Відмінності між версіями «Ахати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''А́хати, -хаю, -єш,''' сов. в. '''а́хнути, -ну, -неш,''' ''гл.'' Ахать, ахнуть. ''Гості ахали, дивували...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''А́хати, -хаю, -єш,''' сов. в. '''а́хнути, -ну, -неш,''' ''гл.'' Ахать, ахнуть. ''Гості ахали, дивувались, хвалили книжки.'' Левиц. I. 483. ''І багата, і хороша, хто погляне — ахне.'' Чуб. V. 37. | '''А́хати, -хаю, -єш,''' сов. в. '''а́хнути, -ну, -неш,''' ''гл.'' Ахать, ахнуть. ''Гості ахали, дивувались, хвалили книжки.'' Левиц. I. 483. ''І багата, і хороша, хто погляне — ахне.'' Чуб. V. 37. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. | ||
| + | 1. Вигукувати «ах», виражаючи здивування, захоплення, радість, горе, співчуття та ін. Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 127). | ||
| + | |||
| + | 2. Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | [[Зображення:Ахати.jpg|x140px]] | ||
| + | [[Зображення:Ах.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 73. | ||
[[Категорія:Ах]] | [[Категорія:Ах]] | ||
Поточна версія на 08:11, 22 жовтня 2018
Словник Грінченка
А́хати, -хаю, -єш, сов. в. а́хнути, -ну, -неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. I. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Сучасні словники
А́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Вигукувати «ах», виражаючи здивування, захоплення, радість, горе, співчуття та ін. Артамонов намагався думати про батьків, як вони зрадіють, побачивши його, як будуть охати й ахати, пританцьовуючи від радості (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 127).
2. Утворювати глухі, переривчасті звуки (внаслідок удару, вибуху, пострілу).
Ілюстрації
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 73.
