|400px]] | [[Файл:Keysgreen.jpg|thumb|right|400px]] | ||
− | == | + | ==Інформатика як навчальна дисципліна== |
+ | |||
+ | ===Завдання науки=== | ||
+ | Основне теоретичне завдання інформатики полягає у визначенні загальних закономірностей, відповідно до яких створюється інформація. Відбувається її перетворення, передавання та використання у різних сферах діяльності людини. Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом. Теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності. | ||
+ | [[Файл:GGuwXiixNYA.jpg|400px|праворуч|Структура інформатики]] | ||
+ | ===Історія викладання дисципліни=== | ||
+ | У 1985 році уряд СРСР приймає рішення про комп'ютеризацію і впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Згідно з цим рішенням Державний Комітет СРСР з освіти надсилає в педінститути нові навчальні плани для спеціальностей 2104 і 2105, за якими шкільні вчителі математики та фізики повинні одержати додаткову кваліфікацію — учитель інформатики і обчислювальної техніки, а також директивний документ про введення на випускних курсах інституту 120-годинного предмета «Основи інформатики і обчислювальної техніки». З 1985 р. в фактично починається ера комп'ютеризації шкіл. | ||
+ | Обов'язковий курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки» у 9-х та 10-х (на той час) класах загальноосвітніх шкіл був обсягом 102 години. Навчання здійснювалося за двома варіантами: машинним та безмашинним і відбувалося фактично за єдиною навчальною програмою й за єдиним навчальним посібником. Головною метою курсу декларувалося забезпечення комп'ютерної грамотності учнів, а основна увага приділялася алгоритмізації та програмуванню. Оволодіння програмуванням вважалося другою грамотністю. | ||
+ | Наприкінці 80-х років з'являються перші альтернативні навчальні програми, підручники та посібники. Згідно з проектом школи» починається оснащення шкіл IBM-сумісними комп'ютерами. В Україні було створено 160 пілотних шкіл, які виконували роль експериментальних майданчиків та впроваджувачів педагогічних інновацій. | ||
+ | У 2009 році у більшості шкіл України розпочинається вивчення інформатики за програмою для профільної 12-річної школи. Цією програмою передбачено викладання значної частини навчального матеріалу у формі курсів за вибором. | ||
+ | |||
+ | ===Навчання на спеціальності=== | ||
+ | Нині отримати освіту з даної спеціальності можна у багатьох університетах. | ||
+ | [[Файл:Untitled Infographicінф.jpeg|праворуч|400px|Переваги навчання в КУ ім. Б. Грінченка]] | ||
+ | '''Зокрема, вона передбачає такі особливості:''' | ||
*Вивчення математичних наук | *Вивчення математичних наук | ||
*Вивчення комп'ютерних наук (програмування, комп'ютерна графіка, архітектура, тощо) | *Вивчення комп'ютерних наук (програмування, комп'ютерна графіка, архітектура, тощо) | ||
*Вивчення іноземних мов (англійської) | *Вивчення іноземних мов (англійської) | ||
− | ==Основні переваги та недоліки== | + | '''Базовими предметами у навчанні є:''' |
+ | *Математичний аналіз | ||
+ | *Математична логіка та теорія алгоритмів | ||
+ | *Теорія ймовірностей та математична статистика | ||
+ | *Архітектура обчислювальних систем | ||
+ | *Організація та обробка електронної інформації | ||
+ | *Паралельні та розподілені обчислення | ||
+ | *Алгоритми і структури даних | ||
+ | *Дослідження операцій | ||
+ | *Теорія обчислень | ||
+ | *Програмування | ||
+ | *Операційні системи та системне програмування | ||
+ | *Бази даних та інформаційні системи | ||
+ | *Інтелектуальні інформаційні системи | ||
+ | *Інформаційні мережі | ||
+ | *Обробка зображень та мультимедіа | ||
+ | *Методика навчання інформатики | ||
+ | |||
+ | ===Основні переваги та недоліки=== | ||
До більшості професій, пов’язаних з інформаційними технологіями, можна віднести декілька плюсів і мінусів: | До більшості професій, пов’язаних з інформаційними технологіями, можна віднести декілька плюсів і мінусів: | ||
− | + | ||
− | + | '''Переваги:'''цікава робота, кар’єрний ріст, висока заробітна плата, можливість працювати та навчатися одночасно. | |
− | + | ||
− | + | '''Недоліки:'''ризик професійних захворювань, що пов’язані з малою рухливістю, робота в режимі навчання: велика кількість різних технологій та постійна поява нових змушує відволікатися на їх опанування. | |
− | + | ||
− | + | ===Основні вимоги до спеціаліста в області інформаційних технологій=== | |
− | + | ||
− | + | ||
