Відмінності між версіями «Цабати»
(Створена сторінка: '''Цабати, -блю, -леш, '''''гл. ''= '''Цібати. '''Угор. Категорія:Ца) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Цабати, -блю, -леш, '''''гл. ''= '''Цібати. '''Угор. | '''Цабати, -блю, -леш, '''''гл. ''= '''Цібати. '''Угор. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== | ||
+ | Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | |||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | в означеннях | ||
+ | Тлумачення, значення слова «цибатий»: | ||
+ | |||
+ | ЦИБАТИЙ, а, е, розм. З довгими тонкими ногами. П'ята була Домаха Карлючківна.. Зростом собі невеличка: хоч у яку хату ввійде, то головою стелі достане; суха та цибата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 176); Цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (Андрій Головко, II, 1957, 220); До цеху нагодився начальник депо Васильченко. Він був такий же тонкий і цибатий, мов жердина (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 93); | ||
+ | // Довгоногий (про птахів). Менший [брат] тихесенько Галю заспокоює, і Галя собі заспокоюється, ще часом і пісеньку заспіва про журавля, «що цибатий журавель, він до млина їздив, дивне диво бачив» (Марко Вовчок, I, 1955, 289); Півень такий у дворі ходив. Галаган, куряча порода, цибатий і шия гола (Олесь Донченко, VI, 1957, 108); | ||
+ | // Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361); | ||
+ | // На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ЦИБАТИЙ.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http URL адреса картинки] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205. | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ца]] | [[Категорія:Ца]] |
Поточна версія на 12:45, 10 січня 2014
Цабати, -блю, -леш, гл. = Цібати. Угор.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ном. № 8623., Ум. цибатенький.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Академічний тлумачний словник (1970—1980) в означеннях Тлумачення, значення слова «цибатий»:
ЦИБАТИЙ, а, е, розм. З довгими тонкими ногами. П'ята була Домаха Карлючківна.. Зростом собі невеличка: хоч у яку хату ввійде, то головою стелі достане; суха та цибата (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 176); Цибатий Невкипілий, на цілу голову в натовпі вищий за всіх, кумедно, як чорногуз, хитав головою (Андрій Головко, II, 1957, 220); До цеху нагодився начальник депо Васильченко. Він був такий же тонкий і цибатий, мов жердина (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 93); // Довгоногий (про птахів). Менший [брат] тихесенько Галю заспокоює, і Галя собі заспокоюється, ще часом і пісеньку заспіва про журавля, «що цибатий журавель, він до млина їздив, дивне диво бачив» (Марко Вовчок, I, 1955, 289); Півень такий у дворі ходив. Галаган, куряча порода, цибатий і шия гола (Олесь Донченко, VI, 1957, 108); // Довгий, тонкий (про ноги). Він ішов так швидко, як тільки міг, прогонисто викидав уперед то одну, то другу ногу, ноги мав цибаті, аж он які (Павло Загребельний, Диво, 1968, 21); На гнідій шкапині показався чудернацький вершник: без сідла, з мотузяною оброттю, сам довгий, з високо піднесеною головою, з цибатими, ледве не до землі ногами. Це був старий Канушевич (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 361); // На високих тонких ніжках (про предмети). Попід вікнами та з другого боку залу попід дверима на високих цибатих триногах — кіноапарати, які то в один бік своїм темним оком повернуться, то в другий (Павло Тичина, III, 1957, 467).
Ілюстрації
[http URL адреса картинки] |
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 205.