Відмінності між версіями «Цід»
(Створена сторінка: '''Цід, -ду, '''''м. ''Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. ''Ми проскурки бул...) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цід, -ду, '''''м. ''Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. ''Ми проскурки було на ціду печемо. ''Пирят. у. | '''Цід, -ду, '''''м. ''Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. ''Ми проскурки було на ціду печемо. ''Пирят. у. | ||
[[Категорія:Ці]] | [[Категорія:Ці]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Cid Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''ЦІД''', у, чол., діал. Запара. Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було... (Панас Мирний, III, 1954, 250); Через декілька день добра слава про молодих, немов на дріжджах та ціду опара, піднімалась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Любов Яновська, I, 1959, 164). | ||
| + | |||
| + | '''ЗАПА́РА''', и, жін. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста. В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Opara1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Opara3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Opara5.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|CKWPntOMr2I}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0/ Опара] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. Опара // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1218. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | *[https://znaj.ua/recepty/232004-idealne-drizhdzhove-tisto-na-opari-dlya-pirogiv-i-pirizhkiv] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 09:39, 7 червня 2021
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦІД, у, чол., діал. Запара. Треба зарані все наготувати, та й доглянути, щоб до ладу було. Звечора цід процідити, до світу учинити, щоб на ранок усе готове було... (Панас Мирний, III, 1954, 250); Через декілька день добра слава про молодих, немов на дріжджах та ціду опара, піднімалась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Любов Яновська, I, 1959, 164).
ЗАПА́РА, и, жін. Рідке тісто, виготовлене запарюванням борошна гарячим молоком чи водою і потім заправлене дріжджами, що використовується для замісу дріжджового тіста. В хаті зробилося темно, пахло свіжим духом житньої соломи і не то хмелем, не то запарою для тіста (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 166).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Опара // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1218.
