Відмінності між версіями «Цвіркати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зу...)
 
 
(не показано 12 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''
 
'''Цвіркати, -каю, -єш, '''''гл. ''1) = '''Цвірчати. '''''Птах цвіркат. ''Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. ''То та гадина мені в очі цвіркає. ''
 +
 +
==Словарь української мови==
 +
1. Те саме, що цвірінькати  — ''Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають'' (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); ''Цвіркає у запічку цвіркун'' (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); ''В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель'' (Яків Качура, I, 1958, 395).
 +
 +
2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. ''Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною'' (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).
 +
 +
3. розм., рідко. Те саме, що цвікати.
 +
Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). ''Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали'' (Яків Качура. II, 1958, 108); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''Цвіркати''' - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. ''Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка'' (Тют., Вир, 1964, 312);
 +
 +
'''Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому''' — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — ''То ти смієш мені цвікать в вічі?'' (І. Нечуй-Левицький); ''Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром'' (М. Стельмах); ''Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле'' (В. Кучер); ''Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті'' (О. Кобилянська).
 +
 +
'''Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо''' — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — ''Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все...'' (Нар. опов.).
 +
 +
[[Зображення:Цвікати1.jpg|x140px]]
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати2.jpg|x220px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркун4.gif|x220px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цвіркати3.png|x220px]]
 +
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|WiiLUxJjR-Q}}
 +
 +
==Додаткові дані==
 +
[http://get-tune.net/?a=music&q=%E7%E2%F3%EA%E8+%F1%E2%E5%F0%F7%EA%EE%E2 Звуки цвіркуна]
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
 +
 +
==Рекомендовані джерела==
 +
1. [http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ
 +
 +
3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.
 +
 +
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Цв]]
 
[[Категорія:Цв]]

Поточна версія на 17:00, 30 листопада 2013

Словник Грінченка

Цвіркати, -каю, -єш, гл. 1) = Цвірчати. Птах цвіркат. Вх. Лем. 480. 2) Плевать сквозь зубы. 3) Чѣмъ либо досаждать. То та гадина мені в очі цвіркає.

Словарь української мови

1. Те саме, що цвірінькати — Ви, мабуть, знаєте, що панна Маня и доктор виїжджають позавтра вже зовсім! — Знаю! .. В нас про це навіть горобці цвіркають (Ольга Кобилянська, III, 1956, 240); Цвіркає у запічку цвіркун (Петро Колесник, Терен.., 1959, 19); В полі, замість лагідних цвіркунів, цвіркали налазливі кулі й вищала шрапнель (Яків Качура, I, 1958, 395).

2. розм. Спльовувати крізь зуби; чвиркати. Це був Пувичка. Його голос, і навіть чутно, як він у темряві цвіркає крізь зуби слиною (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 139).

3. розм., рідко. Те саме, що цвікати. Цвіркати в очі (в вічі) — те саме, що Цвікати в очі (в вічі). Дорікав так Ковалеві рід увесь. А за родом і господарі поважні ковалівські в очі цвіркали (Яків Качура. II, 1958, 108); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 81).

Сучасні словники

Цвіркати - видавати характерні тріскотливі звуки, щебетати. Гримнув постріл, куля цвіркнула десь вище голови Чумаченка (Тют., Вир, 1964, 312);

Цві́ркати (цві́кати, цвірі́нькати) в ві́чі (в о́чі) кому — дорікати, докоряти кому-небудь чимсь. — То ти смієш мені цвікать в вічі? (І. Нечуй-Левицький); Заберіть собі те, що віддали. Наче не знаєте, що ваш ґрунт злидні відрізали. Хватить мені цвікати в очі своїм добром (М. Стельмах); Докію вони щодня заставляли йти на роботу в колгосп, щоб не цвіркали Чумакам у вічі, що не ходять у поле (В. Кучер); Гадаєш, мені це мило, як кожний з знайомих приходить і цвірінькає мені в вічі, що ось то вона була тією, котра з-поміж цілого гурту знайомих і чужих вибавила мене одна від смерті (О. Кобилянська).

Цві́ркати че́рез губу́ на що, грубо — ставитися до чогось з презирством; нехтувати чим-небудь. — Та ти ж, хлопче, любуйсь теперішнім нашим життям, молись на його (нього), тішся ним, уважай його, а не цвіркай через губу на все... (Нар. опов.).

Цвікати1.jpg

Ілюстрації

Цвіркати2.jpg Цвіркун4.gif Цвіркати3.png

Медіа

Додаткові дані

Звуки цвіркуна

Іноземні словники

Рекомендовані джерела

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 186. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. УЗЗ

3. Фразеологічний словник української мови.— К.: Освіта, 1998. — 224 с.