Відмінності між версіями «Ятритися»
(Створена сторінка: '''Я́тритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. ''Ятриться ...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Я́тритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. ''Ятриться виразка. ''Черн. у. | '''Я́тритися, -рюся, -ришся, '''''гл. ''О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. ''Ятриться виразка. ''Черн. у. | ||
[[Категорія:Ят]] | [[Категорія:Ят]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ЯТРИТИСЯ, ятриться, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 378); Рана ятрилась, почала загниватись (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 332); | ||
| + | // безос. Дуже боліти, пекти. Михайло вже не чув ноги, вона в нього боліла, в коліні крутило, ятрилося, відчував, що ще трохи, і він упаде (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 249); * Образно. Пам'ять про Клаву була ще надто свіжа, рана ще ятрилася (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 172); * У порівняннях. На скоблях обох половинок дверей висів замок, а над ним наче ятрилася свіжою раною сургучева печатка з двома пломбами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 515). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Палати, горіти, яскраво світитися. Горить горизонт. Сонце ятриться жарко, Заливши, мов кров'ю, поверхню ланів... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 375); Ніч-зоря! Моторошно ятрилось небо над цілим краєм.. Все глибше в степ вставали заграви (Олесь Гончар, II, 1959, 274); | ||
| + | // Жевріти, тліти. А іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім (Леся Українка, I, 1951, 282); В попільниці ятрився тліючий жар недопалків (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 63). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Те саме, що пекти 6. [Одарка:] Що ж, коли мій норов такий, коли лихо та злидні так дозолили, що живого місця не знайдеш в душі, щоб не ятрилося та не боліло!.. (Панас Мирний, V, 1955, 235); Ятрилася рана, яку заподіяв Скарга, відібравши старшого сина (Іван Ле, Наливайко, 1957, 436); Всі ці роки в серці Гловацького невигойною раною ятрився спогад про Варшаву суворої зими сорок п'ятого року — оте безконечне кладовище, де страхітливими надмогильними пам'ятниками височіли чорні уламки будов (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 4); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 357). | ||
| + | ♦ Ятриться серце (душа) в кого, кому, чим — хтось відчуває душевний біль, невимовні страждання. Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (Олесь Гончар, IV, 1960, 470); [Джаваїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (Олександр Левада, Драми.., 1967, 52); Ще тисячі тисяч сердець ятряться незагоєними ранами (Олесь Донченко, VI, 1957, 588); Ятриться в серці (в душі) що в кого, кому — щось не забувається, бентежить кого-небудь. І коли ж той жар догорить, Що ятриться у серці мені? (Іван Франко, X, 1954, 30); — Моє серце відчуло, що в Павла щось ятриться в душі. Помітила зразу і хотіла оце сказати старому, — зітхнула Марфа Петрівна (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 148). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 660. | ||
| + | ''' | ||
| + | Ятриться серце (душа) в кого, кому, чим''' - хтось відчуває душевний біль, невимовні страждання. Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (Гончар, IV, 1960, 470); [Джаваїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіти, а від інших ятриться душа, ніби рана (Лев., Драми.., 1967, 52); Ще тисячі тисяч сердець ятряться незагоєними ранами (Донч., VI, 1957, 588); '''Ятриться в серці (в душі) що в кого, кому''' - щось не забувається, бентежить кого-небудь. І коли ж той жар догорить, Що ятриться у серці мені? (Фр., X, 1954, 30);- Моє серце відчуло, що в Павла щось ятриться в душі. Помітила зразу і хотіла оце сказати старому,- зітхнула Марфа Петрівна (Коп., Земля.., 1957, 148). | ||
| + | |||
| + | Орфографія (словоформи) | ||
| + | ятритися - дієслово, недоконаний вид | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа ятрюся ятримося | ||
| + | 2 особа ятришся ятритеся | ||
| + | 3 особа ятриться ятряться | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа ятритимуся ятритимемося | ||
| + | 2 особа ятритимешся ятритиметеся | ||
| + | 3 особа ятритиметься ятритимуться | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | Чоловічий рід ятрився ятрилися | ||
| + | Жіночий рід ятрилася | ||
| + | Середній рід ятрилося | ||
| + | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа ятрімося | ||
| + | 2 особа ятрися ятріться | ||
| + | ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| + | Теперішній час ятрячись | ||
| + | Минулий час ятрившись | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вввав.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вввііі.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуііі.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вуціі.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 18:00, 15 листопада 2019
Я́тритися, -рюся, -ришся, гл. О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. Ятриться виразка. Черн. у.
