Відмінності між версіями «Холод»

Поточна версія на 14:57, 1 грудня 2013

Словник Грінченка

Хо́лод, -ду, м. Холодъ. Холод не свій брат. Ном. № 647. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добуваємо. Ном. № 1300. Приняти хо́лоду. Намерзнуться. Приняли й холоду, й голоду. Ном. № 1539. Нагна́ти хо́лоду. Нагнать страху. О. 1862. IX. 66. Хо́лодом бере. Знобитъ. Ум. Холодище. Ох і холодище сьогодні! аж земля репається. Васильк. у.

Сучасні словники

Словник фразеологічних синонімів

холодно

(про низьку, температуру повітря, наявність холоду в приміщенні, у знач, прис. ) хоч вовків гони (ганяй); хоч собак гони (ганяй); що й собаку не вдержиш; (про відчуття ким-небудь холоду, у знач. прис. ) морозом по тілу дере кого; клацає зубами ; холодний (циганський) піт проймає кого; кров застигає (стигне) в жилах. Хатні двері забула Здориха причинити; у їх роззявлену дірку йшов з сіней холод: у хаті – хоч вовків гони! (Панас Мирний, 3, 1969, с. 27); – Один каже: «Ну й холодно ж у нашому бліндажі, хоч собак гони. Давай оцю сосонку звалимо та натопимо» (Тютюнник, Вир, 1964, с. 291); Холодно в хаті, що й собаку не вдержиш (Українські народні прислів’я, 1963, с. 25); Отже, вода не тільки не бадьорить мене, а здається якоюсь неприємною – руки від неї клякнуть, морозом по тілу дере (Панас Мирний, 1, 1968, с. 371); Але в дощ, в непогоду, в осінній холод змокне було, що й ниточки сухої не знайдеш на спині, сяде десь під кущем та клацає зубами з холоду, та мориться голодом, бо що то й за їжа – хліб з цибулею (Коцюбинський, 1, 1961, с. 21); Не знає бідний суд, де діться, усіх циганський піт пройма (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 60); Ух, холодно! Аж кров у жилах стигне, у роті зуб на зуб не попаде (Панас Мирний, 6, 1970, с. 717). Пор: дрижати.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОЛОД, у, чол.

1. Низька температура навколишнього середовища (повітря, води тощо). Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1953, 358); Юзя лежала, укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка, III, 1952, 635); Туман кублився над морем, був лютий холод (Юрій Яновський, II, 1958, 190); // Свіжість у повітрі; прохолода. В тих довгих без кінця коридорах було тихо, мертво, віяло холодом, неначе десь глибоко під землею (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 11); Рано, за холоду, з росою добре жати. Хруп-хруп, хруп-хруп... Лиш тільки всього й чути (Іван Франко, I, 1955, 61); // Потік, струмінь новітря, що має низьку температуру. Вже смерком прийшла Мотря з сорочками й склала їх на лаві. По хаті пішов холод та вогкість (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Лукерка кинула на плечі хустку і деяку мить стояла, посіпуючи плечима, так, ніби по ній раптом вдарив струмінь холоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 38); // Місце з низькою температурою повітря. Ніби в хаті, На холоді сердешна мати Під тином, знай собі, сидить (Тарас Шевченко, II, 1963, 118); «Холодно, — дума Сикліта, — витопить би, та нехай! Нехай Маруся прийде, то й витопить і страву зварить, а то ще по холоді ходитиму» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 29); — Переді мною вже не гора, а стіна. Дряпаюся на неї, дряпаюся — не бере. Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); // Низька температура кого-, чого-небудь. Палагна поправляла полотно на мерцеві, а її пальці чули холод мертвого тіла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 352); Злегка обдряпаний твердим холодом ґудзиків і погонів, Доря припав з довір'ям до батька (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 373); // Температура, нижча від нуля. Останнім часом холод почали застосовувати в медицині (Наука і життя, 10, 1956, 19); // Дуже холодна погода; мороз. Мела страшенна хуга; завірюха крутила; та холод такий, що страшно й носа виткнути з хати (Панас Мирний, II, 1954, 295); У нас стоїть погода: то був страшенний холод — мало не 20, а зараз зірвався такий вітер, що аж гуде (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 170); // перев. мн. Час, пора, що відзначається тривалими морозами, низькою температурою повітря. Почались холода, а на Ганні кожух — латка на латці (Нечуй-Левицький, I, 1956, 108); Осипалося листя, пішли дощі, холоди. Люди на тиф почали хворіти й мерли, як мухи восени (Андрій Головко, II, 1957, 19); — В плавнях, бувало, навіть глибокої осені таке кострище розведем, аж гоготить, полум'я вище верб... І купаємось, було, до самих холодів (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 126); // перен. Відчуття ознобу від страху, хвилювання, тривоги і т. ін. Володимир звернув у заулок. Призвичаєні до темряви Соломашині очі одразу намацали щось схоже на людину. Холод передчуття заціпенив Володимирові серце (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 238). ▲ Полюс холоду див. полюс; Штучний холод — низька температура середовища, тіла або речовини, що створюється завдяки забиранню від них певної кількості тепла. ♦ [Аж] холод пробігає (пробіг) поза спиною (поза шкірою, поза плечима, по спині, по шкурі і т. ін.) див. пробігати; Забирається на холод див. забиратися; Кидати (кинути) в холод; Кидати (кинути) то в жар, то в холод (в жар і холод) — викликати сильне хвилювання, страх і т. ін. Від того, що той приймач, а з ним і Москва, були зараз такими близькими і заразом такими недосяжними, Миколу кидало то в жар, то в холод, руки тремтіли, а щоки палали (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 188); В обителі ця звістка [про приїзд Саїда] просто в жар і холод кинула ішанів (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 358); [Мов, як і т. ін.] обдало холодом див. обдавати; Наганяти (нагонити, нагнати) холоду див. наганяти; Обдавати (обдати) холодом див. обдавати; Обсипає (обсипало, обсипле) холодом див. обсипати; Осипає (осипало) холодом див. осипати; Собачий холод — дуже великий холод; Холод і (та) голод; Голод і (та) холод — стан цілковитої незабезпеченості, злиднів. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах (Панас Мирний, I, 1949, 147); [Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду і холоду не знав (Леся Українка, III, 1952, 162); — А маленьким же — як здумаєш — чого тільки не було йому: і холоду, й голоду, — усе було волам чужим хвости крутить (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 24); Холодом проймає (проймав, пройняв і т. ін.) див. проймати; Холод подер (подрав) по спині (поза спиною, поза плечі) див. подерти; Холод пробирає (пробрав, проймає, пройняв і т. ін.) [до кісток, від голови до ніг, все тіло і т. ін.]: а) про відчуття сильного ознобу, замерзання. Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцяти градусів (Олесь Гончар, II, 1959, 420); Донбасівці стали годувати коней. Вогню не розпалювали. Холод проймає до кісток, земля — замерзла, без снігу (Юрій Яновський, II, 1958, 225); б) про неприємне відчуття від несподіваного, сильного переляку, прикрого спогаду і т. ін. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний, III, 1954, 49); А громак уже їде вниз, усе вниз... холод проймає душу, на лобі піт виступає (Панас Мирний, I, 1949, 289); Холод пробирається (пробрався) до [самих] кісток (за плечі і т. ін.) див. пробиратися.

