Відмінності між версіями «Чемно»
(Створена сторінка: '''Чемно, '''''нар. ''Вѣжливо, учтиво. Категорія:Че) |
|||
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чемно, '''''нар. ''Вѣжливо, учтиво. | '''Чемно, '''''нар. ''Вѣжливо, учтиво. | ||
− | [[Категорія: | + | ==Сучасні словники== |
+ | === Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === | ||
+ | ЧЕ́МНО. Присл. до чемний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 293. | ||
+ | ===[ Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Чемно нар. Вѣжливо, учтиво. | ||
+ | |||
+ | ===[Cловник]=== | ||
+ | ЧЕ́МНО. Присл. до че́мний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка "З глибини" заборонена для Росії (Коцюб., III, 1956, 342) | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 293. | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | ===[Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | чемно | ||
+ | civilly, politely, courteously | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://baletki.orsknet.ru/wp-content/uploads/2015/06/Baletki_Sliders_pravila_etiketa_0005.jpg | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://ped-kopilka.ru/images/4(345).jpg | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| http://edufuture.biz/images/0/0c/1-1ee.jpg | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| P6STQQAZ47E}} | ||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | ===[Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
+ | Ввічливість (також чемність[1], ґречність[2]) — дотримування правил етикету, демонстрування уважності та люб'язності до оточуючих людей.[3] Під ввічливістю зазвичай розуміють вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору. Ввічливість вважається вираженням хороших манер і знання етикету. Оскільки ввічливість — культурний феномен, те, що вважається ввічливим в одній культурі, може вважатися грубим чи дивним в іншій. Зазвичай ввічливість дозволяє людям відчувати себе комфортно в товаристві один одного і уникати напруженості у відносинах. Однак відмінності в нормах поведінки людей різних культур і субкультур можуть також призводити до того, що в результаті частина присутніх може відчувати себе ніяково, соромитися грубості своїх манер або навіть сприймати, що відбувається як агресію. | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка=== | ||
+ | ===[адреса слова]=== | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ввічливість]=== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 21:46, 15 листопада 2017
Чемно, нар. Вѣжливо, учтиво.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕ́МНО. Присл. до чемний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка «З глибини» заборонена для Росії (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 293.
[ Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]
Чемно нар. Вѣжливо, учтиво.
[Cловник]
ЧЕ́МНО. Присл. до че́мний. Недавно київський цензор зробив мені ласку і дуже чемно повідомив, що моя збірка "З глибини" заборонена для Росії (Коцюб., III, 1956, 342)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 293.
Іноземні словники
[Словари и энциклопедии на Академике]
чемно civilly, politely, courteously
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
[Матеріал з Вікіпедії]
Ввічливість (також чемність[1], ґречність[2]) — дотримування правил етикету, демонстрування уважності та люб'язності до оточуючих людей.[3] Під ввічливістю зазвичай розуміють вміння шанобливо і тактовно спілкуватися з людьми, готовність знайти компроміс і вислухати протилежні точки зору. Ввічливість вважається вираженням хороших манер і знання етикету. Оскільки ввічливість — культурний феномен, те, що вважається ввічливим в одній культурі, може вважатися грубим чи дивним в іншій. Зазвичай ввічливість дозволяє людям відчувати себе комфортно в товаристві один одного і уникати напруженості у відносинах. Однак відмінності в нормах поведінки людей різних культур і субкультур можуть також призводити до того, що в результаті частина присутніх може відчувати себе ніяково, соромитися грубості своїх манер або навіть сприймати, що відбувається як агресію.