− | ==Основні вимоги до спеціаліста в області інформаційних технологій== | + | |
*Розуміти принципи роботи обчислюваної техніки, та її окремих частин | *Розуміти принципи роботи обчислюваної техніки, та її окремих частин | ||
*Орієнтуватися в різних операційних системах | *Орієнтуватися в різних операційних системах | ||
Рядок 22: | Рядок 50: | ||
*Розуміти принципи інформаційної безпеки | *Розуміти принципи інформаційної безпеки | ||
*Знати іноземні мови, особливо англійську | *Знати іноземні мови, особливо англійську | ||
+ | ===Кваліфікація спеціаліста відповідно до диплому=== | ||
+ | Бакалавр інформатики, вчитель інформатики, вчитель економіки, вчитель математики, адміністратор системи, фахівець з інформаційних технологій. | ||
+ | Але, звичайно, у реальності можна знайти куди більше можливостей власної реалізації. | ||
+ | ===Вступникам=== | ||
+ | [[Файл:Без імені.png|450px|праворуч|Цікава інфографіка для вступників]] | ||
+ | |||
+ | [http://kubg.edu.ua/informatsiya/vstupnikam/napryami-pidgotovki/bakalavr.html Перелік спеціальностей бакалаврату] | ||
+ | |||
+ | [http://kubg.edu.ua/informatsiya/vstupnikam/napryami-pidgotovki/magistr.html Перелік спеціальностей магістратури] | ||
− | == | + | ==Інформатика цікава== |
− | + | ===Сучасні мови програмування та технології, які вивчає та використовує спеціаліст=== | |
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/C_Sharp C#] | |
− | === | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/.NET_Framework (.NET)] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Java JAVA] | |
− | [ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/C%2B%2B C++] | |
− | + | ||
− | [ | + | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Python Python] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ruby Ruby], та ін.. | |
− | + | ===Цікаві факти з інформатики=== | |
− | + | *Перша ЕОМ була сконструйована в 17 столітті французьким математиком , фізиком , філософом і письменником Блезом Паскалем. | |
− | + | *У 1994 році сенсаційну перемогу над шахматистом Гаррі Каспаровим здобув комп'ютер. | |
− | * | + | *В Італії за відправку електронних листів без згоди одержувача можна «заробити» 3 роки в’язниці. |
− | * | + | *Мало кому відомо ім’я Дугласа Карла Енгельбарта , проте це не заважає практично 1 мільярду людей щодня користуватися його винаходами , найпопулярніше з яких — комп’ютерна миша. Зараз Дуглас Енгельбарт — один з найбільш високооплачуваних співробітників « мишачого магната » Logitech . І хоча він так і не став бізнесменом , зараз про нього практично не згадують і його гонорари не вимірюються шести- або семизначними числами , ми то знаємо , хто випередив свій час і першим створив те , що приписують собі хитрі магнати. Це геніальне пристосування , без якого зараз гальмується будь-який робочий процес на комп’ютері , розробили випадково. Просто існуючі маніпулятори ( джойстики , світлові пір’я і клавіатура ) уповільнювали процеси віконними середовища , і Дуглас оперативно придумав додаток , здатний полегшити вже існуючі процеси . Пристосування виявилося геніальною знахідкою! |
− | * | + | *Згідно з рейтингом WWW.top500.org, найпотужнішим на сьогодні суперкомп’ютером є японський Earth Simaulator. Як можна здогадатися з назви, він призначений для досліджень в області метеорології, океанології та інших наук про Землю. Його 5120 процесорів можуть виконувати до 36 трильйонів операцій в секунду — це майже втричі більше по продуктивності від найближчого конкурента з Америки. |
− | + | *Чарльз Беббідж — Творець аналітичної лічильної машини , він витратив на її розробку 10 років , але не побачив своє дітище у дії. Наприкінці 20 століття її відтворили — і вона запрацювала. | |
− | === | + | *С. А. Лебедєв — Перший творець комп’ютера в нашій країні.Під його керівництвом в 50 -х роках були побудовані серійні лампові ЕОМ БЕСМ- 1 , БЕСМ- 2 , М- 20 . У той час ці машини були одними з кращих у світі. |
− | + | *Найбільш інформаційноємними є молекули ДНК , які мають дуже малий розмір і щільно упаковані. Це дозволяє зберігати величезну кількість інформації (до 1021 біт в 1 см3) , що дає організму розвиватися з однієї єдиної клітини, що містить всю необхідну генетичну інформацію. Сучасні мікросхеми пам’яті дозволяють зберігати в 1 см3 до 1010біт інформації , проте це в 100 млрд. раз менше, ніж в ДНК. Можна сказати , що сучасні технології поки програють біологічній еволюції. | |
