Відмінності між версіями «Ядуха»
(Створена сторінка: '''Я́духа, -хи, '''''ж. ''Чаще во мн. ч. '''ядухи'''. Удущье. Желех. Категорія:Яд) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Я́духа, -хи, '''''ж. ''Чаще во мн. ч. '''ядухи'''. Удущье. Желех. | + | |
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | '''Я́духа, -хи, '''''ж. ''Чаще во мн. ч. '''ядухи'''. Удущье. Желех. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/jadukha Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | 1. жін. Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів; астма. Люта ядуха розриває бідоласі груди ще відтоді, як повернувся з війни, увібравши в себе гнилизну Мазурських боліт (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 4); Він кілька років хворів на ядуху і говорив важко, ніби витискуючи з горла вугласті, необтесані слова (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 398); До санаторіїв на береги Іссик-Кулю привозили хворих, котрих мучила серцева ядуха, слабість (Знання та праця, 1, 1972, 9). | ||
| + | 2. чол. і жін., перен., розм. Уживається як лайливе слово. — А заробіток мій... хоч який там у дідька заробіток! .. І то ще гаразд, казав батькові хазяїн, все ж прибуток у хаті і хлопець до діла привикає. А своїх [дітей], ядуха проклятий, піди, не привчав (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:142u.jpg]] | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Яд]] | [[Категорія:Яд]] | ||
Поточна версія на 23:15, 6 листопада 2015
Зміст
Словник Грінченка
Я́духа, -хи, ж. Чаще во мн. ч. ядухи. Удущье. Желех.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. жін. Задишка, спричинювана деякими захворюваннями серця або бронхів; астма. Люта ядуха розриває бідоласі груди ще відтоді, як повернувся з війни, увібравши в себе гнилизну Мазурських боліт (Валентин Речмедін, Весн. грози, 1961, 4); Він кілька років хворів на ядуху і говорив важко, ніби витискуючи з горла вугласті, необтесані слова (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 398); До санаторіїв на береги Іссик-Кулю привозили хворих, котрих мучила серцева ядуха, слабість (Знання та праця, 1, 1972, 9). 2. чол. і жін., перен., розм. Уживається як лайливе слово. — А заробіток мій... хоч який там у дідька заробіток! .. І то ще гаразд, казав батькові хазяїн, все ж прибуток у хаті і хлопець до діла привикає. А своїх [дітей], ядуха проклятий, піди, не привчав (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 6).
Ілюстрації
