Відмінності між версіями «Ціна»

Поточна версія на 02:12, 10 грудня 2013

Ціна, -ни, ж. 1) = Цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.

Ціна, -ни, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544. Ціна

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЦІНА, и, жін. 1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Сума вартостей всіх товарів даного суспільства збігається з сумою цін товарів (Ленін, 26, 1972, 60); Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20); — На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (Михайло Стельмах, I, 1962, 40); — А чи не продав би ти своєї люльки? — поспитав Юрій Макарович.. Натяк на ціну зацікавив чоловіка. Він завагався, замислився, яку б скласти ціну, ніби побоювався прогадати на дідівському подарункові (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 161); З рукава доччиного кожуха червоніє щось, — хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (Андрій Головко, II, 1957, 192); // Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь. Трохим розпитує, який є заробіток, яка ціна у день (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 402); Замовець і тут не став сперечатися і спитав ціну (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); — Ти не сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати іншу майстерницю (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 9). ▲ Масштаб цін див. масштаб; Монопольні ціни див. монопольний; Ціна поділки [вимірювального приладу] — число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку. Для вимірювання користуються вимірювальними інструментами з різною точністю (ціною поділки) і різними похибками вимірювання (Методика викл. фрез. спр., 1958, 29). ♦ В (на) ціні що — високо ціниться, дуже дороге що-небудь. — Земля тепер в ціні — по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Панас Мирний, III, 1954, 294); Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї(Андрій Малишко, Листи.., 1961, 39); Загинати (загнути) ціну див. загинати; Заламувати (заламати, заломлювати, заломити) ціну див. заламувати, заломлювати; Збивати (збити) ціну див. збивати; Красна ціна див. красний; Ламати ціну див. ламати; Піднімати (підняти) ціну див. піднімати; Скажена ціна див. скажений; Спадати (спасти) з ціни (у ціні) див. спадати. 2. перен. Цінність, значення чого-небудь. Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 126); Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами. Певно, це мало якусь ціну, але кому передати? Куди підеш? (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 220). ♦ Гріш ціна; Ціна — мідний гріш див. гріш; Дорогою ціною — принісши великі жертви, затративши багато зусиль. [Химка:] Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний, V, 1955, 240); Радянський народ.. дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Ярослав Галан, Перед лицем фактів, 1959, 11); Дорого (дорогою ціною) заплатити див. заплатити; За всяку ціну див.всякий; Знати собі ціну див. себе; Знати ціну див. знати; Знати ціну життю див. життя; [І] ціни не [можна] зложити (не зложиш) кому, чому — те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Знання це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 309); [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) див. складати; [І] ціни немає (нема) кому, чому — те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта — павине перо — пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема. А сукня ж то з золотими усами!.. (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 266); Копійка ціна див. копійка; Набивати (набити) ціну див. набивати; Набивати (набити) собі ціну див. набивати; Розуміти ціну див. розуміти; Складати (скласти) ціну див. складати; Ціна — ламаний гріш див. ламаний; Ціна п'ятак кому, чому — те саме, що Копійка ціна (див. копійка). — По гривенику? — ..Твоєму богатирю в базарний день красна ціна — п'ятак (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 23); Ціною чого, якою [добути, добитися і т. ін.] — затратившись, уживши щось або жертвуючи кимсь, чимсь, дістати бажане, отримати потрібне. Отже, Василинка Павлюк, хоч і ціною певного розходження між керівництвом парткому та дирекцією фабрики, все ж свого, найголовнішого, добилася (Василь Козаченко, Листи... 1967, 252); Атакувати в лоб Турецький вал негайно й невідкладно, якою завгодно ціною (Юрій Яновський, II, 1958, 238); Ціною життя (крові, честі, щастя і т. ін.) — жертвуючи заради чого-небудь життям, честю, щастям і т. ін. — А знаєш, я б теж охоче згодився на таку місію... — Парламентером? — Да, парламентером, — пихнув Саша цигаркою. — Уявляєш собі, серед страшного бойовища власною рукою підняти раптом прапор гуманності, відчути, що ціною одного свого життя даруєш життя сотням тисяч дітей, матерів, рятуєш від винищення музеї, храми, парки, мости... (Олесь Гончар, III, 1959, 241); [Гелен:] Дарунок згоди ліпший над здобуток, що на війні ціною крові взято (Леся Українка, II, 1951, 302). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 236.