+ | *Сучасні мишки для компютера мають інші механізми зчитування ніж їх попередники, і тому компанії,які їх випускають, вільні від будь-яких зобов’язань перед винахідником. | ||
+ | *П’ять років розробляли програму для суперкомп’ютера Токійського університету. По ній він за 400 годин обчислив майже півтора трильйона цифр цього числа після коми.Це число П-3.14. | ||
+ | *І останній, не менш цікавий факт про інформатику: У листопаді 1962 через дефіс, який був пропущений в комп’ютерній програмі, довелося підірвати ракету, що стартувала з мису Канаверал до Венери. | ||
+ | ===Тематичні відео=== | ||
+ | {{#ev:youtube|j3otZ-DXGi4}} | ||
+ | {{#ev:youtube|zdPzZv_z4pw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|MfTGJJmDP50}} | ||
− | == | + | ==Джерела== |
− | + | [https://uvkugl.wordpress.com/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D0%B7-%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8-2/ Цікаві відео] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | [http://cikavi-fakty.com.ua/cikavi-fakti-z-informatiki/ Факти з інформатики] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [ | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0 Інформатика] |
Поточна версія на 15:33, 30 травня 2016
Інформатика як навчальна дисципліна
Завдання науки
Основне теоретичне завдання інформатики полягає у визначенні загальних закономірностей, відповідно до яких створюється інформація. Відбувається її перетворення, передавання та використання у різних сферах діяльності людини. Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом. Теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.
Історія викладання дисципліни
У 1985 році уряд СРСР приймає рішення про комп'ютеризацію і впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес. Згідно з цим рішенням Державний Комітет СРСР з освіти надсилає в педінститути нові навчальні плани для спеціальностей 2104 і 2105, за якими шкільні вчителі математики та фізики повинні одержати додаткову кваліфікацію — учитель інформатики і обчислювальної техніки, а також директивний документ про введення на випускних курсах інституту 120-годинного предмета «Основи інформатики і обчислювальної техніки». З 1985 р. в фактично починається ера комп'ютеризації шкіл. Обов'язковий курс «Основи інформатики та обчислювальної техніки» у 9-х та 10-х (на той час) класах загальноосвітніх шкіл був обсягом 102 години. Навчання здійснювалося за двома варіантами: машинним та безмашинним і відбувалося фактично за єдиною навчальною програмою й за єдиним навчальним посібником. Головною метою курсу декларувалося забезпечення комп'ютерної грамотності учнів, а основна увага приділялася алгоритмізації та програмуванню. Оволодіння програмуванням вважалося другою грамотністю. Наприкінці 80-х років з'являються перші альтернативні навчальні програми, підручники та посібники. Згідно з проектом школи» починається оснащення шкіл IBM-сумісними комп'ютерами. В Україні було створено 160 пілотних шкіл, які виконували роль експериментальних майданчиків та впроваджувачів педагогічних інновацій. У 2009 році у більшості шкіл України розпочинається вивчення інформатики за програмою для профільної 12-річної школи. Цією програмою передбачено викладання значної частини навчального матеріалу у формі курсів за вибором.
Навчання на спеціальності
Нині отримати освіту з даної спеціальності можна у багатьох університетах.
Зокрема, вона передбачає такі особливості:
- Вивчення математичних наук
- Вивчення комп'ютерних наук (програмування, комп'ютерна графіка, архітектура, тощо)
- Вивчення іноземних мов (англійської)
Базовими предметами у навчанні є:
- Математичний аналіз
- Математична логіка та теорія алгоритмів
- Теорія ймовірностей та математична статистика
- Архітектура обчислювальних систем
- Організація та обробка електронної інформації
- Паралельні та розподілені обчислення
- Алгоритми і структури даних
- Дослідження операцій
- Теорія обчислень
- Програмування
- Операційні системи та системне програмування
- Бази даних та інформаційні системи
- Інтелектуальні інформаційні системи
- Інформаційні мережі
- Обробка зображень та мультимедіа
- Методика навчання інформатики
Основні переваги та недоліки
До більшості професій, пов’язаних з інформаційними технологіями, можна віднести декілька плюсів і мінусів:
Переваги:цікава робота, кар’єрний ріст, висока заробітна плата, можливість працювати та навчатися одночасно.
