Відмінності між версіями «Чля»
(Створена сторінка: '''Чля, '''''нар. ''Прилично. ''Що кому чля. ''Ном. № 13912. Категорія:Чл) |
|||
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912. | |
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | |||
+ | «Словник української мови» | ||
+ | ПРИСТОЙНО. Присл. до пристойний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Степан Васильченко, III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Прибрана вона небагато, але дуже пристойно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 255); Як на чужоземця українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 19); — Уявіть, малює він досить пристойно (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); | ||
+ | // у знач. присудк. сл. — А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як порох. «Пане гетьмане, — до Юруся, — старого пса не пристойно мішати в нашу компанію...» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); — Може, це не зовсім пристойно звертатись з просьбою до незнайомої людини... — Цю незручність легко усунути... Давайте познайомимось... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 39). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41. | ||
[[Категорія:Чл]] | [[Категорія:Чл]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 14:26, 13 квітня 2023
Чля нар. Прилично. Що кому чля. Ном. № 13912.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
«Словник української мови» ПРИСТОЙНО. Присл. до пристойний. [Панна:] Пане отамане! Накажіть отим своїм гайдамакам, щоб вони з панною поводилися пристойно! (Степан Васильченко, III, 1960, 188); Кімната власного будинку Трохима Корчака в одному з міст західних областей України. Прибрана вона небагато, але дуже пристойно (Вадим Собко, П'єси, 1958, 255); Як на чужоземця українською мовою Петушек говорив цілком пристойно, лише своєрідно інтонував речення (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 19); — Уявіть, малює він досить пристойно (Михайло Стельмах, I, 1962, 267); // у знач. присудк. сл. — А Сомко знаєте який? Зараз загориться, як порох. «Пане гетьмане, — до Юруся, — старого пса не пристойно мішати в нашу компанію...» (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 58); — Може, це не зовсім пристойно звертатись з просьбою до незнайомої людини... — Цю незручність легко усунути... Давайте познайомимось... (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 39).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 41.