«Словники України on-line»

Ціна́ – іменник жіночого роду

Орфоепічний словник української мови

1ціна — [ц іна/] ни/, д. і м. н і/, мн. ц і/ние, ц ін дв і ц іни/ … Орфоепічний словник української мови 2ціна — I цін а и/, ж. 1) Вартість товару, виражена в грошових одиницях. || Плата, винагорода, грошове відшкодування за що небудь. •• Аукціо/нна ціна/ ціна, що складається під час реалізації товарів на аукціонах у процесі зміни початкової ціни,… … Український тлумачний словник

Матеріал з Вікісловника

ці́на Морфологічні та синтаксичні властивості Іменник. Корінь: -- Семантичні властивості Значення 1. зах. олово, цинк 2. цинковий посуд ◆ немає прикладів застосування. Усталені словосполучення, фразеологізми Споріднені слова • зменш.-пестливі форми: • іменники: • прикметники: • дієслова: • прислівники:

Джерела ціна́ Морфологічні та синтаксичні властивості відм. однина Множина Н. ціна́ Ці́ни Р. ціни́ Ці́н Д. ціні́ Ці́нам З. ціну́ Ці́ни О. ціно́ю Ці́нами М. ціні́ Ці́нах К. ці́но* ці́ни* ціна Іменник жіночого роду, відмінювання 1d.

Семантичні властивості Значення 1. вартість товару, виражена в грошових одиницях 1. плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь 2. перен. цінність, значення чого-небудь Усталені словосполучення, фразеологізми • аукціонна ціна • відпускна ціна • вільні ціни • демпінгова ціна • договірні ціни • закупівельні ціни • комерційна ціна • оптова ціна • роздрібна ціна • ціна поділки • дорогою ціною Споріднені слова • зменш.-пестливі форми: • іменники: цінність, цінитель, ціннощі • прикметники: цінний • дієслова: цінити, цінитися, цінувати, цінуватися • прислівники:цінно

ТЛУМАЧ

Транскрипцiя: [tsina] → ЦІНИТЕЛЬ ціни ← ЦІМОШЕВИЧ Цімоше

РІДНА МОВА

Ціна це В iнших словниках:знайдено 10 збігiв

/УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)/ ЦІНА грошовий вираз обмінної вартості товару. ЦІНА ДЕМПІНГОВА низька, часто нижча за собівартість продукції ціна; до ц. д. вдаються з метою усунення конкурентів і завоювання ринку збуту. ЦІНА ДОМОВЛЕНОСТІ різновид ціни у внутрішньодержавному обороті; рівень ц. д. визначається шляхом переговорів між виробником і споживачем на …

/Українсько-російський словник/ ЦІНА цена; стоимость ціни не може скласти — слишком дорожится ціни не скласти — цены нет ціною (чого) — ценой (чего) бути в …

/Словник синонімів Караванського/ ЦІНА вартість; (за працю) плата, винагорода; (послуг, прв. офіційних) такса, п! ТАРИФ; ФР. значення, цінність, вага , кошт .

/Глосарій термінів Фондового ринку/ ЦІНА ВИКОНАННЯ ціна купівлі або продажу базового активу, яка зафіксована в контракті опціону або ф’ючерса.

/Eкономічна енциклопедія/ ЦІНА рос. цена грошова оцінка (вираз) вартості уречевленої в товарі праці, грошовий вираз вартості товару, величина його вартості. … ЦІНА АУКЦІОННА рос. цена аукционная первинна ціна, встановлена на товар (стартова). Реальні купівельні ціни на майнові цінності визначаються … ЦІНА БАЗИСНА рос. цена базисная 1. Попередньо узгоджена між договірними сторонами (продавцем і покупцем) ціна, що є основною (базисною) для …

/Неправильно — правильно. Волощак/ ЦІНА ВИРОСЛА В ДЕСЯТЬ РАЗІВ Ціна зросла в десять разів

Матеріал з Вікіпедії

Ціна́ — фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару. У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару. Пов'язані терміни • Ліміт цін — максимально допустимі зміни цін, що вводяться на деяких товарних ринках і ринках цінних паперів протягом однієї біржової сесії для відвернення надзвичайних кон'юнктурних цін і пом'якшення впливу спекулятивних факторів на ціни. • Оцінка майна — встановлення ціни на будь-яке майно шляхом експертизи. Таку оцінку, в основному, здійснюють для податкової служби, страхових розрахунків чи операцій з нерухомістю. Експерт, що надає послуги з оцінки майна, має назву «оцінювач». Для такого виду діяльності потрібно мати ліцензію.

