Відмінності між версіями «Худина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Худина, -ни, '''''ж. ''Худоба, также: худое, тощее животное. ''Худину таку купив, що лиш шкіра т...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Худина, -ни, '''''ж. ''Худоба, также: худое, тощее животное. ''Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? ''Каменец. у. | '''Худина, -ни, '''''ж. ''Худоба, также: худое, тощее животное. ''Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? ''Каменец. у. | ||
+ | == Сучасні словники == | ||
+ | === Академічний тлумачний словник === | ||
+ | ХУДИНА́, и, жін., діал. | ||
+ | |||
+ | 1. Абстр. ім. до худий - який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. Жахливий він [Корж] своєю худиною, довжелезний, кістлявий, зарослий клоччям волосся (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 378). | ||
+ | |||
+ | 2. Виснажена тварина. Худину таку купив, що лиш шкіра та кості, а орати чим? (Словник Грінченка). | ||
+ | |||
+ | 3. збірн. Худоба - чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. | ||
+ | == Відмінювання == | ||
+ | Худина - іменник, жіночий рід, істота й неістота. | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! Відмінок !! однина !! множина | ||
+ | |- | ||
+ | | Називний || худина || худини | ||
+ | |- | ||
+ | | Родовий || худини || худин | ||
+ | |- | ||
+ | | Давальний || худині || худинам | ||
+ | |- | ||
+ | | Знахідний || худину || худини, худин | ||
+ | |- | ||
+ | | Орудний || худиною || худинами | ||
+ | |- | ||
+ | | Місцевий || на/у худині || на/у худинах | ||
+ | |- | ||
+ | | Кличний || худино || худини | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | == Ілюстрації == | ||
+ | [[Файл:Худина1.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Худина2.jpg]] | ||
+ | [[Файл:Худина.jpg]] | ||
[[Категорія:Ху]] | [[Категорія:Ху]] |
Поточна версія на 11:07, 30 вересня 2021
Худина, -ни, ж. Худоба, также: худое, тощее животное. Худину таку купив, що лиш шкіра та кости, а орати чим? Каменец. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ХУДИНА́, и, жін., діал.
1. Абстр. ім. до худий - який має виснажене, тонке, сухорляве тіло. Жахливий він [Корж] своєю худиною, довжелезний, кістлявий, зарослий клоччям волосся (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 378).
2. Виснажена тварина. Худину таку купив, що лиш шкіра та кості, а орати чим? (Словник Грінченка).
3. збірн. Худоба - чотириногі свійські сільськогосподарські тварини.
Відмінювання
Худина - іменник, жіночий рід, істота й неістота.
Відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Називний | худина | худини |
Родовий | худини | худин |
Давальний | худині | худинам |
Знахідний | худину | худини, худин |
Орудний | худиною | худинами |
Місцевий | на/у худині | на/у худинах |
Кличний | худино | худини |