Відмінності між версіями «Швендати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чи...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Швендати'''
 +
 +
== Словник Грінченка ==
 +
 
'''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. ''Стор. М. Пр. 43. ''Кобзарі швендяють поміж людьми. ''К. ЧР. 259.  
 
'''Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, '''''гл. ''Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. ''З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. ''Стор. М. Пр. 43. ''Кобзарі швендяють поміж людьми. ''К. ЧР. 259.  
 +
== Сучасні словники ==
 +
=== Академічний тлумачний словник української мови ===
 +
 +
'''Швендати''' -
 +
 +
1.Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають — і не розбереш нічого (Панас Мирний, V, 1955, 81);
 +
 +
Не швендяй під ногами! Забирайся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 70);
 +
2. Бродити, блукати де-небудь.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Гонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 152);
 +
 +
Наймички.. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45);
 +
 +
3. Бувати де-небудь з певною метою.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Дід Грицай.. одбився од роботи.. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);
 +
 +
4.Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Яків по хазяйству швендяє, — не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись (Панас Мирний, IV, 1955, 53);
 +
 +
Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30).
 +
 +
5. Приходити до кого-небудь.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний, V, 1955, 122);
 +
 +
6.Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку.
 +
 +
Наприклад:
 +
 +
Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: «Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!» (Іван Котляревський, I, 1952, 81).
 +
 +
== Використана література ==
 +
http://sum.in.ua/s/shvendjaty
 +
== Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Файл:Shvendati06.11.jpg|
 +
 +
</gallery>
 
[[Категорія:Шв]]
 
[[Категорія:Шв]]

Поточна версія на 22:14, 6 листопада 2018

Швендати

Словник Грінченка

Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш, гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. М. Пр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

Швендати -

1.Ходити туди-сюди (перев. без певної мети, без потреби); тинятися.

Наприклад:

Тепер народ той швендяє і сюди і туди, як бджоли, що згубили матку. Одні з-за Дніпра біжать, другі за Дніпро тікають — і не розбереш нічого (Панас Мирний, V, 1955, 81);

Не швендяй під ногами! Забирайся (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 70); 2. Бродити, блукати де-небудь.

Наприклад:

Він був козаком у Потоцького, а там помандрував у черкаські ліси до Залізняка; ходив з Гонтою виручать Умань, довго був січовиком і по Волощині швендяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 152);

Наймички.. страшили малого Аркадія, що ввечері серед прочан з'являються цигани з величезними міхами і забирають дітей, які швендяють без батьків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45);

3. Бувати де-небудь з певною метою.

Наприклад:

Дід Грицай.. одбився од роботи.. та все швендяв з старою по весіллях, по хрестинах та похоронах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 193);

4.Повільно рухатися; іти, ходити, не поспішаючи.

Наприклад:

Яків по хазяйству швендяє, — не через те, щоб йому хотілося робити, а треба комусь і за ним дивитись (Панас Мирний, IV, 1955, 53);

Я гадаю, Варваро Павлівно, вже можна варити картоплю, ну, скільки вони ще можуть швендяти? Десять хвилин, не більше! Ну, безсовісні, отак запізнитись! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 30).

5. Приходити до кого-небудь.

Наприклад:

Хіба ти не бачиш, що вони [люди] щодня швендяють до мене, пороги оббивають? (Панас Мирний, V, 1955, 122);

6.Іти кудись, прямувати, рухатися в певному напрямку.

Наприклад:

Шатнувся [Еней] миттю сам із хати, Своїх троянців позбирати; Зібравши, дав такий приказ: «Як можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь, До моря швендяйте якраз!» (Іван Котляревський, I, 1952, 81).

Використана література

http://sum.in.ua/s/shvendjaty

Ілюстрації