===Онлайн словник українських рим

Рими до слова "ціна"

цінаАліна

цінабедуїна

цінаБрукліна

цінавіоліна

цінаангіна

цінабобіна

цінапіна

цінапідміна

ціназміна

цінакаміна

Іноземні словники

Російсько-українські словники

 Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)  

Стоимость – ва́ртість, -тости, ціна́, -ни́. Цена – ціна́, -ни́.

 Російсько-український фразеологічний словник 1927р. (В. Підмогильний, Є. Плужник)  

Цена – ціна. Цена номинальная – ціна номінальна. Твердая цена (определенная) – стала ціна; (устойчивая) – станівка ціна. Цена рыночная – ціна ринкова. Цена падает – ціна спадає, знижується, нижчає. Цена подписная – передплата. Заготовительная цена – собівартість. За бесценок – за безцінь. Вздуть, нагнать цену – нагнати ціну. Ломить цену – гнути, загинати ціну. Определить, назначить цену – скласти, покласти, визначити, призначити ціну; нарядити ціну. Сбивать цену – збивати ціну. Ошибаться в цене – процінувати, процінити; помилитися на ціні. Падать в цене – в ціні спадати; з грошей виходити.Повышать цену – підвищувати, підбивати ціну. Подниматься в цене – в гроші йти; дорожчати. Указать цену – зазначити ціну. Раскладывать цены (на товар) – значити ціну; цінувати. По (какой) цене – по (якій) ціні; за (яку) ціну. Понизить, снизить цену – спустити в ціні. Справляться в цене – розпитувати про ціну; допитуватись ціни. Сойтись в цене – погодитися на ціні. Справочная цена – торгова ціна.Подходящая цена – поцінно. Действительная цена – справжня, правдива ціна. Цены без запроса. – ціни без заправи, без торгу.

 Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський)  

Цена (стоимость) – ціна́; • ц. (в навитой основе), текст. – ши́нка; • ц. (на сновалке), текст. – чи́ни (-нів).

 Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)  

II. Цена • В цене что – у ціні що; висока ціна на що. • Грош цена кому, чему – шага (гроша) не варт(ий) (-та, -те) хто, що; гріш ціна кому, чому; ламаного шеляга не варт(ий) (-та, -те) хто, що. • Дорогой ценой – дорогою ціною. • Знать цену кому, чему – знати ціну (вагу, вартість) кому, чому, чого; знати, чого вартий хто, чого варте що. • Купить по сходной, доступной цене – купити поцінно. • Любой ценой – за всяку ціну; будь-якою ціною; будь-якими способами (засобами). • Набивать, набить себе цену – набивати, набити (підбивати, підбити) собі ціну. • Поднимается в цене что – ціна йде вгору (ціна росте) на що; у гроші йде що; дорожчає що. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Номис.] • Подходящий по цене – поцінний. • Цены нет кому, чему – ціни не [можна] скласти кому, чому; ціни не складе хто кому, чому.

 Російсько-український словник ділової мови 1930р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич)  

