Відмінності між версіями «Веризуб»
(Створена сторінка: '''Веризуб, -ба, '''''м. ''Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28. Категорія:Ве) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Вирозуб.jpg|500px|thumb|right|Веризуб]] | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Веризуб, -ба, '''''м. ''Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28. | '''Веризуб, -ба, '''''м. ''Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28. | ||
[[Категорія:Ве]] | [[Категорія:Ве]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/19728/%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B1 Український тлумачний словник]=== | ||
| + | '''''вирезуб''''' | ||
| + | -а, ч. | ||
| + | Велика промислова риба з родини коропових, яка водиться в річках і лиманах на півдні України. | ||
| + | ===[http://orfograf_ukr.academic.ru/18983/%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%B1 Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | '''''вирезу́б''''' | ||
| + | іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | риба | ||
| + | ==Біологічна класифікація== | ||
| + | *Домен: Ядерні (Eukaryota) | ||
| + | *Царство: Тварини (Metazoa) | ||
| + | *Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) | ||
| + | *Тип: Хордові (Chordata) | ||
| + | *Підтип: Черепні (Craniata) | ||
| + | *Надклас: Щелепні (Gnathostomata) | ||
| + | *Клас: Променепері (Actinopterygii) | ||
| + | *Підклас: Новопері (Neopterygii) | ||
| + | *Інфраклас: Костисті риби (Teleostei) | ||
| + | *Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi) | ||
| + | *Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes) | ||
| + | *Родина: Коропові (Cyprinidae) | ||
| + | *Рід: Плітка (Rutilus) | ||
| + | *Вид: Вирозуб | ||
| + | |||
| + | '''Природоохоронний статус виду: Зникаючий.''' | ||
| + | ==Характеристика== | ||
| + | Тіло видовжене, низьке. Рот нижній, косо зрізаний. В бічній лінії переважно 60–67 (53–69) лусок. Найбільша довжина тіла до 71 см, маса до 8 кг, зазвичай 1,2–3,5 кг, тривалість життя понад 10 років. Верхня третина тіла темно-сіра, попеляста, боки світло- або сріблясто-сірі, черево молочно-біле. Спинний, хвостовий і грудні плавці при основі жовтуваті або буруваті, при кінцях попелясті, черевні і анальний жовтуваті або червонуваті, райдужка очей жовтувато-оранжева. | ||
| + | ==Поширення== | ||
| + | Басейни пн. частини Чорного і Каспійського морів, Азовське море. В Україні зараз зустрічається в бас. Верхнього і Середнього Дністра, Сів. Дінця, зрідка в Азовському морі. | ||
| + | [[Файл:a-309.png|200px|thumb|left|Ареал поширення]] | ||
| + | ==Спосіб життя== | ||
| + | Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. | ||
| + | Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні. | ||
| + | ===Нерест=== | ||
| + | Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень. | ||
| + | ===Живлення=== | ||
| + | Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами. | ||
| + | |||
| + | Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі. | ||
| + | |||
| + | ==Чисельність і причини її зміни== | ||
| + | Чисельність дуже низька. Трапляється одиничними особинами, хоча раніше був звичайним об’єктом промислу. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненого гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов. | ||
| + | ==Особливості біології та наукове значення== | ||
| + | Напівпрохідна зграйна придонна риба. Нагулюється в солонуватих водах, на нерест і зимівлю заходить у річки. Мігрувала в річки двічі на рік: весною (з березня до травня — початку червня) і восени (з другої половини серпня — початку вересня до кінця грудня), або тільки весною з початку березня до середини квітня, рр. Обітічна, Берда. В річках тримається глибоких ділянок із швидкою течією, чистою водою і піщано-гальковим або кам’янистим ґрунтом. Статевої зрілості досягає у віці 4, переважно 5–6 років, при довжині тіла 50 см і більше. Розмноження з другої половини квітня — травні, при температурі води до 10–11°С. Плодючість до 259,6 тис. ікринок. Ікра клейка, відкладається за один раз на швидкій течії і гальково-кам’янистому ґрунті. Молодь живиться нижчими водоростями, тваринами планктону і бентосу, дорослі риби споживають переважно молюсків, ракоподібних, менше рослинність. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Virezub samec.gif|300px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Virezub.gif|300px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:8918d4ed4f183face83c030c99931c52.jpg|300px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:250px-Rutilus frisii gyöngyös koncér.jpg|300px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|HjA1hg_I99k}} | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | |||
| + | * [http://redbook-ua.org/item/rutilus-frisii-nordmann/ Вирезуб в Червоній книзі України] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 11:04, 21 листопада 2016
Зміст
Словник Грінченка
Веризуб, -ба, м. Рыба: веризубъ, Lenciscus Friesii. Браун. 28.
Сучасні словники
Український тлумачний словник
вирезуб -а, ч. Велика промислова риба з родини коропових, яка водиться в річках і лиманах на півдні України.
Орфографічний словник української мови
вирезу́б іменник чоловічого роду, істота риба
Біологічна класифікація
- Домен: Ядерні (Eukaryota)
- Царство: Тварини (Metazoa)
- Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
- Тип: Хордові (Chordata)
- Підтип: Черепні (Craniata)
- Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
- Клас: Променепері (Actinopterygii)
- Підклас: Новопері (Neopterygii)
- Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
- Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
- Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
- Родина: Коропові (Cyprinidae)
- Рід: Плітка (Rutilus)
- Вид: Вирозуб
Природоохоронний статус виду: Зникаючий.
Характеристика
Тіло видовжене, низьке. Рот нижній, косо зрізаний. В бічній лінії переважно 60–67 (53–69) лусок. Найбільша довжина тіла до 71 см, маса до 8 кг, зазвичай 1,2–3,5 кг, тривалість життя понад 10 років. Верхня третина тіла темно-сіра, попеляста, боки світло- або сріблясто-сірі, черево молочно-біле. Спинний, хвостовий і грудні плавці при основі жовтуваті або буруваті, при кінцях попелясті, черевні і анальний жовтуваті або червонуваті, райдужка очей жовтувато-оранжева.
Поширення
Басейни пн. частини Чорного і Каспійського морів, Азовське море. В Україні зараз зустрічається в бас. Верхнього і Середнього Дністра, Сів. Дінця, зрідка в Азовському морі.
Спосіб життя
Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.
Нерест
Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.
Живлення
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.
Чисельність і причини її зміни
Чисельність дуже низька. Трапляється одиничними особинами, хоча раніше був звичайним об’єктом промислу. Зникнення типових біотопів, потрібних для природного відтворення, в результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненого гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.
Особливості біології та наукове значення
Напівпрохідна зграйна придонна риба. Нагулюється в солонуватих водах, на нерест і зимівлю заходить у річки. Мігрувала в річки двічі на рік: весною (з березня до травня — початку червня) і восени (з другої половини серпня — початку вересня до кінця грудня), або тільки весною з початку березня до середини квітня, рр. Обітічна, Берда. В річках тримається глибоких ділянок із швидкою течією, чистою водою і піщано-гальковим або кам’янистим ґрунтом. Статевої зрілості досягає у віці 4, переважно 5–6 років, при довжині тіла 50 см і більше. Розмноження з другої половини квітня — травні, при температурі води до 10–11°С. Плодючість до 259,6 тис. ікринок. Ікра клейка, відкладається за один раз на швидкій течії і гальково-кам’янистому ґрунті. Молодь живиться нижчими водоростями, тваринами планктону і бентосу, дорослі риби споживають переважно молюсків, ракоподібних, менше рослинність.
Ілюстрації
|
|
|
|
