Відмінності між версіями «Шолопати»
(Створена сторінка: '''Шолопати, -паю, -єш, '''''гл. ''1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає. ''...) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шолопати, -паю, -єш, '''''гл. ''1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає. ''Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. ''Воробці.... шолопають на собі пірє. ''ЕЗ. V. 248. | '''Шолопати, -паю, -єш, '''''гл. ''1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. ''Миш шолопає. ''Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. ''Воробці.... шолопають на собі пірє. ''ЕЗ. V. 248. | ||
[[Категорія:Шо]] | [[Категорія:Шо]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ШОЛОПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Човгати по чомусь, утворюючи шелесткі звуки. Холодна, суха рука шолопає у мене по лиці, потім по шиї й по грудях (Фр., IV, 1950, 181); // перен. Кидатися, тікаючи. Я теж втикався, наче шомпол, У свіжу неба акварель І несподівано шолопає. Як той Пилип із конопель (Бичко, Простота, 1963, 31). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка30.03.25.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка12345567.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка56789045.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Картинка098764478.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|RLyplD__I40}} | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти або додаткова інформація== | ||
| + | Слово "шелест" має цікаве походження, адже воно звуконаслідувальне – імітує тихий, м'який шум, який створює листя на вітрі, папір чи тканина. Це слово глибоко вкорінене в українській мові й зустрічається у поезії, додаючи текстам мелодійності та відчуття руху. Наприклад, Тарас Шевченко використовував його, щоб передати атмосферу природи. | ||
| + | |||
| + | Цікаво, що "шелест" зустрічається не лише в українській мові, а й у багатьох інших слов’янських мовах, таких як польська (szelest), чеська (šelest) та російська (шелест), що свідчить про його давнє походження. Окрім поетичного та природного значення, це слово також використовується в медицині – "серцевий шелест" означає характерні звуки, які можуть вказувати на проблеми з серцевими клапанами. | ||
| + | |||
| + | Шелест – це не просто звук, а цілий світ відчуттів: він може бути заспокійливим, тривожним або загадковим. Він асоціюється з природою, таємницею й легким, майже невловимим рухом. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2025 року]] | ||
Поточна версія на 10:16, 27 квітня 2025
Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ШОЛОПАТИ, аю, аєш, недок., діал. Човгати по чомусь, утворюючи шелесткі звуки. Холодна, суха рука шолопає у мене по лиці, потім по шиї й по грудях (Фр., IV, 1950, 181); // перен. Кидатися, тікаючи. Я теж втикався, наче шомпол, У свіжу неба акварель І несподівано шолопає. Як той Пилип із конопель (Бичко, Простота, 1963, 31).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цікаві факти або додаткова інформація
Слово "шелест" має цікаве походження, адже воно звуконаслідувальне – імітує тихий, м'який шум, який створює листя на вітрі, папір чи тканина. Це слово глибоко вкорінене в українській мові й зустрічається у поезії, додаючи текстам мелодійності та відчуття руху. Наприклад, Тарас Шевченко використовував його, щоб передати атмосферу природи.
Цікаво, що "шелест" зустрічається не лише в українській мові, а й у багатьох інших слов’янських мовах, таких як польська (szelest), чеська (šelest) та російська (шелест), що свідчить про його давнє походження. Окрім поетичного та природного значення, це слово також використовується в медицині – "серцевий шелест" означає характерні звуки, які можуть вказувати на проблеми з серцевими клапанами.
Шелест – це не просто звук, а цілий світ відчуттів: він може бути заспокійливим, тривожним або загадковим. Він асоціюється з природою, таємницею й легким, майже невловимим рухом.