Стоимость – ва́ртість (-тости); с. вероятная – приблизна ва́ртість; с. заготовительная – загото́вна ва́ртість; с. меновая – вимі́нна ва́ртість; с. нарицательная – на́звана ва́ртість; с. настоящая – спра́вжня ва́ртість; с. номинальная – номіна́льна ва́ртість; с. оценочная – ціна́, оці́нна ва́ртість; с. покупная – купіве́льна ва́ртість; с. предельная – гранична ва́ртість; выше своей -сти – над свою ва́ртість; иметь -сть(быть ценным) – ма́ти ва́ртість, бага́то ко́штувати; иметь небольшую -сть – ма́ти невелику ва́ртість, небага́то ко́штувати; -сть не превышает (чего) – ва́ртість не бі́льша, як (за, ніж) що, (від чо́го); определить денежную -сть – визначити грошову́ ва́ртість; платить по (действительной) -сти – платити, скі́льки (спра́вді) ва́рт(е), скі́льки (спра́вді) ко́штує; составлять -сть – становити ва́ртість. Стоить – 1) (иметь стоимость) – ко́штувати; (обходиться во что) – става́ти, ста́ти; стоит – ко́штує; (требует) – забира́є; стоило больших усилий – ста́ло труда́ великого, забра́ло бага́то зусиль; облигации займа стоят выше нарицательной стоимости – ціна́ на обліґа́ції по́зики бі́льша за номіна́льну ва́ртість; по чем стоит метр – скі́льки метр ко́штує; это мне ничего не стоит сделать – це мені́ зо́всім не ва́жко зробити; 2) (заслуживать) – ва́ртим бу́ти, заслуго́вувати на що. Такса – 1) поставна́ ціна́, та́кса; назначать таксу – таксува́ти, отаксува́ти, визнача́ти, визначити та́ксу; 2) (прейскурант) – ці́нник (-ка). Цена – 1) ціна́; ц. аукционная – авкці́йна ціна́; ц. без запроса – (ціна́) без то́ргу, ціна́ без запра́ви; ц. действительная – спра́вжня (правдива) ціна́; ц. наемная (на землю) – оре́ндна ціна́, наймова́, по чім найма́ють; ц. нарицательная – на́звана ціна́; ц. низкая – мала́ ціна́; ц. ничтожная – зо́всім мала́, мізе́рна ціна́; ц. номинальная – номіна́льна ціна́, імено́вана ціна́; ц. окончательная, решительная – оста́ння, (остато́чна, кра́йня) ціна́; ц. оптовая – гуртова́ ціна́; ц. отпускная – видавна́ ціна́; ц. подписная – передпла́та, передпла́тна ціна́; ц. подходящая – прийнятна́ ціна́, поці́нно; ц. покупная – купна́, купіве́льна ціна́, ціна́ (щоб) купити; ц. предельная – кра́йня ціна́; ц. продажная – ціна́ прода́жна, ціна́ прода́ти; ц. рыночная – ринко́ва ціна́, база́рна ціна́, торго́ва ціна́, ціна́ на ринку; ц. справочная – торго́ва ціна́, довідко́ва ціна́; ц. сходная – прийнятна́, до́бра ціна́, по́цінь (Н); ц. твердая (определенная) – ста́ла ціна́; (устойчивая) – станівка́ ціна́; ц. текущая – пото́чна ціна́; ц. торговая – ціна́, ринко́ва, ціна́ торго́ва, ціна́ торгове́льна; ц. уступочная – спускна́, відбавна́ ціна́; цены колеблющиеся – хитливі, хиткі́ ці́ни; -ны падающие – спадні́ ці́ни; быть в цене – бу́ти в ціні́, ма́ти (до́бру ціну́); взвинчивать цену – наганяти, нагна́ти ціну́; вздувать, нагонять цену– набива́ти, наганяти ціну́; выручать цену – взяти свою ціну́, верну́ти свою ціну́ (свої́ гро́ші); держаться в цене – не спада́ти з ціни, бу́ти в ціні́; держаться цены – держа́ти ці́ну; определять, назначать цену – склада́ти, покла́сти ціну́, визнача́ти ціну́, познача́ти ціну́, зробити, скла́сти ціну́; ошибиться в цене – процінува́ти, помилитися на ціні́; падать в цене – спада́ти з ціни, па́дати на ціні́; падающие цены – спадні́ ці́ни; падение цен – па́дання, спада́ння цін; по цене (подходящий) – поці́нний; по доступным ценам – поці́нно; по какой цене? – почі́м? за яку́ ціну́?, в які́й ціні́?, яка́ ціна́?; по неподходящей цене (купить) – непоці́нно; по низкой цене (продать) – за малу́ ціну́; по подходящей цене (купить) – поці́нно; по средним оптовым ценам – відпові́дно до пересі́чних гуртових цін; повышать, поднимать цену – збі́льшувати, збільшити ціну́; повышение в цене – доро́жчання, подоро́жчання; повышение, поднятие цен – збі́льшення ці́н; поднимается цена – росте́ ціна́; подниматься в цене – в гро́ші йти, доро́гшати, доро́жчати; поднять в цене – здорожити що; понижать, понизить