Відмінності між версіями «Юродивий»
(Створена сторінка: '''Юроди́вий, -а, -е. '''Юродивый. ''Схаменіться недолюдки, діти юродиві! ''Шевч. 211. [[Категорія:...) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Юроди́вий, -а, -е. '''Юродивый. ''Схаменіться недолюдки, діти юродиві! ''Шевч. 211. | '''Юроди́вий, -а, -е. '''Юродивый. ''Схаменіться недолюдки, діти юродиві! ''Шевч. 211. | ||
[[Категорія:Юр]] | [[Категорія:Юр]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/Jurodyvyj Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | ЮРОДИВИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); | ||
+ | // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282). | ||
+ | |||
+ | 2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/31/53422/29878.html Словник синонімів Полюги]=== | ||
+ | |||
+ | ЮРОДИВИЙ | ||
+ | (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юродивий3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|z3ROTEaZQxA}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2110.htm Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.] | ||
+ | |||
+ | [http://amvon.info/ridkisniy-podvig-abo-hto-taki-yurodivi Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві] | ||
+ | |||
+ | [http://Житіє%20святого%20Андрія%20Христа%20ради%20юродивого Андрій Юродивий] | ||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | |||
+ | [http://www.kplavra.kiev.ua/JUrodivij.html Юродиві] - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці. | ||
+ | |||
+ | Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Поточна версія на 14:19, 29 листопада 2013
Юроди́вий, -а, -е. Юродивый. Схаменіться недолюдки, діти юродиві! Шевч. 211.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЮРОДИВИЙ, а, е.
1. Психічно хворий; божевільний. Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); — Добре, — сказав старий, — я бачу, що з тобою нічого не зробиш, ти якийсь святий чи, може, трохи юродивий (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 119); // у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. Психічно хвора, божевільна людина. Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 282).
2. у знач. ім. юродивий, вого, чол.; юродива, вої, жін. У марновірних, релігійних людей — жебрак, божевільний, що має дар віщуна. По один бік диякона стояв.. юродивий, спустивши з одного плеча червону хламиду (Нечуй-Левицький, III, 1956, 24).
Словник синонімів Полюги
ЮРОДИВИЙ (розумово хворий) навіжений, навісний, безумний// який з'їхав з глузду.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Юродивий. Тарас Шевченко. Повне зібрання творів. Том. 2.
Рідкісний подвиг, або хто такі юродиві
Цікаві факти
Юродиві - люди, що брали на себе з любові до Бога і ближніх один з подвигів християнського благочестя - юродство про Христа. Вони не тільки добровільно відмовлялися від зручностей і благ життя земного, від життя суспільного, і від родини самого близького і кровного, але брали на себе вид божевільної людини, яка не знає ні пристойності, ні відчуття сорому, дозволяє собі іноді спокусливі дії. Ці подвижники не соромилися говорити правду в очі сильним світу цього, викривали людей несправедливих і забуваючи правду Божу, радували і втішали людей благочестивих і богобоязливих. Ю. нерідко ходили серед найбільш порочних членів суспільства, серед людей загиблих в громадській думці, і багатьох з таких знедолених повертали на шлях істини і добра. Майже всі Ю. Сходу і деякі з них на Русі були ченці.
Найбільш відомі: чернець Києво-Печерського монастиря Ісаакій (11 ст.), в Москві - Василь Блаженний (16 ст.), І. Я. Корейша (19 ст.) та ін.