Відмінності між версіями «Хнюпитися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Хнюпитися, -плюся, -пишся, '''''гл. ''Опускать голову. Черк. у. Категорія:Хн) |
(→Хнюпитися) |
||
(не показано 3 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Хнюпитися, -плюся, -пишся, | + | '''Хнюпитися''', -плюся, -пишся, |
+ | гл. Опускать голову. Черк. у. | ||
[[Категорія:Хн]] | [[Категорія:Хн]] | ||
+ | ==Словник української мови: в 11 томах== | ||
+ | ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм. | ||
+ | |||
+ | 1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166). | ||
+ | |||
+ | 2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпится.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпитися2.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хгюпитися3.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Хнюпитися.jpg|x200px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|4l87b_q7Cgw}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | ==Джерела і література== | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:31, 26 жовтня 2018
Хнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Опускать голову. Черк. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. хнюпляться; недок., розм.
1. Схиляючи голову, зсуваючи брови, набирати похмурого, незадоволеного вигляду. * Образно. Оленка розсілася на підлозі і знайомила нову ляльку з лялькою Марусею. Стара лялька хнюпилась, не хотіла розмовляти (Семен Журахович, Опов., 1956, 166).
2. перен. Журитися, впадати в розпач. — Вище голову, друже. Чи ж можна так хнюпитись, хмурити чоло, коли навколо квітує життя? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 5).