цену – зме́ншити ціну́; при цене по… – з ціно́ю по…; раскладывать цены (на товар) – значити ціну́, цінува́ти; сбавлять, сбавить цену – спуска́ти, спустити ціну́; смотря по цене – як до ціни; снижать, снизить цены – зме́ншувати, зме́ншити ці́ни; сойтись в цене – пого́дитися на ціні́; список цен (прейскурант) – ці́нник (-ка); справляться о цене – розпитувати про ціну́, допитуватися ціни; цены падают – ці́ни па́дають, спада́ють; 2) (стоимость) – ва́ртість (-тости); ц. заготовительная – собіва́ртість (-тости); своя цена – своя ціна́, собіва́ртість (-тости); 3) (значение, вес) – вага́; большой цены дело – спра́ва ду́же важлива, спра́ва великої ваги; придавать делу чрезвычайно большую цену – надава́ти спра́ві на́дто великої ваги. Оценочный – ціновий (комісія), цінувальний. -ная стоимость – ціна, цінована вартість. Подписной – підписний (лист); передплатний. -ные деньги – передплатні гроші, передплата. -ная цена – передплата, передплатна ціна. Покупной – купувальний, купний (ціна); купований (крам). Равноценность – рівноцінність, рівна ціна, рівновартість, рівна вартість. Средний – середній, посередній, (летами) середущий, середульший (ЛР, 44) (брат); (матем.) середній, пересічний. -ний заработок – середній заробіток. Человек -них лет – людина середнього віку, (стар.) средовічна. -него роста человек – людина середнього зросту, мірного зросту. -няя цена – середня ціна. -ним числом, в -ем – пересічно, серенім ліком. Стоимость – вартість, ціна, кошти (напр. поштової пересилки). Меновая -мость – вимінна вартість. Настоящая, действительная -мость – справжня ціна, справжня вартість. Определить денежную -мость – обрахувати на гроші, визначити грошову вартість. Составлять -сть – становити (складати) вартість (чого), виносити (що). [Вся його спадщина становить (складає) вартість трьох карбованців, виносить три карбованці]. Сходный – схожий (з чим), подібний (до чого), (совпадающий) згідний (з оригіналом); помірний (ціна). По -ной цене – поцінно. Такса – такса, визначена ціна, (прейскурант) цінник. Почтовая -са – поштова такса. Цена – ціна, (стоимость) вартість, (значение, вес) вага. -на без запроса – ціна без торгу, без заправи. Нарицательная -на – іменна (називна) ціна. Номинальная -на – номінальна ціна. Об’явить -ну – об’явити ціну, зацінити. Определить -ну, назначить -ну – визначити ціну, скласти ціну, зробити ціну. Падать в -не – падати на ціні, тратити ціну. -на падает – ціна нижчає, падає. Подписная -на – передплатна ціна, передплата. Подыматься в -не – дорожчати, підскакувати на ціні, вищати на ціні. -на подымается – ціна вищає, підскокує, підноситься. По какой -не – почому, почім, за яку ціну, в якій ціні, яка ціна. Покупная-на – купна ціна. Рыночная -на – ринкова ціна, базарна ціна. Средняя -на – середня ціна. Твердая -на – тверда ціна, стала ціна. -на торговая – ціна ринкова, ціна торгова, ціна торговельна. Список цен (прейскурант, каталог) – цінник.

 Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич)  

ціна́, -ни́, -ні́; ці́ни, цін

 Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)  

Поставни́й, -а́, -е́. 1) Узаконенный, установленный. Поставна́ ціна́. Такса. 2) Статный, видный, стройный. Пархвен поставний, а Манійло ще поставніший. НВолын. у. Якийсь народ тепер миршавий став. Нема вже таких поставних, як колись були. КС. 1883. III. 676. Ціна́, -ни́, ж. Цѣна. Своєї ціни не установиш. Ном. № 10544. Ці́на, -ни, ж. 1) = Цина. 2) Оловяная посуда. А звечера Настуненька ціну помила. Гол. І. 74.

 Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські)  

Стоимость — ва́ртість, -тости; ціна́, ціни́.

• Цена — ціна́, -ни́; Ц. деления ціна́ по́ділу.

Classes.RU Украинский язык для абитуриентов, студентов

ціна

I цін`а -и, ж. 1) Вартість товару, виражена в грошових одиницях. || Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь. ••

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]