Відмінності між версіями «Щебетуха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Щебетуха, -хи, '''''ж. ''1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. ''Чом до мене не говориш, мо...) |
|||
| (не показано 18 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Щебетуха, -хи, '''''ж. ''1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. ''Чом до мене не говориш, моя щебетухо? ''Чуб. V. 332. Ум. '''Щебетушка, щебетушечка.''' | '''Щебетуха, -хи, '''''ж. ''1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. ''Чом до мене не говориш, моя щебетухо? ''Чуб. V. 332. Ум. '''Щебетушка, щебетушечка.''' | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/shhebetukha '''Щебетуха'''. Академічний тлумачний словник] | ||
| + | *'''ЩЕБЕТУХА''', жін., розм. Жіночий рід до щебетун. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); Тече вода по камені, під каменем сухо, Чом до мене не говориш, моя щебетухо? (Українські народні пісні, 1, 1964, 156); [Конон:] Ах ти ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо! (Марко Кропивницький, II, 1958, 503); Веселі щебетухи і жартівниці, вони [близнючки] любили користуватись своєю надзвичайною подібністю і нерідко потішалися над залицяльниками, виходячи на побачення одна замість одної (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 80). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щебетуха_1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щебетуха_2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щебетуха_3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Щебетуха_5.jpeg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | *[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29862.html Словопедія] | ||
| + | *[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10727/%D1%89%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | | | ||
Поточна версія на 15:53, 30 листопада 2013
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. Щебетушка, щебетушечка.
Зміст
Сучасні словники
Щебетуха. Академічний тлумачний словник
- ЩЕБЕТУХА, жін., розм. Жіночий рід до щебетун. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); Тече вода по камені, під каменем сухо, Чом до мене не говориш, моя щебетухо? (Українські народні пісні, 1, 1964, 156); [Конон:] Ах ти ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо! (Марко Кропивницький, II, 1958, 503); Веселі щебетухи і жартівниці, вони [близнючки] любили користуватись своєю надзвичайною подібністю і нерідко потішалися над залицяльниками, виходячи на побачення одна замість одної (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 80).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
|
