Відмінності між версіями «Чарівниця»
(Створена сторінка: '''Чарівниця, -ці, '''''ж. ''Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цир...) |
(→Медіа) |
||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | |||
'''Чарівниця, -ці, '''''ж. ''Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. ''Котл. Ен. IV. 9. ''Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. ''Ном. № 237. Ум. '''Чарівни́чка, чарівниченька. '''''Дівчинонькочарівничко, сподобалось мені твоє личко. ''Чуб. V. 351. ''Ти, дівчиночарівниченько, очарувалась моє личенько. ''Чуб. V. 75. | '''Чарівниця, -ці, '''''ж. ''Волшебница, колдунья, очаровательница. ''Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. ''Котл. Ен. IV. 9. ''Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. ''Ном. № 237. Ум. '''Чарівни́чка, чарівниченька. '''''Дівчинонькочарівничко, сподобалось мені твоє личко. ''Чуб. V. 351. ''Ти, дівчиночарівниченько, очарувалась моє личенько. ''Чуб. V. 75. | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чарівниця 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чарівниця 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЧАРІВНИЦЯ 6.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Чарівниця 4.jpeg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|3JvyL4ncluI}} | ||
+ | [https://www.youtube.com/watch?v=3JvyL4ncluI] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
+ | |||
[[Категорія:Ча]] | [[Категорія:Ча]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/charivnycja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | |||
+ | ЧАРІВНИ́ЦЯ, і, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. заст. Жіночий рід до чарівник 1. Прочула [Хима], що живе стара чарівниця в тому бору. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі (Марко Вовчок, І, 1955, 52); — Переходь, кажу, переходь дорогу! ноги тобі покорчить, бо я йду з святим образом під пахвою: не заподієш мені лиха, чарівнице! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 22); Я вже зроду такий удався, що ніколи не вірив ні в.. відьми, ні в чарівниці, ні в опирі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 48); Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей [звірів] (Іван Котляревський, I, 1952, 159); * Образно. [Поет:] Ой, музо-чарівнице, ти, вірна помічнице, прилинь до мене з неба! (Леся Українка, I, 1951, 298); * У порівняннях. І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85). | ||
+ | |||
+ | 2. нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого. О, чарівнице-природо! Нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Чого квилите так жалібно у скрипки-чарівниці? (Іван Франко, II, 1950, 74); Там чи тут я буду вільний, — Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі (Леся Українка, I, 1951, 385); За вікном готелю чарівниця-зима запушила все білим снігом (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 280); Миготить, міниться небо у задивилась ніч-чарівниця в тихі плеса Сріблянки (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/search.php "Словопедія" ]=== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Словник синонімів Полюги''' | ||
+ | ЧАРІВНИЦЯ | ||
+ | (та, що займається чарами) чародійка, химородниця, відьма, баба-яга, чаклунка. | ||
+ | |||
+ | '''Орфографічний словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | чарівни́ця | ||
+ | іменник жіночого роду, істота | ||
+ | |||
+ | '''Словник синонімів''' | ||
+ | |||
+ | ЧАРІВНИЦЯ | ||
+ | чародійниця, чаклунка, відьма, з. химородниця, (добра) фея, (зла) баба-яга, П. (- блискучу жінку) богиня, королева, п! КРАСУНЯ | ||
+ | |||
+ | '''Українсько-російський словник''' | ||
+ | |||
+ | ЧАРІВНИЦЯ | ||
+ | 1) волшебница, колдунья, чародейка | ||
+ | 2) чародейка, разг. очаровательница; прелестница | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk/чарівниця УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | Чарівниця | ||
+ | перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. Мав я шаблю і рушницю Ще й дівчину-чарівницю (Щог., Поезії, 1958, 62); Подих мені перехопило. Адже як-не-як я мав зараз познайомитися з чарівницею, яка навік полонила серце мого приятеля (Збан., Любов, 1957, 291); Він терпляче сподівався зустріти свою єдину чарівницю, отож і не квапився запросто підходити до інших дівчат (Стельмах, І, 1962, 123); // Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини. — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Л. Укр., І, 1951, 412); [Конон:] Ах ти ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо (Обійма її і цілує) (Кроп., II, 1958, 503); — Та добре, добре, моя чарівнице,— усміхнувся Олекса, рукою пригортаючи дружину, вдячний, що ця бліда і слабенька зараз жіночка принесла в його оселю стільки світла і радості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 337). | ||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
+ | Чарівниця-Fairy | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovari.yandex.ru/чарівниця/перевод/ ЯНДЕКС словари]=== | ||
+ | |||
+ | чарівниця | ||
+ | Существительное | ||
+ | |||
+ | волшебница, колдунья (злая); чародейка | ||
+ | |||
+ | чародейка; очаровательница; прелестница | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
+ | |||
+ | чарівниця | ||
+ | ТолкованиеПеревод | ||
+ | чарівниця | ||
+ | -і, ж. | ||
+ | 1) заст. Жін. до чарівник 1). | ||
+ | 2) нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого. | ||
+ | 3) перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. || Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] |
Поточна версія на 20:45, 12 грудня 2014
Чарівниця, -ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. Ум. Чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонькочарівничко, сподобалось мені твоє личко. Чуб. V. 351. Ти, дівчиночарівниченько, очарувалась моє личенько. Чуб. V. 75.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧАРІВНИ́ЦЯ, і, жін.
