Відмінності між версіями «Яблунька»
(Створена сторінка: '''Я́блунька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''яблуня. ''' Категорія:Яб) |
(→Див. також) |
||
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Я́блунька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''яблуня. ''' | '''Я́блунька, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''яблуня. ''' | ||
[[Категорія:Яб]] | [[Категорія:Яб]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/jablunjka Академічний тлумачний словник ''' ЯБЛУНЬКА '''] | ||
+ | |||
+ | * и, жін. Зменш.-пестл. до яблуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Тарас Шевченко, II, 1963, 374); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Олесь Гончар, III, 1959, 315); Молоді яблуньки тримають на вітах червонобокі яблука (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 117); * У порівняннях. Неллі розцвіла, як та молода яблунька, що вперше вкривається ніжно-рожевим квітом, і всі любуються нею (Мирослав Ірчан, II, 1958, 119). | ||
+ | ♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуньки. | ||
+ | |||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Матеріал з Вікіпедії ''' ЯБЛУНЬКА '''] | ||
+ | |||
+ | * Села: | ||
+ | •Яблунька, Івано-Франківська область, Богородчанський район | ||
+ | |||
+ | •Яблунька, Рівненська область, Сарненський район | ||
+ | |||
+ | •Яблунька — колишнє село, тепер історична місцевість у Бучі, Київська область | ||
+ | |||
+ | * Річки: | ||
+ | |||
+ | •Яблунька — притока Дністра, Львівська область | ||
+ | |||
+ | •Яблунька — притока Стрию, Львівська область | ||
+ | |||
+ | [http://ukrainian_explanatory.academic.ru/201596/%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Академик''' ЯБЛУНЬКА '''] | ||
+ | |||
+ | * -и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: яблунька 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Яблунька 4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | *[http://proridne.org/folklore/tales/%D0%A9%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%8F%D0%B1%D0%BB%D1%83%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0.html]. Щедра яблунька | ||
+ | |||
+ | Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини) | ||
+ | Були собі дід та баба. Не було в них ні дітей, ні онуків. Зате був у них сад невеличкий, але врожайний. | ||
+ | Якось баба захворіла. Як не старався дід: і чай з травички варив, і манну кашу — нічого не допомогло. От в один холодний день дід пішов по дрова. Одягнув кожушок, теплу шапку, та й попрямував до лісу. Дивиться, а в яблуньки кора надгризена зайцями. А яблунька ж та була бабиною улюбленицею. | ||
+ | Захворіє яблунька, баба ще більше заляже. Похитав дід головою та й заходився деревце рятувати: обтулив стовбур соняховими стеблами, обкрутив соломою, нагорнув побільше снігу та й намірився йти. | ||
+ | Коли це чує він голосок. А то яблунька мовить: | ||
+ | — Дякую тобі, дідусю, за турботу. А я тобі теж допоможу. Розгорни мої гілочки, там знайдеш яблучко. Воно не просте, а чарівне. З’їсть його баба й одразу одужає. Тільки одне прохання: не розказуй нікому, що я можу по-людському говорити, бо лихо мені буде. | ||
+ | Погодився дід, подякував яблуні та на радощах і про дрова забув, схопив яблуко та й побіг. Як казала яблунька, так все і сталося. Одужала баба. Знову зажили дід з бабою по-старому. Аж якось баба стала допитуватись у діда: скажи та й скажи, де взяв чарівне яблучко. | ||
+ | Дід мовчав, мовчав, та й не стримався, розповів таємницю яблуньки. | ||
+ | Аж тут щось страшне сталось: налетів жахливий вітер, здійнялася чорна буря, наче ніч заступила сонце. А коли все вщухло, то побачили дід з бабою прикру картинку за вікном: не залишилося від саду і сліду, все як водою змило. Ой, як зажурилися старенькі! | ||
+ | Але робити нічого, бо насіннячко з чарівного яблучка зберегли, от і висіяли його. А згодом і сіянці з’явилися.. Розсадили їх дід з бабою на місці старого саду. | ||
+ | Мало чи багато ще прожили не знаю, але яблучок зі свого саду дочекались. А ще добре запам’ятали: чужа таємниця — це святе. | ||
+ | |||
+ | *[http://www.aha.ru/~vladkov/zatonski.html].ЯБЛУНЬКА ТА ЯБЛУЧКО | ||
+ | "Син за батька не відповідає", - говорить народна мудрість, яку любили повторювати під час масових репресій. І тут я повністю згоден. Яка нам справа до того, чия кров тече в жилах людини? Кожен сам проходить свій шлях, вибирає свою долю. Син ленінсько-сталінського поплічника Якіра став відомим правозахисником. Відомий демократичний діяч горбачовських часів Юрій Афанасьєв - рідний племінник Лева Камєнєва. Того самого. У Києві живе Серго Гегечкорі - єдиний син Лаврентія Берії. Хто посміє кинути в нього камінь? Видатний вчений, порядна (наскільки мені відомо) людина. Ну, може образ батька в своїх спогадах дещо прикрашає. Та простимо йому це! | ||
+ | Але нерідко бува й так, що у поганого батька виростає поганий син. І у цьому випадку інше прислів'я каже: "Яблучко від яблуньки недалеко котиться!" | ||
+ | *[http://maysterni.com/publication.php?id=38995].Яблунька | ||
+ | Старенька яблунька навчилася співати. | ||
+ | Їй душу гріють тії пісеньки, | ||
+ | |||
+ | коли зимою снігові кургани | ||
+ | |||
+ | беруть в полон і стовбур,і гілки. | ||
+ | |||
+ | Вона співає,і стає молодшою, | ||
+ | |||
+ | в трухлявім серці будиться весна, | ||
+ | |||
+ | зникає сум,заметений порошею | ||
+ | |||
+ | та спогадів снується пелена. | ||
+ | |||
+ | Їй сниться літо і духмяні яблучка, | ||
+ | |||
+ | їй сняться роки молоді її... | ||
+ | |||
+ | Співать навчилася моя старенька яблунька, | ||
+ | |||
+ | їй душу гріють спогади й пісні... | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 15:55, 1 січня 2014
Я́блунька, -ки, ж. Ум. отъ яблуня.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник ЯБЛУНЬКА
- и, жін. Зменш.-пестл. до яблуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Тарас Шевченко, II, 1963, 374); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Олесь Гончар, III, 1959, 315); Молоді яблуньки тримають на вітах червонобокі яблука (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 117); * У порівняннях. Неллі розцвіла, як та молода яблунька, що вперше вкривається ніжно-рожевим квітом, і всі любуються нею (Мирослав Ірчан, II, 1958, 119).