ЯТРИТИСЯ, ятриться, недок.
1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 378); Рана ятрилась, почала загниватись (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 332); // безос. Дуже боліти, пекти. Михайло вже не чув ноги, вона в нього боліла, в коліні крутило, ятрилося, відчував, що ще трохи, і він упаде (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 249); * Образно. Пам'ять про Клаву була ще надто свіжа, рана ще ятрилася (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 172); * У порівняннях. На скоблях обох половинок дверей висів замок, а над ним наче ятрилася свіжою раною сургучева печатка з двома пломбами (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 515).
2. перен. Палати, горіти, яскраво світитися. Горить горизонт. Сонце ятриться жарко, Заливши, мов кров'ю, поверхню ланів... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 375); Ніч-зоря! Моторошно ятрилось небо над цілим краєм.. Все глибше в степ вставали заграви (Олесь Гончар, II, 1959, 274); // Жевріти, тліти. А іскра тліла в попелі важкім і ятрилась, мов незагойна рана, все не могла ожить в огні яркім (Леся Українка, I, 1951, 282); В попільниці ятрився тліючий жар недопалків (Анатолій Хорунжий, Місто.., 1962, 63).
3. перен. Те саме, що пекти 6. [Одарка:] Що ж, коли мій норов такий, коли лихо та злидні так дозолили, що живого місця не знайдеш в душі, щоб не ятрилося та не боліло!.. (Панас Мирний, V, 1955, 235); Ятрилася рана, яку заподіяв Скарга, відібравши старшого сина (Іван Ле, Наливайко, 1957, 436); Всі ці роки в серці Гловацького невигойною раною ятрився спогад про Варшаву суворої зими сорок п'ятого року — оте безконечне кладовище, де страхітливими надмогильними пам'ятниками височіли чорні уламки будов (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 4); Тільки глибоко десь, на дні дівочого серця, ятриться біль, що не знає вона отакого тихого людського щастя (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 357). ♦ Ятриться серце (душа) в кого, кому, чим — хтось відчуває душевний біль, невимовні страждання. Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (Олесь Гончар, IV, 1960, 470); [Джаваїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (Олександр Левада, Драми.., 1967, 52); Ще тисячі тисяч сердець ятряться незагоєними ранами (Олесь Донченко, VI, 1957, 588); Ятриться в серці (в душі) що в кого, кому — щось не забувається, бентежить кого-небудь. І коли ж той жар догорить, Що ятриться у серці мені? (Іван Франко, X, 1954, 30); — Моє серце відчуло, що в Павла щось ятриться в душі. Помітила зразу і хотіла оце сказати старому, — зітхнула Марфа Петрівна (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 148).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 660.
Ятриться серце (душа) в кого, кому, чим - хтось відчуває душевний біль, невимовні страждання. Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (Гончар, IV, 1960, 470); [Джаваїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіти, а від інших ятриться душа, ніби рана (Лев., Драми.., 1967, 52); Ще тисячі тисяч сердець ятряться незагоєними ранами (Донч., VI, 1957, 588); Ятриться в серці (в душі) що в кого, кому - щось не забувається, бентежить кого-небудь. І коли ж той жар догорить, Що ятриться у серці мені? (Фр., X, 1954, 30);- Моє серце відчуло, що в Павла щось ятриться в душі. Помітила зразу і хотіла оце сказати старому,- зітхнула Марфа Петрівна (Коп., Земля.., 1957, 148).
Орфографія (словоформи) ятритися - дієслово, недоконаний вид ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа ятрюся ятримося 2 особа ятришся ятритеся 3 особа ятриться ятряться МАЙБУТНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа ятритимуся ятритимемося 2 особа ятритимешся ятритиметеся 3 особа ятритиметься ятритимуться МИНУЛИЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА Чоловічий рід ятрився ятрилися Жіночий рід ятрилася Середній рід ятрилося НАКАЗОВИЙ СПОСІБ ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа ятрімося 2 особа ятрися ятріться ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час ятрячись Минулий час ятрившись
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
