Відмінності між версіями «Вдовин»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Вдовин, -на, -не. = Удовин. ''' Категорія:Вд) |
|||
(не показані 5 проміжних версій 4 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Вдовин, -на, -не. = Удовин. ''' | '''Вдовин, -на, -не. = Удовин. ''' | ||
[[Категорія:Вд]] | [[Категорія:Вд]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ВДО́ВИН (УДО?ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (Степан Васильченко, II, 1959, 207). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312. | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 07:36, 24 квітня 2024
Вдовин, -на, -не. = Удовин.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВДО́ВИН (УДО?ВИН), а, е. Який належить удові або властивий їй. І синові за три копи Жупанок купила, Щоб і воно, удовине, До школи ходило (Тарас Шевченко, I, 1951, 232); І вдовине жито поспіло, та нема кому його жати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 13); Оксана почала розповідати про своє гірке вдовине життя з малими дітьми (Степан Васильченко, II, 1959, 207).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 312.