Відмінності між версіями «Ядерний»

Поточна версія на 14:53, 1 грудня 2013

Я́дерний, -а, -е. 1) Зернистый. Желех. Як щуплий колосок, то й жито не ядерне. 2) Здоровый, крѣпкій, плотный. Желех. Ядерний огірок. Черк. у. 3) О почвѣ: плодородный. Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля, більше заживку малось. Черк. у. 4) Свѣжій, холодноватый. Ядерний вітер; ядерна ніч. Канев. у. 5) О рѣчи: связный, основательный. Желех. См. Ядряний, ядрений.

Сучасні словники

Ядерний. Академічний тлумачний словник

ЯДЕРНИЙ а, е. Прикм. до ядро 1, 2, 4. Ванадій і сплави на його основі використовують в ядерній енергетиці як жаростійкі покриття для реакторів, що працюють на швидких нейтронах (Наука і життя, 7, 1976, 14); Ядерна вага;

• Який містить у собі ізотопи урану або плутонію. Ядерне пальне містить в одиниці об'єму набагато більше енергії, ніж кращі сорти рідкого палива (Наука і життя, 2, 1959, 12); Серце корабля [«Ленін»] — парогенераторна атомна установка, яка працює на ядерному паливі (Наука і життя, 6, 1958, 27);
• Пов'язаний з використанням енергії, що виділяється під час перетворень атомних ядер. Федір довго носився з химерною, майже дитячою мрією: винайти такий апарат, який би знешкодив усі готові до вибуху запаси ядерної зброї (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 185).

Ядерна реакція — перетворення атомних ядер, при взаємодії їх з елементарними частинками або іншими ядрами. Істиною було те, що джерелом енергії самого Сонця була ядерна реакція, під час котрої визволяється та таємнича атомна чи ядерна енергія (Натан Рибак, Час, 1960, 106); Ядерна спектроскопія див. спектроскопія; Ядерна фізика — розділ сучасної фізики, в якому вивчаються атомні ядра, процеси, що в них відбуваються, елементарні частинки. Наші вчені, інженери, робітники очолюють найновіші досягнення в ядерній фізиці (Радянська Україна, 25.XI 1960, 1); Особливих успіхів досягнуто в галузі ядерної фізики (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 113); Ядерний реактор див. реактор.

ЯДЕРНИЙ а,е, Великого розміру (перев. про зерно, насіння і т. ін.); добірний. На широке поле те заходять вже комбайни. І ллється збіжжя золоте, ядерне, урожайне (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 110); І колос ядерний гнеться, що виріс у нашім полі (Ярослав Шпорта, Запорожці, 1952, 99); Смугаста осінь на багряних кораблях пропливає мимо розчинених вікон. Повітря — дубовий трунок. Воно пахне ядерними жолудями й каштановим листям (Олесь Донченко, II, 1956, 75);

• Великий, яскравий (про небесні світила). Ядерні зорі ворушаться в порожньому небі, і зелений місяць низько гуляє над барханами (Олесь Донченко, II, 1956, 237); Дух степових трав, прілого сіна, ядерний молодик у синяві — навіювали спокій і мрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 92);
• Здоровий, міцний, кремезний (про людину). Пані Дрейсігерова.. 30-літня гарненька жінка, здорова та ядерна (Леся Українка, IV, 1954, 234); До нас дівчата й молодиці гарні На конях їдуть з лісових осель. Ввійдуть ядерні, свіжі із морозу, І з усміхом уклоняться мені (Михайло Стельмах, V, 1963, 262);
• Лапатий, рясний (про дощ). Ударив ядерний крапчастий дощ. Він зашумів по траві, зашкварчав по нагрітій дорозі (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 901);
• Налитий, соковитий (про плоди, зелень і т. ін.). Художниця намагається зібрати до орнаменту, в його елементи, все найбільш соковите, дорідне, пишне, ядерне, все, що є найкращого в садах, по квітниках України (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 12);
• Свіжий, прохолодний (про повітря, пору дня чи року і т. ін.). Ядерний вітер (Словник Грінченка); Місячної ядерної ночі.. вони підійшли до якогось лісництва (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).

• перен. Змістовний, влучний, виразний (про слова, вислови). Якби так професор зоології хотів описати короткими, але ядерними словами отця Тріщина, то вистачило б йому сказати оці слова: «Отець Тріщин має широкий рот і сильно розвинені щоки» (Лесь Мартович, Тв., 1954, 403).

• Родючий (про ґрунт). Тим тут гарно буряки поросли, що ядерніша земля (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Ядерна війна – як це відбувається

Ядерний вибух – це величезний за розміром вогненну кулю, яка повністю спалює або обугливает об’єкти живої і неживої природи навіть на великій відстані від епіцентру. Третина енергії вибуху виділяється у вигляді світлового імпульсу, який в тисячі разів перевершує яскравість сонця. Від цього загоряються всі легкозаймисті матеріали, такі як папір і тканину. У людей утворюються опіки третього ступеня.

Первинні пожежі не встигають розгорітися – їх частково гасить найпотужніша повітряна вибухова хвиля. Але через летять іскор і палаючих уламків, коротких замикань, вибухів побутового газу, палаючих нафтопродуктів утворюються тривалі і великі вторинні пожежі.

Безліч окремих пожеж об’єднуються в смертоносний вогняний смерч, який здатний знищити будь-який мегаполіс. Подібні вогненні смерчі погубили Гамбург і Дрезден під час Другої світової війни.

У центрі такого смерчу відбувається інтенсивне виділення тепла, через що величезні маси повітря піднімаються вгору, у поверхні землі утворюються урагани, які підтримують вогняну стихію новими порціями кисню. Дим, пил і сажа піднімаються до стратосфери, і утворюється хмара, яка практично повністю затуляє сонячне світло. Внаслідок цього починається смертоносна ядерна зима.

Джерела та література

• Ядерний. Український лінгвістичний портал, - Прикметник (пов'язаний з ‘’’атомним ядром’’’)
• Державна інспекція ядерного регулювання України
• Асоціація «Український ядерний форум»