♦ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуньки.
- Села:
•Яблунька, Івано-Франківська область, Богородчанський район
•Яблунька, Рівненська область, Сарненський район
•Яблунька — колишнє село, тепер історична місцевість у Бучі, Київська область
- Річки:
•Яблунька — притока Дністра, Львівська область
•Яблунька — притока Стрию, Львівська область
- -и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня.
Ілюстрації
Див. також
- [1]. Щедра яблунька
Українська народна казка Подніпров’я (Наддніпрянщини) Були собі дід та баба. Не було в них ні дітей, ні онуків. Зате був у них сад невеличкий, але врожайний. Якось баба захворіла. Як не старався дід: і чай з травички варив, і манну кашу — нічого не допомогло. От в один холодний день дід пішов по дрова. Одягнув кожушок, теплу шапку, та й попрямував до лісу. Дивиться, а в яблуньки кора надгризена зайцями. А яблунька ж та була бабиною улюбленицею. Захворіє яблунька, баба ще більше заляже. Похитав дід головою та й заходився деревце рятувати: обтулив стовбур соняховими стеблами, обкрутив соломою, нагорнув побільше снігу та й намірився йти. Коли це чує він голосок. А то яблунька мовить: — Дякую тобі, дідусю, за турботу. А я тобі теж допоможу. Розгорни мої гілочки, там знайдеш яблучко. Воно не просте, а чарівне. З’їсть його баба й одразу одужає. Тільки одне прохання: не розказуй нікому, що я можу по-людському говорити, бо лихо мені буде. Погодився дід, подякував яблуні та на радощах і про дрова забув, схопив яблуко та й побіг. Як казала яблунька, так все і сталося. Одужала баба. Знову зажили дід з бабою по-старому. Аж якось баба стала допитуватись у діда: скажи та й скажи, де взяв чарівне яблучко. Дід мовчав, мовчав, та й не стримався, розповів таємницю яблуньки. Аж тут щось страшне сталось: налетів жахливий вітер, здійнялася чорна буря, наче ніч заступила сонце. А коли все вщухло, то побачили дід з бабою прикру картинку за вікном: не залишилося від саду і сліду, все як водою змило. Ой, як зажурилися старенькі! Але робити нічого, бо насіннячко з чарівного яблучка зберегли, от і висіяли його. А згодом і сіянці з’явилися.. Розсадили їх дід з бабою на місці старого саду. Мало чи багато ще прожили не знаю, але яблучок зі свого саду дочекались. А ще добре запам’ятали: чужа таємниця — це святе.
- [2].ЯБЛУНЬКА ТА ЯБЛУЧКО
"Син за батька не відповідає", - говорить народна мудрість, яку любили повторювати під час масових репресій. І тут я повністю згоден. Яка нам справа до того, чия кров тече в жилах людини? Кожен сам проходить свій шлях, вибирає свою долю. Син ленінсько-сталінського поплічника Якіра став відомим правозахисником. Відомий демократичний діяч горбачовських часів Юрій Афанасьєв - рідний племінник Лева Камєнєва. Того самого. У Києві живе Серго Гегечкорі - єдиний син Лаврентія Берії. Хто посміє кинути в нього камінь? Видатний вчений, порядна (наскільки мені відомо) людина. Ну, може образ батька в своїх спогадах дещо прикрашає. Та простимо йому це! Але нерідко бува й так, що у поганого батька виростає поганий син. І у цьому випадку інше прислів'я каже: "Яблучко від яблуньки недалеко котиться!"
- [3].Яблунька
Старенька яблунька навчилася співати. Їй душу гріють тії пісеньки,
коли зимою снігові кургани
беруть в полон і стовбур,і гілки.
Вона співає,і стає молодшою,
в трухлявім серці будиться весна,
зникає сум,заметений порошею
та спогадів снується пелена.
Їй сниться літо і духмяні яблучка,
їй сняться роки молоді її...
Співать навчилася моя старенька яблунька,
їй душу гріють спогади й пісні...