2. перен. Стан цілковитої байдужості, інертності; відчуття самотності, порожнечі, безнадії. Коли зачинилися двері [в'язниці] — увесь світ зачинився від його. Серце його мов хто у жмені здавив; поза спиною сипнуло морозом; у душі війнуло холодом... (Панас Мирний, I, 1954, 320); Чим віддячить він їй? Чи вистачить в нього серця для неї, чи полишить матері на старість лише холод самотності? (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102); Я брата в світі не залишу; І холодом і тьмою дише Душа, стомившись від життя; Мов плід, що впав завчасно долі, Вона зів'яла в бурях долі, Убита спекою буття! (Михайло Лермонтов, Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 66); Холодом обвівається Оксанине серце (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 58); // Дія, вплив чого-небудь, що викликав відчуття душевної порожнечі, пригнічення і т. ін. Не веселим привітом, не теплом та радістю стріла Уласа його хата; вона дихнула на нього холодом пустки (Панас Мирний, IV, 1955, 256); Сірий похмурий вечір опускався на землю, на папському подвір'ї втихомирились собаки, але палац і досі не світився огнями. Холодом віяло від його колон, холодних і строгих, як усі Стадницькі (Михайло Стельмах, I, 1962, 395).

3. перен. Безпристрасне ставлення до кого-, чого-небудь, відсутність зацікавлення, цілковита байдужість. Між одною й другою ложкою борщу подавав [Іван] звістки про страту на смерть.. І все говорилось з таким спокоєм, з холодом навіть, наче факти з середніх віків, які можна згадати, але не можна збагнути (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 219); Може бути, що несхожість в поглядах внесла певний холод в відносини подружжя Ковалевських. Так чи інакше, вони розійшлись (Леся Українка, VIII, 1965, 205); // Вияв відчуженості, неприязні, ворожості. Як говорила [мама], то завжди нарозтяг, і хоч річ її була ласкава.. — холодом несло від її ласкавої річі [речі] (Панас Мирний, IV, 1955, 335); [Оксана:] Він попрікає мене тобою. Зразу, коли приїхав, зустрів мене ласкаво, а коли взнав, що ти тут, так холодом од нього і повіяло (Захар Мороз, П'єси, 1959, 37); Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: — За що ж ми тобі гроші платим? (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); До Ліни мачуха незмінно послужлива й навіть запобіглива, і скоріше сама вона могла б нарікати на свою пасербицю за її уперту крижану холодність, якою Ліна карає мачуху за гріх її любові з батьком.. Цей холод і душевну неприступність батько й зараз вловлює в очах Ліни (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 138); Очі його війнули холодом. — Ти куди звертаєш? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 98). ♦ Холодом повіває див. повівати; Холодом повіяло див. повіяти.

