Відмінності між версіями «Чудний»
(Створена сторінка: '''Чудний, -а, -е. '''Странный, смѣшной. ''Семен Палій той був на все село чудний та дивний. ''МВ. ...) |
|||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чудний, -а, -е. '''Странный, смѣшной. ''Семен Палій той був на все село чудний та дивний. ''МВ. II. 21. ''Чудний як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого. ''Ном. № 7828. ''Ой приснився королевичу чуднийдивний сон. ''Чуб. V. 771. Ум. '''Чудне́нький. ''' | '''Чудний, -а, -е. '''Странный, смѣшной. ''Семен Палій той був на все село чудний та дивний. ''МВ. II. 21. ''Чудний як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого. ''Ном. № 7828. ''Ой приснився королевичу чуднийдивний сон. ''Чуб. V. 771. Ум. '''Чудне́нький. ''' | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | === [http://sum.in.ua/s/chudnyj Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)] === | ||
| + | |||
| + | ЧУДНИ́Й, а, е. | ||
| + | 1. Який викликає здивування; дивний. Заснув. Снились якісь сни чудні (Марко Вовчок, VI, 1956, 239); [Річард:] Та що се з матір'ю сьогодні, Белло? І ти якась чудна... (Леся Українка, III, 1952, 59); До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим, з молодою лінією плечей і був як неприсутній. Марта помітила зміну. — Ти сьогодні якийсь чудний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); [Сергій:] Ти щось знаєш про Надійку? [Семен:] Чудний ти, що ж я можу знати про неї? (Захар Мороз, П'єси, 1959, 12); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня [сьогодні] балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (Марко Кропивницький, II, 1958, 142); Якесь чудне почуття охоплює мене (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 21). | ||
| + | |||
| + | 2. Який викликає сміх; смішний. Стоїть собі [цар], Голову понурив Сіромаха. Де ж ділася Медвежа натура? Мов кошеня, такий чудний (Тарас Шевченко, I, 1963, 251); Та й чудний же він [отець Василь]. Як вирядиться було у нову свою халамиду (так він узивав), примаже височки оливою, візьме парасоль у руки — ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 76); Хлопець знав дідову схильність до чудних слів (Іван Багмут, Опов., 1959, 16). | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Те саме, що чудесний 2. Слово — чудний дар природи (Іван Франко, XIII, 1954, 43); Важкі роки пройшли над нами, і приємно тепер варити чудну сталь і згадувати наших бійців (Юрій Яновський, II, 1958, 250). | ||
| + | [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 374.] | ||
| + | |||
| + | === [https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%87%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Словник синонімів] === | ||
| + | |||
| + | ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙрозм.,ДИВО́ЧНИЙрозм.,ДИВОГЛЯ́ДНИЙдіал.;ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального);ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину);ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище - Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася [Марія], дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був [капелюх] трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа - все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних - коли не сказати більше - обставинах (Ю. Смолич); Люблять [магнати] вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); - Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості - простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича - колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). - Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дивний.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дивний1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дивний2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | '''Цікаві факти''' | ||
| + | |||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=Wdq_9wqPBxs | ||
| + | |||
| + | https://www.youtube.com/watch?v=EyiAufDu7fM | ||
| + | |||
[[Категорія:Чу]] | [[Категорія:Чу]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018]] | ||
Поточна версія на 14:51, 19 жовтня 2018
Чудний, -а, -е. Странный, смѣшной. Семен Палій той був на все село чудний та дивний. МВ. II. 21. Чудний як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7828. Ой приснився королевичу чуднийдивний сон. Чуб. V. 771. Ум. Чудне́нький.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧУДНИ́Й, а, е. 1. Який викликає здивування; дивний. Заснув. Снились якісь сни чудні (Марко Вовчок, VI, 1956, 239); [Річард:] Та що се з матір'ю сьогодні, Белло? І ти якась чудна... (Леся Українка, III, 1952, 59); До обіду [Антін] спізнився, але ввійшов кроком легким і бистрим, з молодою лінією плечей і був як неприсутній. Марта помітила зміну. — Ти сьогодні якийсь чудний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 286); [Сергій:] Ти щось знаєш про Надійку? [Семен:] Чудний ти, що ж я можу знати про неї? (Захар Мороз, П'єси, 1959, 12); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня [сьогодні] балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (Марко Кропивницький, II, 1958, 142); Якесь чудне почуття охоплює мене (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 21).
2. Який викликає сміх; смішний. Стоїть собі [цар], Голову понурив Сіромаха. Де ж ділася Медвежа натура? Мов кошеня, такий чудний (Тарас Шевченко, I, 1963, 251); Та й чудний же він [отець Василь]. Як вирядиться було у нову свою халамиду (так він узивав), примаже височки оливою, візьме парасоль у руки — ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Гнат Хоткевич, I, 1966, 76); Хлопець знав дідову схильність до чудних слів (Іван Багмут, Опов., 1959, 16).
3. рідко. Те саме, що чудесний 2. Слово — чудний дар природи (Іван Франко, XIII, 1954, 43); Важкі роки пройшли над нами, і приємно тепер варити чудну сталь і згадувати наших бійців (Юрій Яновський, II, 1958, 250). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 374.]
Словник синонімів
ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙрозм.,ДИВО́ЧНИЙрозм.,ДИВОГЛЯ́ДНИЙдіал.;ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального);ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину);ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п’ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище - Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася [Марія], дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був [капелюх] трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); [Економ:] Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа - все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних - коли не сказати більше - обставинах (Ю. Смолич); Люблять [магнати] вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); - Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості - простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича - колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). - Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.
Ілюстрації
|
|
|
Цікаві факти
