Відмінності між версіями «Шаріти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Шаріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Краснѣть, рдѣть. Категорія:Ша)
 
 
(не показано 3 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Шаріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Краснѣть, рдѣть.  
 
'''Шаріти, -рію, -єш, '''''гл. ''Краснѣть, рдѣть.  
 
[[Категорія:Ша]]
 
[[Категорія:Ша]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/sharity Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ШАРІТИ 1, ію, ієш, недок.
 +
1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду, — шаріє (Леся Українка, I, 1951, 441); — Що це ти, Юрку, в коханні признаєшся Терезці? — Юрій глянув на Миколу Григоровича, шаріючи (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 256).
 +
2. Виділятися червоним або рожевим кольором (про що-небудь червоне, рожеве); виднітися. [Елеазар:] Спинився я і задививсь на неї [вежу]: біліє мар мор [мармур], мов кістки на полі, порфір шаріє, мов пролита кров (Леся Українка, II, 1951, 140); Поралась [Настя] увесь день, мов у казані кипіла, рісочки в рот не брала, — підійшла до дзеркальця, думала одну тінь свою побачити, а глянула, то мало не заплакала: все лице.. шаріло, як калина (Степан Васильченко, I, 1959, 220); Була [Марія] бліда, лице ледве шаріло знадвору, з морозу (Степан Тудор, Народження, 1941, 40); Між темних лопухів.. шаріли червоні маки (Іван Микитенко, II, 1957, 237); На ранній груші шаріють грушки (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 72);
 +
//  Світитися червоним світлом. Крізь млу сонце ледве шаріло (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 59); Зловісні спалахи шаріли навколо (Олександр Довженко, I, 1958, 283).
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:kak-poborot-stesnitelnost.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Yak-perestati-soromitisya-pered-hlopcem 123.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1444717889 3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Як-не-соромитися-3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
<noinclude>
 +
YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. [[Довідка:YouTube]], [[Довідка:Завантаження та розміщення файлів]])
 +
</noinclude>
 +
==Див. також==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
==Джерела та література==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
==Зовнішні посилання==
 +
<noinclude>
 +
 +
</noinclude>
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 23:03, 25 листопада 2017

Шаріти, -рію, -єш, гл. Краснѣть, рдѣть.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШАРІТИ 1, ію, ієш, недок. 1. Ставати, робитися червоним (перев. про обличчя); червоніти. Буденна одіж наче смертний гріх темніє серед ясних шат святкових, лице не блідне з голоду, — шаріє (Леся Українка, I, 1951, 441); — Що це ти, Юрку, в коханні признаєшся Терезці? — Юрій глянув на Миколу Григоровича, шаріючи (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 256). 2. Виділятися червоним або рожевим кольором (про що-небудь червоне, рожеве); виднітися. [Елеазар:] Спинився я і задививсь на неї [вежу]: біліє мар мор [мармур], мов кістки на полі, порфір шаріє, мов пролита кров (Леся Українка, II, 1951, 140); Поралась [Настя] увесь день, мов у казані кипіла, рісочки в рот не брала, — підійшла до дзеркальця, думала одну тінь свою побачити, а глянула, то мало не заплакала: все лице.. шаріло, як калина (Степан Васильченко, I, 1959, 220); Була [Марія] бліда, лице ледве шаріло знадвору, з морозу (Степан Тудор, Народження, 1941, 40); Між темних лопухів.. шаріли червоні маки (Іван Микитенко, II, 1957, 237); На ранній груші шаріють грушки (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 72); // Світитися червоним світлом. Крізь млу сонце ледве шаріло (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 59); Зловісні спалахи шаріли навколо (Олександр Довженко, I, 1958, 283).

Ілюстрації

Kak-poborot-stesnitelnost.jpg Yak-perestati-soromitisya-pered-hlopcem 123.jpeg 1444717889 3.jpg Як-не-соромитися-3.jpg

Медіа

YouTube відео, звуки, музика, тощо. (див. Довідка:YouTube, Довідка:Завантаження та розміщення файлів)

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання