Відмінності між версіями «Щока»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Щока, -ки, '''''ж. ''1) Щека. ''За скоки обібю і щоки. ''Ном. № 12479. 2) Бокъ топора. Сим. 24. Ум. '''Щічк...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Щока, -ки, '''''ж. ''1) Щека. ''За скоки обібю і щоки. ''Ном. № 12479. 2) Бокъ топора. Сим. 24. Ум. '''Щічка. '''''Сльози на щічках. ''МВ. III. 10.  
 
'''Щока, -ки, '''''ж. ''1) Щека. ''За скоки обібю і щоки. ''Ном. № 12479. 2) Бокъ топора. Сим. 24. Ум. '''Щічка. '''''Сльози на щічках. ''МВ. III. 10.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/Щока '''Щока'''] — бічна частина лиця людини, між оком і вухо м, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини. У тварин плями на щоках — важлива  ознака  приналежності до певного виду.
 +
*Метафорично щока осмислюється як частина ландшафту (назва гори  Щекавиця в Києві, легендою, яку пов'язують з князем Щеком). Удар по щоці (ляпас) — особливий образливий жест, легке торкання по щоці або поцілунок в щоку — дружнє вітання.
 +
 +
 +
[http://sum.in.ua/s/shhoka '''Щока'''], и, жін.
 +
1. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. Молодиця сіла і журливо підперла рукою щоку (Панас Мирний, I, 1954, 167); Тамара ще більше змарніла, її худі щоки запали, на засмученому обличчі великі карі очі здавалися ще більшими (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 200); Лейтенант обняв колгоспника за широкі плечі і поцілував у колючу щоку (Петро Панч, Іду, 1946, 33); Заклавши полтиника за щоку, Данько з підстрибом гайнув ярмаркувати (Олесь Гончар, I, 1959, 44); 
 +
* Образно. Євдоким через пліт поглядає на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло цвіте картопля, дрімає рожевий, з підмальованими щоками мак, і оживають у золотому клечанні похилі соняшники(Михайло Стельмах, I, 1962, 570);
 +
*Така частина морди, голови у тварин;
 +
*перев. мн. Зяброві кришки в риб. — Про юшку можете прочитати в книжці «Старое житье». Там описується, як Потьомкін варив юшку з аршинних стерлядей і судачих щік(Павло Загребельний, День.., 1964, 78).
 +
*'''За обидві щоки уминати (уплітати''' і т. ін.) — з великим апетитом, жадібно їсти. Круг столу сиділи хлопці, і кожен за обидві щоки вминав гостинці з дому: масло, яйця, горішки... (Андрій Головко, I, 1957, 144); Особливо не соромився.. Денис: чуже сало та хліб він уплітав за обидві щоки, так що на лобі аж піт виступив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 143); «А любить попоїсти, — відзначив [Іван], мимовільно усміхаючись, — За обидві щоки натоптує» (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 256); '''Рум'янець (рум'янці) на всю щоку''' — про яскравий рум'янець як ознаку здоров'я, молодості і краси. Хороший з лиця, повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, він був перший красень на селі... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Потяглись до місця збору.. безрідні затуркані сестри Лісовські, обидві з такими рум'янцями на всю щоку, що аж дивно було, де вони могли взятись у них (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 17); '''Щоки [аж] горять (пашать, зайнялися, спалахнули''' і т. ін.) — про крайнє збудження від сорому, гніву, радості і т. ін., що відбилося на обличчі. Вона почувала, що її щоки аж горять, аж пашать, усе тіло неначе в огні од неприємних згадок та од злості (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 36); Дивився на неї Яресько і любувавсь.. Розшарілась, щоки горять, а очі весь час сміються ясно, іскристо (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Біжить назустріч дівча. Щоки пашать, очі горять — і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); Засміялася Орися, і її очі бризнули такою веселістю, щоки так зайнялися збентеженою дівочою кров'ю, що Дорош теж посміхнувся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380); Валині щоки несподівано спалахнули і залилися рожевою фарбою (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 212); '''Щоки позатягало'''.
 +
2. спец. Бокова, перев.. плоска, поверхня якогось предмета, якоїсь деталі, частини пристрою, механізму. Рейсфедер має дві щоки, відстань між якими регулюється гвинтом (Креслення, 1956, 14); Вершник вихопив з піхов шаблю й з усього розмаху щокою шаблі вдарив дозорця по спині (Іван Ле, Наливайко, 1957, 8).
 +
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/35/53417/230018.html '''Щока''']. '''Орфографічний словник української мови'''
 +
*іменник жіночого роду
 +
* Але: дві, три, чотири щоки́
 +
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/47/53417/355003.html '''Щока''']. '''Українсько-російський словник'''
 +
*1) щека, поэз. ланита
 +
*2) спец. щека
 +
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/49/53417/362433.html '''Щока''']. '''Фразеологічний словник української мови'''
 +
*'''своя́к з лі́вої щоки́''', ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби '''свояк з лівої щоки'''… (М. Кропивницький).
 +
 +
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Щока''']. '''Синонімія'''
 +
*'''ЩОКА́''' (частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи), '''ЛИЦЕ́''' перев. мн., '''ЛАНІ́ТА''' перев. мн., книжн. заст., поет. ''Щоки його позападали, рум'янець зник, ніс загостривсь'' (І. Нечуй-Левицький); ''Її коса, її рука і ніжних лиць ясні овали... '' (В.Сосюра); '' - Болярині [боярині] тепер тільки й знають, що натирати ланіти червоними рум'янами'' (І. Нечуй-Левицький).
 +
 +
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx '''Фарба''']. '''Словозміна'''
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
 +
|-
 +
| Називний || щока́ || що́ки
 +
|-
 +
| Родовий || щоки́ || щік
 +
|-
 +
| Давальний || щоці́ || щока́м
 +
|-
 +
| Знахідний || що́ку́ || що́ки
 +
|-
 +
| Орудний || щоко́ю || щока́ми
 +
|-
 +
| Місцевий || на/у щоці́ ||на/у щока́х
 +
|-
 +
| Кличний || що́ко || що́ки
 +
 +
|}
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щока_1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щока_2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щока_3.JPG|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щока_4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| llasVvn249M}}
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://www.ufolog.ru/names/order/Щока '''Походження прізвища Щока''']
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Що]]
 
