Відмінності між версіями «Шляхетний»
(Створена сторінка: '''Шляхетний, -а, -е. '''Благородный. ''Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шл...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ===Словник Грінченка=== | ||
| + | |||
'''Шляхетний, -а, -е. '''Благородный. ''Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. ''Стор. | '''Шляхетний, -а, -е. '''Благородный. ''Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. ''Стор. | ||
[[Категорія:Шл]] | [[Категорія:Шл]] | ||
| + | |||
| + | ===Сучасні словники=== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/pojizd Академічний тлумачний словник (1970—1980)] | ||
| + | |||
| + | '''ШЛЯХЕ́ТНИЙ, а, е. | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | 1. Прикм. до шляхта і шляхтич. [Яким:] Йде [Хмельницький] тепер на панів-ляхів із великим військом. [Ясь:] Що те військо!.. Несила буде їм проти шляхетного війська вистояти (Борис Грінченко, II, 1963, 538); — Панові воєводі, князю Костянтину, наша шляхетна подяка й честь, — повагом мовив канцлер Речі Посполитої (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22); | ||
| + | // Аристократичного, дворянського походження. [Пряха:] Прийшла [принцеса] сюди найматись на роботу, король узяв як панну до палат, за царедворку до своєї жінки, і шанував і працею не мучив, і винайшов забутий герб якийсь, немовбито вона таки шляхетна ще з діда-прадіда (Леся Українка, II, 1951, 191); Виїхавши із Славгорода, за цілий рік жодного листа не написав [Галаган].. Хам! Дарма що шляхетного роду (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 416); | ||
| + | // Власт. шляхті, аристократам; такий, як у шляхти, аристократів. «Звідки тут [у лісі] взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?» — вихором майнуло в моїй голові (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 51); | ||
| + | // Належний шляхті, аристократам. [Служебка:] Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що ясний пан дозволили мені, служебці подлій [підлій], витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка, II, 1951, 195); Полковник Кречетников задержав Гонту і ще декотрих і оддав їх ляхам. Добре вже натішили вони шляхетні свої душі, мордуючи мучеників (Олекса Стороженко, I, 1957, 164). | ||
| + | |||
| + | 2. Який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний. — Вона хоче загладити свою вину!.. Шляхетна! Добра! (Іван Франко, VI, 1951, 258); Хотілося крикнути: «Не однімайте в мене Жені, будьте шляхетною людиною. Саїд Алі, молю вас!..» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 120); Приблизно такою і уявлялася ця жінка: стримана, шляхетна, виглядає ніяк не на свої дев'яносто (Літературна Україна, 15.X 1974, 4); | ||
| + | // Власт. такій людині. Я й досі ціную витриманість високого режисера і його шляхетне поводження (Юрій Яновський, II, 1958, 23); Марися мимоволі задивилась на це обличчя — бліде, чисте, одухотворене... «Є в ньому щось мужнє, шляхетне, воно по значене карбом величі...» (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 118); Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки. Його статечності і такту могли б позаздрити і люди найбільш досконалого, шляхетного виховання (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 173); | ||
| + | // Який відзначається витонченістю, досконалістю, елегантністю; вишуканий. Семенові хочеться впасти на шию коневі, обняти його й говорити до нього ласкавою мовою, — він зрозуміє, ця шляхетна, випещена для блискавичного льоту тварина (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 235); [Лариса Валер'янівна:] Який шляхетний колір! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 419). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/41/53407/271023.html Словник синонімів] | ||
| + | |||
| + | '''ШЛЯХЕТНИЙ''' - '''БЛАГОРО́ДНИЙ''' (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. - який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін.); '''ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ''' (який характеризується безкорисливістю, доброзичливістю, незлопам’ятністю, недріб’язковістю); '''ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ'''[РИ́ЦАРСЬКИЙ] (який відзначається високими моральними якостями, що виявляються як самовідданість або як благородство манер, поведінки і т. ін.); | ||
| + | |||
| + | ===Ілюстрації=== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Odyag101118.jpg |x240px|thumb|left|Шляхетний одяг]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Olen101118.jpg|x240px|thumb|left|Шляхетний олень]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 14:58, 28 листопада 2018
Словник Грінченка
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШЛЯХЕ́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до шляхта і шляхтич. [Яким:] Йде [Хмельницький] тепер на панів-ляхів із великим військом. [Ясь:] Що те військо!.. Несила буде їм проти шляхетного війська вистояти (Борис Грінченко, II, 1963, 538); — Панові воєводі, князю Костянтину, наша шляхетна подяка й честь, — повагом мовив канцлер Речі Посполитої (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22); // Аристократичного, дворянського походження. [Пряха:] Прийшла [принцеса] сюди найматись на роботу, король узяв як панну до палат, за царедворку до своєї жінки, і шанував і працею не мучив, і винайшов забутий герб якийсь, немовбито вона таки шляхетна ще з діда-прадіда (Леся Українка, II, 1951, 191); Виїхавши із Славгорода, за цілий рік жодного листа не написав [Галаган].. Хам! Дарма що шляхетного роду (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 416); // Власт. шляхті, аристократам; такий, як у шляхти, аристократів. «Звідки тут [у лісі] взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?» — вихором майнуло в моїй голові (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 51); // Належний шляхті, аристократам. [Служебка:] Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що ясний пан дозволили мені, служебці подлій [підлій], витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка (Леся Українка, II, 1951, 195); Полковник Кречетников задержав Гонту і ще декотрих і оддав їх ляхам. Добре вже натішили вони шляхетні свої душі, мордуючи мучеників (Олекса Стороженко, I, 1957, 164).
2. Який відзначається високими моральними якостями; який дістав добре виховання; благородний. — Вона хоче загладити свою вину!.. Шляхетна! Добра! (Іван Франко, VI, 1951, 258); Хотілося крикнути: «Не однімайте в мене Жені, будьте шляхетною людиною. Саїд Алі, молю вас!..» (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 120); Приблизно такою і уявлялася ця жінка: стримана, шляхетна, виглядає ніяк не на свої дев'яносто (Літературна Україна, 15.X 1974, 4); // Власт. такій людині. Я й досі ціную витриманість високого режисера і його шляхетне поводження (Юрій Яновський, II, 1958, 23); Марися мимоволі задивилась на це обличчя — бліде, чисте, одухотворене... «Є в ньому щось мужнє, шляхетне, воно по значене карбом величі...» (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 118); Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки. Його статечності і такту могли б позаздрити і люди найбільш досконалого, шляхетного виховання (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 173); // Який відзначається витонченістю, досконалістю, елегантністю; вишуканий. Семенові хочеться впасти на шию коневі, обняти його й говорити до нього ласкавою мовою, — він зрозуміє, ця шляхетна, випещена для блискавичного льоту тварина (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 235); [Лариса Валер'янівна:] Який шляхетний колір! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 419).
ШЛЯХЕТНИЙ - БЛАГОРО́ДНИЙ (про вчинки, поведінку, переконання і т. ін. - який відзначається високими моральними якостями, високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який характеризується безкорисливістю, доброзичливістю, незлопам’ятністю, недріб’язковістю); ЛИ́ЦА́РСЬКИЙ[РИ́ЦАРСЬКИЙ] (який відзначається високими моральними якостями, що виявляються як самовідданість або як благородство манер, поведінки і т. ін.);
Ілюстрації
 |
 |
