Відмінності між версіями «Штунда»
(Створена сторінка: '''Штунда, -ди, '''''ж. ''1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = '''Штундарь. '''''Штунда ...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Штунда, -ди, '''''ж. ''1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = '''Штундарь. '''''Штунда хоч без попа та з папкою ''(т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты. | '''Штунда, -ди, '''''ж. ''1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = '''Штундарь. '''''Штунда хоч без попа та з папкою ''(т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты. | ||
| + | жін. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Михайло Драгоманов, II, 1970, 479); | ||
| + | Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 413); | ||
| + | // збірн., розм. Послідовники, учасники такої секти. За похорон заплатять по постанові — 60 коп.. — Нехай три дні лежить, то не піду!.. — То ми, батюшко, самі поховаємо. Як з нами не погодитеся, то до штунди пристанемо (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 480). | ||
| + | |||
| + | 2. чол. і жін. Те саме, що штундист, штундистка. — А батько ж досі «штунда»? — прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 156); У нашому селі жив Варивон Метелиця. Тихенько вуличкою метеляє, а йому слідом у спину тикають пальцем. — Штунда пішла... — Нехристь!.. (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 87). | ||
[[Категорія:Шт]] | [[Категорія:Шт]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Штундизм.jpg]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 19:08, 10 квітня 2023
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = Штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) Соб. Штундисты.
жін. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Михайло Драгоманов, II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 413);
// збірн., розм. Послідовники, учасники такої секти. За похорон заплатять по постанові — 60 коп.. — Нехай три дні лежить, то не піду!.. — То ми, батюшко, самі поховаємо. Як з нами не погодитеся, то до штунди пристанемо (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 480).
2. чол. і жін. Те саме, що штундист, штундистка. — А батько ж досі «штунда»? — прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Іван Ле, В снопі.., 1960, 156); У нашому селі жив Варивон Метелиця. Тихенько вуличкою метеляє, а йому слідом у спину тикають пальцем. — Штунда пішла... — Нехристь!.. (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 87).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
