Відмінності між версіями «Шити»
(Створена сторінка: '''Шити, -шию, -єш, '''''гл. ''Шить. ''Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. ''Ном. № 1449. ''Десь у са...) |
|||
| (не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Шити, -шию, -єш, '''''гл. ''Шить. ''Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. ''Ном. № 1449. ''Десь у садочку шиє сорочку. ''Чуб. ІІІ. 113. ''Шити поперед голки. ''НВолын. у. ''Шити по за голку. ''НВолын. у. '''Шити на овес'''. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. | '''Шити, -шию, -єш, '''''гл. ''Шить. ''Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. ''Ном. № 1449. ''Десь у садочку шиє сорочку. ''Чуб. ІІІ. 113. ''Шити поперед голки. ''НВолын. у. ''Шити по за голку. ''НВолын. у. '''Шити на овес'''. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211. | ||
[[Категорія:Ши]] | [[Категорія:Ши]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/shyty Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ШИТИ, шию, шиєш, недок. | ||
| + | 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Набрала я додому роботи, сиджу та шию (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271); — Нащо ти виключила [приймач]? — спитала Олена, переставши шити на машині (Андрій Головко, I, 1957, 486); | ||
| + | // перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 204). | ||
| + | '''Шити на живу нитку — зшивати як-небудь, аби трималося.''' | ||
| + | 2. перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 94); Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Шиє ненька рукавиці сину (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 17); — Що ж думаєте робити? — Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Михайло Стельмах, I, 1962, 648). | ||
| + | 3. неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь. Мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 151); Настя шила й очей не підводила. Їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 365); Край калини шовком шив Любая дівчина (Степан Руданський, Вибр., 1949, 42); | ||
| + | // перех., чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо. Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Панас Мирний, I, 1954, 75); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Леся Українка, II, 1951, 211). | ||
| + | ♦ Бреше, як (наче, неначе і т. ін.) шовком шиє див. шовк; Шовком шити: а) виявляти лагідність; б) бути розважливим. | ||
| + | 4. перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. — І цей має [гроші], — обізвався один келейник [келійник], — бо часто шиє одежу! О, цей любить чепуритись! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Шити в ательє. | ||
| + | 5. перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал; | ||
| + | // Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін. Шити шалівку. | ||
| + | ♦ Шити в дурні кого — хитрістю, обманом ставити кого-небудь у незручне, смішне становище. Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала, а сьогодні вже в дурні шиє. Жінку з якого боку не поверни — одне лукавство побачиш (Михайло Стельмах, I, 1962, 152). | ||
| + | ===[https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8 Всесвітній словник української мови (1970—1980)]=== | ||
| + | ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). - Док.: ви́шити, ви́гаптувати, розши́ти, помере́жати, ви́мережати, помере́жити, ви́мережити, змере́жати, змере́жити. - Дочко моя, сядь у вишневому садочку та вишивай рушники! (І. Нечуй-Левицький); Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський); Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує (Т. Шевченко); На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила (Леся Українка); А я свому миленькому сорочку мережу (коломийка); Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок); Ой засвіти, місяченьку, на межу, на межу, Най я свому миленькому сорочку змережу (пісня). | ||
| + | ШИ́ТИ (скріплювати, з’єднувати ниткою), СТІБА́ТИ[СТЬОБА́ТИ] розм.;СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила [княгиня]. І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити.. узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ’яненко); Заклавши шитво під голку, стала [Олена] строчити (А. Головко). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:312204824 1 644x461 navchu-vyazvti-shiti-vishivati-robiti-makrame-zhitomir.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Fa0709605e6d16eaf39518fbeafe5f02.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:C700x420.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Medium sewing.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | {{#ev:youtube|eey06eADFDg}} | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | ===[http://a-yak.com/yak-shiti-plattya/ Як шити плаття?]=== | ||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | <noinclude> | ||
