Відмінності між версіями «Хряпати»
(Створена сторінка: '''Хряпати, -паю, -єш, '''''гл. ''= '''Хрьопати. '''''Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. ''...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хряпати, -паю, -єш, '''''гл. ''= '''Хрьопати. '''''Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. ''Стор. ІІ. 121. | '''Хряпати, -паю, -єш, '''''гл. ''= '''Хрьопати. '''''Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. ''Стор. ІІ. 121. | ||
[[Категорія:Хр]] | [[Категорія:Хр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Юрій Смолич, Дитинство, 1937, 77); | ||
| + | // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом'яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Павло Загребельний, Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Олесь Гончар, II, 1959, 425). | ||
| + | 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 99). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. | ||
| + | 1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім’я і збиває геть кашкет (Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Кир., Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом’яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загреб., Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Гончар, II, 1959, 425). | ||
| + | 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Кол., На фронті.., 1959, 99). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | Хряпати | ||
| + | -аю, -аєш, недок., розм. | ||
| + | 1) перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). || Утворювати шум під час ударів, поштовхів, вибухів і т. ін.; грюкати, ляскати. | ||
| + | 2) неперех. Падати з великим шумом. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хряпати1.jpeg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Хряпати2.jpeg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 22:38, 16 листопада 2018
Хряпати, -паю, -єш, гл. = Хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів. Стор. ІІ. 121.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім'я і збиває геть кашкет (Юрій Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом'яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Павло Загребельний, Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Олесь Гончар, II, 1959, 425). 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 99).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Хряпати, -паю, -єш, гл. = хрьопати. Гремить, хряпа, клекотить і виє на сто голосів.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ХРЯ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). Одна грудка поціляє Сьомку в груди, друга хряпає Юру в тім’я і збиває геть кашкет (Смолич, Дитинство, 1937, 77); // Утворювати шум при ударах, поштовхах, вибухах і т. ін.; грюкати, ляскати. З авто вистрибують люди, звично хряпають дверцятами машин (Кир., Вибр., 1960, 276); На вулицях вітер.. задирав солом’яні стріхи, хряпав віконницями й вибивав шибки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 75); Син товкся в своїй кімнаті, навмисне хряпав там чимсь, стукав (Загреб., Спека, 1961, 291); Раз у раз хряпають перекошені двері (Гончар, II, 1959, 425). 2. неперех. Падати з великим шумом. Свиняча тушка важко хряпає на землю (Кол., На фронті.., 1959, 99).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Хряпати -аю, -аєш, недок., розм. 1) перех. і неперех. З силою ударяти, бити по чому-небудь (перев. зі стуком). || Утворювати шум під час ударів, поштовхів, вибухів і т. ін.; грюкати, ляскати. 2) неперех. Падати з великим шумом.
Ілюстрації
|
|
