Відмінності між версіями «Щирувати»
(Створена сторінка: '''Щирува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. ''Як зо мною ...) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щирува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. ''Як зо мною п’ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, за мене говорять, ще й на мене ворогують. ''Чуб. V. 467. | '''Щирува́ти, -ру́ю, -єш, '''''гл. ''Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. ''Як зо мною п’ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, за мене говорять, ще й на мене ворогують. ''Чуб. V. 467. | ||
[[Категорія:Щи]] | [[Категорія:Щи]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЩИРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., заст. Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять ще й на мене ворогують (Павло Чубинський, V, 1874, 467); Поти прислужник бігав десь, щируючи, як би скоріше подати те, заказати друге, тут почалася звичайна бесіда (Панас Мирний, III, 1954, 268). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [[Щирість]] | ||
| + | |||
| + | [[Щирий]] | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c. | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/Shhyruvaty ЩИРУВА́ТИ] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 17:36, 19 квітня 2023
Щирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. Як зо мною п’ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, за мене говорять, ще й на мене ворогують. Чуб. V. 467.
Сучасні словники
ЩИРУВА́ТИ, ую, уєш, недок., заст. Виявляти щирість, сердечність, увагу до кого-небудь. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, А як від мене підуть, за мене говорять ще й на мене ворогують (Павло Чубинський, V, 1874, 467); Поти прислужник бігав десь, щируючи, як би скоріше подати те, заказати друге, тут почалася звичайна бесіда (Панас Мирний, III, 1954, 268).
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 т. Т. 6: П-Поїти / АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні; ред. тому: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець Київ: Наук. думка, 1975. 832 c.