| + | |||
| + | </noinclude> | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Поточна версія на 15:22, 26 листопада 2017
Шити, -шию, -єш, гл. Шить. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Ном. № 1449. Десь у садочку шиє сорочку. Чуб. ІІІ. 113. Шити поперед голки. НВолын. у. Шити по за голку. НВолын. у. Шити на овес. У сапожниковъ: шить крупными стежками. Вас. 211.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШИТИ, шию, шиєш, недок. 1. перех. і неперех., чим, на чому і без додатка. Скріплювати, з'єднувати ниткою за допомогою голки частини чого-небудь (тканини, шкіри і т. ін.). У хаті свічка горить. Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить (Марко Вовчок, I, 1955, 297); Набрала я додому роботи, сиджу та шию (Нечуй-Левицький, III, 1956, 271); — Нащо ти виключила [приймач]? — спитала Олена, переставши шити на машині (Андрій Головко, I, 1957, 486); // перен., розм. Видавати звуки, що нагадують строчіння на швейній машині. Чути, як шиють кулемети, гупають міни, рвуться гранати (Юрій Яновський, Мир, 1956, 204). Шити на живу нитку — зшивати як-небудь, аби трималося. 2. перех. Виготовляти одяг, взуття і т. ін., з'єднуючи його частини нитками. Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 94); Молодиця шила, на заздрість другим, розкішний очіпок з шматини, якою пани оббивають стільці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 78); Шиє ненька рукавиці сину (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 17); — Що ж думаєте робити? — Поки що візьмусь за батькове ремесло. Буду людям чоботи шити, такі, щоб і води не пропускали, і не тісні були (Михайло Стельмах, I, 1962, 648). 3. неперех. Вишивати, розшивати чим-небудь. Мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 151); Настя шила й очей не підводила. Їй здавалось, що вона вистеляє тими квітками та рушниками стежку до своєї долі. Вишивала вона червону квітку (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 365); Край калини шовком шив Любая дівчина (Степан Руданський, Вибр., 1949, 42); // перех., чим і без додатка. Оздоблювати чимось тканину, вишиваючи, роблячи мережку тощо. Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити (Панас Мирний, I, 1954, 75); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила (Леся Українка, II, 1951, 211). ♦ Бреше, як (наче, неначе і т. ін.) шовком шиє див. шовк; Шовком шити: а) виявляти лагідність; б) бути розважливим. 4. перех. і неперех., розм. Замовляти, виготовляти одяг, взуття де-небудь, у когось. — І цей має [гроші], — обізвався один келейник [келійник], — бо часто шиє одежу! О, цей любить чепуритись! (Нечуй-Левицький, III, 1956, 365); Шити в ательє. 5. перех., спец. Виготовляти щось (зошити, книжки і т. ін.), скріплюючи його частини нитками, дротом. Шити журнал; // Прикріплювати, скріплювати дошки цвяхами, шпонами і т. ін. Шити шалівку. ♦ Шити в дурні кого — хитрістю, обманом ставити кого-небудь у незручне, смішне становище. Вчора йому на ковзанці «Левку, миленький» співала, а сьогодні вже в дурні шиє. Жінку з якого боку не поверни — одне лукавство побачиш (Михайло Стельмах, I, 1962, 152).
Всесвітній словник української мови (1970—1980)
ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). - Док.: ви́шити, ви́гаптувати, розши́ти, помере́жати, ви́мережати, помере́жити, ви́мережити, змере́жати, змере́жити. - Дочко моя, сядь у вишневому садочку та вишивай рушники! (І. Нечуй-Левицький); Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський); Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він мене поцілує (Т. Шевченко); На березі блакитну хустку Шовками розшива дівча (Л. Первомайський); [Принцеса:] Візьміть моє червоне покривало, не день не два його я шовком шила (Леся Українка); А я свому миленькому сорочку мережу (коломийка); Мені треба сорочку вимережити (Ганна Барвінок); Ой засвіти, місяченьку, на межу, на межу, Най я свому миленькому сорочку змережу (пісня). ШИ́ТИ (скріплювати, з’єднувати ниткою), СТІБА́ТИ[СТЬОБА́ТИ] розм.;СТРОЧИ́ТИ (на швацькій машині). Княжні своїй маленькій Сорочечки шила [княгиня]. І маленькі рукавчата Шовком вишивала (Т. Шевченко); Сіла [Оксана] край віконця і давай би то шити.. узлика нема, та й не догадається, стібаючи, бо знай у віконце погляда (Г. Квітка-Основ’яненко); Заклавши шитво під голку, стала [Олена] строчити (А. Головко).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