Іноземні словники

Definition of cold in English cold Pronunciation: /kəʊld/ adjective 1of or at a low or relatively low temperature, especially when compared with the human body: a freezing cold day it’s cold outside a sharp, cold wind

(of a person) feeling uncomfortably cold: she was cold, and I put some more wood on the fire

(of food or drink) served or consumed without being heated or after cooling: a cold drink serve hot or cold

feeling or characterized by fear or horror: a cold shiver of fear

[as complement] informal unconscious: she was out cold

dead: lying cold and stiff in a coffin 2lacking affection or warmth of feeling; unemotional: how cold and calculating he was her cold black eyes

not affected by emotion; objective: cold statistics

sexually unresponsive; frigid: Elise was cold and barren

depressing or dispiriting; not suggestive of warmth: a cold light streamed through the window

(of a colour) containing pale blue or grey. 3(of the scent or trail of a hunted person or animal) no longer fresh and easy to follow: the trail went cold

[predic.] (in children’s games) far from finding or guessing what is sought. 4 [as complement] without preparation or rehearsal: they went into the test cold

informal at one’s mercy: they had him cold noun 1 [mass noun] a low temperature; cold weather; a cold environment: my teeth chattered with the cold they nearly died of cold 2a common infection in which the mucous membrane of the nose and throat becomes inflamed, typically causing running at the nose, sneezing, and a sore throat: Suzie’s got a cold a bad cold [as modifier]: a cold remedy adverb North American informal completely; entirely: we stopped cold behind a turn in the staircase Phrases (as) cold as ice (or stone or the grave etc.) very cold: her hand was as cold as ice catch a cold (also catch cold) become infected with a cold. encounter difficulties: the investors who have put up around $30 million could catch a cold cold comfort poor or inadequate consolation: another drop in the inflation rate was cold comfort for the 2.74 million jobless сold feet loss of nerve or confidence: after arranging to meet I got cold feet and phoned her saying I was busy the cold shoulder a show of intentional unfriendliness; rejection: the new England manager gave him the cold shoulder cold-shoulder someone reject or be deliberately unfriendly to someone: she was cold-shouldered by Boston society as a pushy outsider cold steel weapons such as swords or knives collectively: I say to you, give lawbreakers cold steel! in cold blood without feeling or mercy; ruthlessly: the government forces killed them in cold blood in the cold light of day when one has had time to consider a situation objectively: in the cold light of day it all seemed so ridiculous out in the cold ignored; neglected: the talks left the French out in the cold throw (or pour) cold water on be discouraging or negative about: she had poured cold water on the idea Derivatives coldish adjective coldness noun

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Хто вигадав холодильник?

Заморожування – це процес створення холоду й збереження речей у холоді. Це досягається шляхом повного витягнення тепла з предметів, тому заморожування - це процес видалення тепла.

У давні часи, звичайно, користувалися снігом і льодом для цієї мети. Це був природний шлях. Так охолоджувалися вина. Але навіть в давні часи був відомий інший спосіб створення холоду.

Це був процес розчинення певних солей у воді. Такі матеріали як солі селітри й нітрат амонію, охолоджують воду, в якій розчиняються. Таким чином, знижується температура води, Сіль знижує точку замерзання води. Коли сіль випаровується на льоді він перетворюється у воду. Щоб ця зміна сталася потрібні витрати енергії, а, тобто й тепла.

Таким чином, первинними методами охолоджування були природні, такі, як лід, вода й розчинені у воді солі. Але існує ще один спосіб заморожування, він називається випаровуванням, перетворенням рідини в пару. Коли невелика кількість води або спирту потрапляє на руку, відчувається похолодання: рідина випаровується, забираючи при цьому частину тепла.

Цей принцип випаровування застосовується у сучасних холодильниках.

У 1823 році Майкл Фарадей відкрив як пари аміаку перетворюються у рідину шляхом збільшення тиску й стиснення його з подальшим витягненням тепла. Коли тиск збільшується й рідина знову випаровується, це вимагає витрат тепла й виробляється холод.

Як це відкриття зробило можливим винахід холодильника?

Все дуже просто. З’явився шлях, коли спочатку пара перетворюється на рідину, віддаючи тепло. Потім ми можемо знов перетворити рідину на пару, забираючи тепло, Контролюючи цей процес, роблячи його безперервним, ми й отримуємо сучасні холодильники.

Перші холодильні камери, створені на цьому принципі, були побудовані швейцарським винахідником Карлом Ліндом у 1874 році для охолоджування пива.

У 1877 році Лінд використав аміак як рідину у своєму винаході, звідси пішла історія холодильника.