Відмінності між версіями «Хряп!»
(Створена сторінка: '''Хряп! '''''меж. ''Бацъ, трахъ, шлепъ. ''Хряп дідуся по щоці. ''Кв. (О. 1861. У. 22). Категорія:Хр) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хряп! '''''меж. ''Бацъ, трахъ, шлепъ. ''Хряп дідуся по щоці. ''Кв. (О. 1861. У. 22). | '''Хряп! '''''меж. ''Бацъ, трахъ, шлепъ. ''Хряп дідуся по щоці. ''Кв. (О. 1861. У. 22). | ||
[[Категорія:Хр]] | [[Категорія:Хр]] | ||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/khrjap Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | Вигук, розмовне. Уживається як присудок за знач. хряпати, хряпнути. | ||
| + | |||
| + | — Брешеш, сякий-такий сину! — та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 291); | ||
| + | |||
| + | — Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); | ||
| + | |||
| + | — Бережися ж там, дочко! — Пхі, — така весела була, — прощайте! — хряп дверима (Андрій Головко, II, 1957, 26). | ||
| + | |||
| + | ===[https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%85%D1%80%D1%8F%D0%BF#29254 Горох]=== | ||
| + | Хряп - вигук на позначення різкого звуку від удару; звуконаслідувальне утворення, паралельне до хрьоп; | ||
| + | можливо також, що це результат контамінації вигуків хрясь та ляп; | ||
| + | пов’язувалося з хруп, хру́пати (Горяев Доп. I 54); | ||
| + | р. [хряп], [хря́пать] «бити, ламати»; | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Історико-філософський факультет]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 14:25, 9 листопада 2021
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Вигук, розмовне. Уживається як присудок за знач. хряпати, хряпнути.
— Брешеш, сякий-такий сину! — та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 291);
— Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур'ян (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35);
— Бережися ж там, дочко! — Пхі, — така весела була, — прощайте! — хряп дверима (Андрій Головко, II, 1957, 26).
Горох
Хряп - вигук на позначення різкого звуку від удару; звуконаслідувальне утворення, паралельне до хрьоп; можливо також, що це результат контамінації вигуків хрясь та ляп; пов’язувалося з хруп, хру́пати (Горяев Доп. I 54); р. [хряп], [хря́пать] «бити, ламати»;
