Відмінності між версіями «Хуторянин»
(Створена сторінка: '''Хуторянин, -на, '''''м. ''Житель '''хутора''', живущій на '''хуторі'''. Стор. М. Пр. 113. ''Наш брат хут...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник Грінченка == | ||
'''Хуторянин, -на, '''''м. ''Житель '''хутора''', живущій на '''хуторі'''. Стор. М. Пр. 113. ''Наш брат хуторянин. ''Шевч. 322. ''Балакав з хуторянами про чорну раду ''К. ЧР. 194. | '''Хуторянин, -на, '''''м. ''Житель '''хутора''', живущій на '''хуторі'''. Стор. М. Пр. 113. ''Наш брат хуторянин. ''Шевч. 322. ''Балакав з хуторянами про чорну раду ''К. ЧР. 194. | ||
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] | ||
| + | |||
| + | == Словник української мови == | ||
| + | |||
| + | ХУТОРЯ́НИН | ||
| + | |||
| + | 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Кроп., І, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї? А чи йде на косовицю до багатих тутешніх хуторян? (Цюпа, Краяни, 1971, 35). | ||
| + | |||
| + | 2. Мешканець хутора (у 2 знач.). На моріжку коли тину сидить уже цілий гурток хуторян; біліють сорочки, видніються кудлаті голови, босі ноги, тихим блиском сяють заспані очі (Вас., І, 1959, 133); Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх. Небо світле, безхмарне, тільки низом, по обрію темними тучами стоять вдалині садки хуторян (Гончар, II, 1959, 239). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними (Шевч., І, 1951, 374). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 177. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | http://wiki.kubg.edu.ua/images/b/bc/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8F_3.jpg | ||
Поточна версія на 23:36, 19 жовтня 2016
Словник Грінченка
Хуторянин, -на, м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. М. Пр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194.
Словник української мови
ХУТОРЯ́НИН
1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Кроп., І, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї? А чи йде на косовицю до багатих тутешніх хуторян? (Цюпа, Краяни, 1971, 35).
2. Мешканець хутора (у 2 знач.). На моріжку коли тину сидить уже цілий гурток хуторян; біліють сорочки, видніються кудлаті голови, босі ноги, тихим блиском сяють заспані очі (Вас., І, 1959, 133); Ще зелено в полях, ще золото літа не покрасило їх. Небо світле, безхмарне, тільки низом, по обрію темними тучами стоять вдалині садки хуторян (Гончар, II, 1959, 239).
3. перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Наша книжка як попадеться у їх руки, то вони аж репетують та хвалять те, що найпоганше. А наші патріоти-хуторяни й собі за ними (Шевч., І, 1951, 374).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 177.
Ілюстрації