1. заст. Жіночий рід до чарівник 1. Прочула [Хима], що живе стара чарівниця в тому бору. Знадобилась вона тепер бідолашній Химі (Марко Вовчок, І, 1955, 52); — Переходь, кажу, переходь дорогу! ноги тобі покорчить, бо я йду з святим образом під пахвою: не заподієш мені лиха, чарівнице! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 22); Я вже зроду такий удався, що ніколи не вірив ні в.. відьми, ні в чарівниці, ні в опирі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 48); Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей [звірів] (Іван Котляревський, I, 1952, 159); * Образно. [Поет:] Ой, музо-чарівнице, ти, вірна помічнице, прилинь до мене з неба! (Леся Українка, I, 1951, 298); * У порівняннях. І нічка тихая, мов чарівниця тая, Прибралася у зорі золоті (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 85).
2. нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого. О, чарівнице-природо! Нащо ти мене вабиш своїм чаром? (Панас Мирний, IV, 1955, 316); Чого квилите так жалібно у скрипки-чарівниці? (Іван Франко, II, 1950, 74); Там чи тут я буду вільний, — Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі (Леся Українка, I, 1951, 385); За вікном готелю чарівниця-зима запушила все білим снігом (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 280); Миготить, міниться небо у задивилась ніч-чарівниця в тихі плеса Сріблянки (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75).
"Словопедія"
Словник синонімів Полюги
ЧАРІВНИЦЯ
(та, що займається чарами) чародійка, химородниця, відьма, баба-яга, чаклунка.
Орфографічний словник української мови
чарівни́ця іменник жіночого роду, істота
Словник синонімів
ЧАРІВНИЦЯ
чародійниця, чаклунка, відьма, з. химородниця, (добра) фея, (зла) баба-яга, П. (- блискучу жінку) богиня, королева, п! КРАСУНЯ
Українсько-російський словник
ЧАРІВНИЦЯ
1) волшебница, колдунья, чародейка 2) чародейка, разг. очаровательница; прелестница
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Чарівниця перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. Мав я шаблю і рушницю Ще й дівчину-чарівницю (Щог., Поезії, 1958, 62); Подих мені перехопило. Адже як-не-як я мав зараз познайомитися з чарівницею, яка навік полонила серце мого приятеля (Збан., Любов, 1957, 291); Він терпляче сподівався зустріти свою єдину чарівницю, отож і не квапився запросто підходити до інших дівчат (Стельмах, І, 1962, 123); // Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини. — Се ти, єдиная моя? Се ти, моя царице? З-за моря приплила сюди, кохана чарівнице? (Л. Укр., І, 1951, 412); [Конон:] Ах ти ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо (Обійма її і цілує) (Кроп., II, 1958, 503); — Та добре, добре, моя чарівнице,— усміхнувся Олекса, рукою пригортаючи дружину, вдячний, що ця бліда і слабенька зараз жіночка принесла в його оселю стільки світла і радості (Кочура, Зол. грамота, 1960, 337).
Іноземні словники
українська-англійська Словник
Чарівниця-Fairy
ЯНДЕКС словари
чарівниця Существительное
волшебница, колдунья (злая); чародейка
чародейка; очаровательница; прелестница
Словари и энциклопедии на Академике
чарівниця ТолкованиеПеревод чарівниця -і, ж. 1) заст. Жін. до чарівник 1). 2) нар.-поет. Уживається як прикладка на означення чого-небудь незвичайного, захоплюючого. 3) перен., розм. Надзвичайної вроди дівчина, жінка. || Пестливе звертання до коханої дівчини або дружини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.