[[Категорія:Що]]

Поточна версія на 02:26, 10 грудня 2013

Щока, -ки, ж. 1) Щека. За скоки обібю і щоки. Ном. № 12479. 2) Бокъ топора. Сим. 24. Ум. Щічка. Сльози на щічках. МВ. III. 10.

Сучасні словники

Щока — бічна частина лиця людини, між оком і вухо м, і нижче до підборіддя і кісток нижньої щелепи, зовнішня бокова стінка ротової порожнини. У тварин плями на щоках — важлива ознака приналежності до певного виду.

  • Метафорично щока осмислюється як частина ландшафту (назва гори Щекавиця в Києві, легендою, яку пов'язують з князем Щеком). Удар по щоці (ляпас) — особливий образливий жест, легке торкання по щоці або поцілунок в щоку — дружнє вітання.


Щока, и, жін. 1. Частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи. Молодиця сіла і журливо підперла рукою щоку (Панас Мирний, I, 1954, 167); Тамара ще більше змарніла, її худі щоки запали, на засмученому обличчі великі карі очі здавалися ще більшими (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 200); Лейтенант обняв колгоспника за широкі плечі і поцілував у колючу щоку (Петро Панч, Іду, 1946, 33); Заклавши полтиника за щоку, Данько з підстрибом гайнув ярмаркувати (Олесь Гончар, I, 1959, 44);