Недоліки:ризик професійних захворювань, що пов’язані з малою рухливістю, робота в режимі навчання: велика кількість різних технологій та постійна поява нових змушує відволікатися на їх опанування.
Основні вимоги до спеціаліста в області інформаційних технологій
- Розуміти принципи роботи обчислюваної техніки, та її окремих частин
- Орієнтуватися в різних операційних системах
- Вільно орієнтуватися в мережі Інтернет
- Орієнтуватися в різному програмному забезпеченні та вміти його використовувати
- Розуміти принципи інформаційної безпеки
- Знати іноземні мови, особливо англійську
Кваліфікація спеціаліста відповідно до диплому
Бакалавр інформатики, вчитель інформатики, вчитель економіки, вчитель математики, адміністратор системи, фахівець з інформаційних технологій. Але, звичайно, у реальності можна знайти куди більше можливостей власної реалізації.
Вступникам
Перелік спеціальностей бакалаврату
Перелік спеціальностей магістратури
Інформатика цікава
Сучасні мови програмування та технології, які вивчає та використовує спеціаліст
Ruby, та ін..
Цікаві факти з інформатики
- Перша ЕОМ була сконструйована в 17 столітті французьким математиком , фізиком , філософом і письменником Блезом Паскалем.
- У 1994 році сенсаційну перемогу над шахматистом Гаррі Каспаровим здобув комп'ютер.
- В Італії за відправку електронних листів без згоди одержувача можна «заробити» 3 роки в’язниці.
- Мало кому відомо ім’я Дугласа Карла Енгельбарта , проте це не заважає практично 1 мільярду людей щодня користуватися його винаходами , найпопулярніше з яких — комп’ютерна миша. Зараз Дуглас Енгельбарт — один з найбільш високооплачуваних співробітників « мишачого магната » Logitech . І хоча він так і не став бізнесменом , зараз про нього практично не згадують і його гонорари не вимірюються шести- або семизначними числами , ми то знаємо , хто випередив свій час і першим створив те , що приписують собі хитрі магнати. Це геніальне пристосування , без якого зараз гальмується будь-який робочий процес на комп’ютері , розробили випадково. Просто існуючі маніпулятори ( джойстики , світлові пір’я і клавіатура ) уповільнювали процеси віконними середовища , і Дуглас оперативно придумав додаток , здатний полегшити вже існуючі процеси . Пристосування виявилося геніальною знахідкою!
- Згідно з рейтингом WWW.top500.org, найпотужнішим на сьогодні суперкомп’ютером є японський Earth Simaulator. Як можна здогадатися з назви, він призначений для досліджень в області метеорології, океанології та інших наук про Землю. Його 5120 процесорів можуть виконувати до 36 трильйонів операцій в секунду — це майже втричі більше по продуктивності від найближчого конкурента з Америки.
- Чарльз Беббідж — Творець аналітичної лічильної машини , він витратив на її розробку 10 років , але не побачив своє дітище у дії. Наприкінці 20 століття її відтворили — і вона запрацювала.
- С. А. Лебедєв — Перший творець комп’ютера в нашій країні.Під його керівництвом в 50 -х роках були побудовані серійні лампові ЕОМ БЕСМ- 1 , БЕСМ- 2 , М- 20 . У той час ці машини були одними з кращих у світі.
- Найбільш інформаційноємними є молекули ДНК , які мають дуже малий розмір і щільно упаковані. Це дозволяє зберігати величезну кількість інформації (до 1021 біт в 1 см3) , що дає організму розвиватися з однієї єдиної клітини, що містить всю необхідну генетичну інформацію. Сучасні мікросхеми пам’яті дозволяють зберігати в 1 см3 до 1010біт інформації , проте це в 100 млрд. раз менше, ніж в ДНК. Можна сказати , що сучасні технології поки програють біологічній еволюції.
- Сучасні мишки для компютера мають інші механізми зчитування ніж їх попередники, і тому компанії,які їх випускають, вільні від будь-яких зобов’язань перед винахідником.
- П’ять років розробляли програму для суперкомп’ютера Токійського університету. По ній він за 400 годин обчислив майже півтора трильйона цифр цього числа після коми.Це число П-3.14.
- І останній, не менш цікавий факт про інформатику: У листопаді 1962 через дефіс, який був пропущений в комп’ютерній програмі, довелося підірвати ракету, що стартувала з мису Канаверал до Венери.