Відмінності між версіями «Цуґлі»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Цуґлі, -лів, '''''м. мн. ''= '''Цуґа 1. '''''Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. ''Ч...) |
|||
(не показані 11 проміжних версій 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цуґлі, -лів, '''''м. мн. ''= '''Цуґа 1. '''''Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. ''Чуб. II. 188. | '''Цуґлі, -лів, '''''м. мн. ''= '''Цуґа 1. '''''Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. ''Чуб. II. 188. | ||
[[Категорія:Цу]] | [[Категорія:Цу]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | '''ЦУ́ГЛІ''', ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462 | ||
+ | |||
+ | '''ВУДИ́ЛА''', ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Cugli.jpg|Цуґлі | ||
+ | </gallery> | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63979-cugli.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 436.] | ||
+ | |||
+ | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D1%83%D0%B3%D0%BB%D1%96 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 246. ] | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/vudyla Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.] | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 07:59, 15 листопада 2019
Цуґлі, -лів, м. мн. = Цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Сучасні словники
ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462
ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.