Відмінності між версіями «Хрустіти»
(Створена сторінка: '''Хрустіти, -щу, -стиш, '''''гл. ''Трещать, хрустѣть. ''Кістки хрустять. ''Кв. Категорія:Хр) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хрустіти, -щу, -стиш, '''''гл. ''Трещать, хрустѣть. ''Кістки хрустять. ''Кв. | '''Хрустіти, -щу, -стиш, '''''гл. ''Трещать, хрустѣть. ''Кістки хрустять. ''Кв. | ||
[[Категорія:Хр]] | [[Категорія:Хр]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | '''ХРУСТІТИ''', хрущу, хрустиш, недок. Видавати тріск, хрускіт. Він ліз вже на дерево, важкий у своїй свиті, як ведмежа, аж хрустіли галузки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 72); Хрустить пісок пустині Під поступом важким (Іван Франко, X, 1954, 371); Данило зупинився, прислухаючись, як зліва хрустів чагарник (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 277); Кінець жовтня морозний, хрустить суха й замерзла трава (Юрій Яновський, II, 1958, 232); Хрустіли під днищем черепашки, коли баркас з усього розгону налітав на берег (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 47); Недалеко від них спокійно пасся кінь, і під його міцними зубами смачно хрустіла трава (Михайло Стельмах, I, 1962, 583); Папір, на якому вона [газета] друкувалась, чогось дуже хрустів (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 185); Вся річка хрустіла, гула й гриміла, розколюючи кригу (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 131); | ||
| + | |||
| + | Тріщати (про кістки, суглоби і т. ін.). Очі [змія] полум'ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли. З рота злий язик шипів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248); | ||
| + | |||
| + | Чим. Створювати чим-небудь звуки, що нагадують хрускіт. І йде той плуг звільна, важко та рівно і невпинно, скрипить інколи в твердому ґрунті, хрустить лемішем о камінці та недогнилі пеньки (Іван Франко, VII, 1951, 53); Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); — Дозволь, паніматко, — він запускає руку в торбу і смачно починає хрустіти промерзлим окрайцем (Михайло Стельмах, I, 1962, 294). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:65341241.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:27345345.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3135551323.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:43131312.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://sum.in.ua/s/khrustity Словник] | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 20:15, 17 листопада 2019
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять. Кв.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
ХРУСТІТИ, хрущу, хрустиш, недок. Видавати тріск, хрускіт. Він ліз вже на дерево, важкий у своїй свиті, як ведмежа, аж хрустіли галузки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 72); Хрустить пісок пустині Під поступом важким (Іван Франко, X, 1954, 371); Данило зупинився, прислухаючись, як зліва хрустів чагарник (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 277); Кінець жовтня морозний, хрустить суха й замерзла трава (Юрій Яновський, II, 1958, 232); Хрустіли під днищем черепашки, коли баркас з усього розгону налітав на берег (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 47); Недалеко від них спокійно пасся кінь, і під його міцними зубами смачно хрустіла трава (Михайло Стельмах, I, 1962, 583); Папір, на якому вона [газета] друкувалась, чогось дуже хрустів (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 185); Вся річка хрустіла, гула й гриміла, розколюючи кригу (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 131);
Тріщати (про кістки, суглоби і т. ін.). Очі [змія] полум'ям горіли; Хвіст, як ціп, об землю бив; Чорні щелепи хрустіли. З рота злий язик шипів (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 248);
Чим. Створювати чим-небудь звуки, що нагадують хрускіт. І йде той плуг звільна, важко та рівно і невпинно, скрипить інколи в твердому ґрунті, хрустить лемішем о камінці та недогнилі пеньки (Іван Франко, VII, 1951, 53); Він страшенно гордий своїми вчинками, випинає груди, хрустить пальцями (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); — Дозволь, паніматко, — він запускає руку в торбу і смачно починає хрустіти промерзлим окрайцем (Михайло Стельмах, I, 1962, 294).
Ілюстрації
|
|
|
|