  • Образно. Євдоким через пліт поглядає на свій город, де вже рясно, і синьо, і біло цвіте картопля, дрімає рожевий, з підмальованими щоками мак, і оживають у золотому клечанні похилі соняшники(Михайло Стельмах, I, 1962, 570);
  • Така частина морди, голови у тварин;
  • перев. мн. Зяброві кришки в риб. — Про юшку можете прочитати в книжці «Старое житье». Там описується, як Потьомкін варив юшку з аршинних стерлядей і судачих щік(Павло Загребельний, День.., 1964, 78).
  • За обидві щоки уминати (уплітати і т. ін.) — з великим апетитом, жадібно їсти. Круг столу сиділи хлопці, і кожен за обидві щоки вминав гостинці з дому: масло, яйця, горішки... (Андрій Головко, I, 1957, 144); Особливо не соромився.. Денис: чуже сало та хліб він уплітав за обидві щоки, так що на лобі аж піт виступив (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 143); «А любить попоїсти, — відзначив [Іван], мимовільно усміхаючись, — За обидві щоки натоптує» (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 256); Рум'янець (рум'янці) на всю щоку — про яскравий рум'янець як ознаку здоров'я, молодості і краси. Хороший з лиця, повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними, веселими очима, з чорним лискучим усом, він був перший красень на селі... (Панас Мирний, I, 1949, 213); Потяглись до місця збору.. безрідні затуркані сестри Лісовські, обидві з такими рум'янцями на всю щоку, що аж дивно було, де вони могли взятись у них (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 17); Щоки [аж] горять (пашать, зайнялися, спалахнули і т. ін.) — про крайнє збудження від сорому, гніву, радості і т. ін., що відбилося на обличчі. Вона почувала, що її щоки аж горять, аж пашать, усе тіло неначе в огні од неприємних згадок та од злості (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 36); Дивився на неї Яресько і любувавсь.. Розшарілась, щоки горять, а очі весь час сміються ясно, іскристо (Олесь Гончар, II, 1959, 33); Біжить назустріч дівча. Щоки пашать, очі горять — і ловить мій погляд з таким запалом, з таким відданням, на які здатні лиш ті, що стрілись на мить, а розстались навіки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 185); Засміялася Орися, і її очі бризнули такою веселістю, щоки так зайнялися збентеженою дівочою кров'ю, що Дорош теж посміхнувся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380); Валині щоки несподівано спалахнули і залилися рожевою фарбою (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 212); Щоки позатягало.

2. спец. Бокова, перев.. плоска, поверхня якогось предмета, якоїсь деталі, частини пристрою, механізму. Рейсфедер має дві щоки, відстань між якими регулюється гвинтом (Креслення, 1956, 14); Вершник вихопив з піхов шаблю й з усього розмаху щокою шаблі вдарив дозорця по спині (Іван Ле, Наливайко, 1957, 8).


Щока. Орфографічний словник української мови

  • іменник жіночого роду
  • Але: дві, три, чотири щоки́


Щока. Українсько-російський словник

  • 1) щека, поэз. ланита
  • 2) спец. щека


Щока. Фразеологічний словник української мови

  • своя́к з лі́вої щоки́, ірон. Нерідна, чужа людина. (Маруся:) Сват він мені чи брат, чи яка рідня?.. (Іван:) Та так, ніби свояк з лівої щоки… (М. Кропивницький).


Щока. Синонімія

  • ЩОКА́ (частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи), ЛИЦЕ́ перев. мн., ЛАНІ́ТА перев. мн., книжн. заст., поет. Щоки його позападали, рум'янець зник, ніс загостривсь (І. Нечуй-Левицький); Її коса, її рука і ніжних лиць ясні овали... (В.Сосюра); - Болярині [боярині] тепер тільки й знають, що натирати ланіти червоними рум'янами (І. Нечуй-Левицький).


Фарба. Словозміна

Відмінок Однина Множина
Називний щока́ що́ки
Родовий щоки́ щік
Давальний щоці́ щока́м
Знахідний що́ку́ що́ки
Орудний щоко́ю щока́ми
Місцевий на/у щоці́ на/у щока́х
Кличний що́ко що́ки

Ілюстрації

Щока 1.jpg Щока 2.jpg Щока 3.JPG Щока 4.jpg

Медіа

Див. також

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Щока&oldid=100544