Відмінності між версіями «Яглиця»
(Створена сторінка: '''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е....) |
(→ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е. старая. | '''Я́глиця, -ці, '''''ж. ''Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. ''Молода, як у спасівку яглиця, ''— т. е. старая. | ||
[[Категорія:Яг]] | [[Категорія:Яг]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | ЯГЛИ́ЦЯ, і, жін., бот. (Aegopodium podagraria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики. На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99); * У порівняннях. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28). | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Яглиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая. | ||
+ | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
+ | ягли́ця – іменник жіночого роду | ||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/ukукраїнська-англійська Словник]=== | ||
+ | я́глиця (-ці) f dial. millet seed; | ||
+ | я́гляний (-на, -не) of millet: | ||
+ | я́гляна ка́ша, millet gruel; | ||
+ | я́гляна мука́, millet flour. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:яглиця4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| lPxS6M4NvIU }} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=lPxS6M4NvIU] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | === ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ=== | ||
+ | Рано навесні з’являється така рослина, як яглиця (рос. – сныть). Розкажіть про її корисні властивості. | ||
+ | З повагою Галина Федотівна. | ||
+ | м. Київ.==== | ||
+ | Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН. | ||
+ | Яглиця звичайна (борщівка, снитка) - це багаторічна рослина з родини зонтичних. З латини назва рослини перекладається як «цап» і «нога», бо справді, верхівка листків нагадує слід ноги цапа. Росте як бур’ян на присадибних і дачних ділянках. Культивувати її ніколи не намагалися, але поважали завжди. | ||
+ | Яглиця з’являється в лісах, як тільки сніг сходить. Як весняна зелень яглиця звичайна корисна людям, бо є джерелом аскорбінової кислоти, біметалів, зокрема заліза, марганцю, міді, титану. Молоденькі соковиті стебло та листя яглиці насичені багатьма корисними вітамінами й мікроелементами. Вони налагоджують перистальтику травного тракту, перевантаженого в зимовий час концентрованими продуктами харчування. Тому яглицю з ранньої весни вживали в їжу, зокрема в салати, супи. Під час Великого посту яглиця замінювала капусту в борщах. Недаремно за давніх часів казали: «Дожити б до сниті». | ||
+ | До складу кореневища в оптимальних поєднаннях входять ефірні олії; кумарини; дубильні речовини; різні органічні кислоти тощо. Доведено, що настій кореня яглиці не згущує й не розріджує кров, а нормалізує її склад, виводячи токсичні речовини. | ||
+ | Подрібнене свіже листя яглиці прикладають до суглобів, уражених подагрою чи ревматизмом, до забитих місць. Препарати з рослини чинять ранозагоювальну, знеболювальну, сечогінну та протизапальну дію. | ||
+ | У разі хронічних запорів, нестравності шлунка радять їсти салати з неї. | ||
+ | Яглиця-трава по праву увійшла до десяти найперспективніших рослин, які можуть служити сировиною для виробництва ліків, нарівні зі звіробоєм і польовим хвощем. | ||
+ | Настій трави вважають просто незамінним напоєм у разі хвороб шлунка й кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Його готують так: 3 ч. л. подрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 50 мл до їди 3-4 рази на день. | ||
+ | Вітамінний салат: молоді помиті листки яглиці витримують протягом 10 хв в окропі. Подрібнюють, додають сіль, тертий хрін, заправляють вершками, сметаною чи майонезом (150 г свіжого листя, 25 г тертого хрону, 20 г вершків). | ||
+ | ©“Академія Здоров'я” | ||
+ | |||
+ | Більше читайте тут: [http://elle.pp.ua/yaglicya-korisni-vlastivosti-i-protipokazannya/] | ||
+ | |||
+ | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
+ | ===[ http://www.centrmed.com/questions/library/detail.php?ID=13258]=== | ||
+ | ===[ http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/23/yaglicya]=== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2016 року]] |
Поточна версія на 22:30, 5 грудня 2016
Я́глиця, -ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЯГЛИ́ЦЯ, і, жін., бот. (Aegopodium podagraria, L.). Багаторічна трав'яниста рослина родини зонтичних з великими листками й дрібними білими квітками, зібраними в складні зонтики. На більш затінених місцях [у парку] зустрічається осика лісна, яглиця.., валеріана, вероніка, суниці, заяча капуста (Парк Олександрія.., 1949, 99); * У порівняннях. — Що ви, бабо! Хіба ж ви такі старі? Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! молода та зелена, як у спасівку яглиця! — сміється баба з себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 28).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Яглиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 535.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
«Словники України on-line»
ягли́ця – іменник жіночого роду
Іноземні словники
Словник
я́глиця (-ці) f dial. millet seed;
я́гляний (-на, -не) of millet: я́гляна ка́ша, millet gruel; я́гляна мука́, millet flour.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЯГЛИЦІ
Рано навесні з’являється така рослина, як яглиця (рос. – сныть). Розкажіть про її корисні властивості. З повагою Галина Федотівна. м. Київ.==== Лист коментує завідувач кафедри фармакології з курсом клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця професор Іван ЧЕКМАН. Яглиця звичайна (борщівка, снитка) - це багаторічна рослина з родини зонтичних. З латини назва рослини перекладається як «цап» і «нога», бо справді, верхівка листків нагадує слід ноги цапа. Росте як бур’ян на присадибних і дачних ділянках. Культивувати її ніколи не намагалися, але поважали завжди. Яглиця з’являється в лісах, як тільки сніг сходить. Як весняна зелень яглиця звичайна корисна людям, бо є джерелом аскорбінової кислоти, біметалів, зокрема заліза, марганцю, міді, титану. Молоденькі соковиті стебло та листя яглиці насичені багатьма корисними вітамінами й мікроелементами. Вони налагоджують перистальтику травного тракту, перевантаженого в зимовий час концентрованими продуктами харчування. Тому яглицю з ранньої весни вживали в їжу, зокрема в салати, супи. Під час Великого посту яглиця замінювала капусту в борщах. Недаремно за давніх часів казали: «Дожити б до сниті». До складу кореневища в оптимальних поєднаннях входять ефірні олії; кумарини; дубильні речовини; різні органічні кислоти тощо. Доведено, що настій кореня яглиці не згущує й не розріджує кров, а нормалізує її склад, виводячи токсичні речовини. Подрібнене свіже листя яглиці прикладають до суглобів, уражених подагрою чи ревматизмом, до забитих місць. Препарати з рослини чинять ранозагоювальну, знеболювальну, сечогінну та протизапальну дію. У разі хронічних запорів, нестравності шлунка радять їсти салати з неї. Яглиця-трава по праву увійшла до десяти найперспективніших рослин, які можуть служити сировиною для виробництва ліків, нарівні зі звіробоєм і польовим хвощем. Настій трави вважають просто незамінним напоєм у разі хвороб шлунка й кишкового тракту, порушення обмінних процесів. Його готують так: 3 ч. л. подрібненої сировини залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Приймати по 50 мл до їди 3-4 рази на день. Вітамінний салат: молоді помиті листки яглиці витримують протягом 10 хв в окропі. Подрібнюють, додають сіль, тертий хрін, заправляють вершками, сметаною чи майонезом (150 г свіжого листя, 25 г тертого хрону, 20 г вершків). ©“Академія Здоров'я”
Більше читайте тут: [2]