Відмінності між версіями «Варенуха»
(Створена сторінка: '''Варенуха, -хи, '''''ж. ''Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. ''Як випи...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Варенуха, -хи, '''''ж. ''Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. ''Як випили варенухи, то й загули як мухи. ''Ном. № 11635. ''А послі танців варенухи по филижанці піднесли. ''Котл. Ен. I. 20. Ум. '''Варенушка, варенушечка. '''МУЕ. ІІІ. 183. | '''Варенуха, -хи, '''''ж. ''Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. ''Як випили варенухи, то й загули як мухи. ''Ном. № 11635. ''А послі танців варенухи по филижанці піднесли. ''Котл. Ен. I. 20. Ум. '''Варенушка, варенушечка. '''МУЕ. ІІІ. 183. | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | |||
| + | ВАРЕНУХА, и, жін. Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Як випили варенухи, то й загули, як мухи (Номис, 1864, № 11635); І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63); На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха (Михайло Стельмах, II, 1962, 60). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 292. | ||
| + | |||
| + | ===[http://tlumach.com.ua/orfografichnyy_slovnyk_ukrajinskoji_movy/page/schaviy.205016/ ТЛУМАЧ]=== | ||
| + | Варенуха | ||
| + | -и, ж. | ||
| + | Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. | ||
| + | Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
| + | |||
| + | ===[http://dic.academic.ru/contents.nsf/dic_culinary/ «Кулинарный словарь»]=== | ||
| + | |||
| + | Український алкогольний напій, поширений в Лівобережній Україні з XVI в. і складається з зварених разом горілки, меду і сушених яблук, груш, слив, вишень. Готувалася з метою відбити сивушний запах горілки, залишаючи при цьому її "зміст". Поряд з подібним складом варенухою називали в XIX в. також суміш слівяной і вишневої наливок, з цукром і прянощами, зварену в печі. Пізніше ця суміш стала називатися запіканкою. | ||
| + | |||
| + | ===[http://verano.rv.ua/%D1%97zha-i-kulinariya/shho-take-varenuxa// « Їжа і кулінарія»]=== | ||
| + | Напевно, немає на світі такого українця, який би хоч раз у своєму житті не спробував варенуху. І дійсно, варенуха – це самий справжній національний напій України, який готують тут аж з 16 століття. З тих самих пір рецепт алкогольного напою практично не змінювався, і всі його інгредієнти залишилися колишніми. | ||
| + | |||
| + | Варенуху роблять із самих різних сухофруктів. Це і чорнослив, і яблука, і груші, і вишні, і інжир, і родзинки, і абрикоси. Загалом, з усього того, що можна зустріти в саду самого звичайного українця Лівобережної України. | ||
| + | |||
| + | А ще до напою обов’язково додають перець, гвоздику, імбир, кардамон і ароматичні трави. А деякі рецепти навіть пропонують використовувати при приготуванні варенухи та мед. | ||
| + | |||
| + | Варенуха дуже швидко готувалася, настоювалась на горілці або самогоні і коли-то була невід’ємною частиною кожного українського застілля. Але сьогодні цей національний напій практично повністю забутий. | ||
| + | |||
| + | Для того, щоб вийшла варенуха, сухофрукти потрібно залити горілкою, додати до них прянощі і мед, а потім горщик з напоєм закривається кришкою або тестом у вигляді кришки і ставиться в піч на 12 годин. | ||
| + | |||
| + | Так виходить гаряча варенуха, і, на думку українців, вона набагато смачніша холодної. Та й фрукти з варенухи потім чудово підходять для приготування пирогів. | ||
| + | |||
| + | Є і ще один спосіб приготування варенухи. Добре промиті сухофрукти кладуться в чавунці, заливаються горілкою, після чого настоюються 5 – 6 годин. Потім настій зливається в керамічний посуд, до нього додаються мед, кориця, гвоздика, лавровий лист і перець. Глечик закривається кришкою, замазується тестом, зверху лягає невеликий вантаж і все це ставиться в піч на 9 – 12 годин. Температура в печі повинна бути близько 100 градусів. Після цього готову варенуху проціджують і п’ють гарячою або холодною. | ||
| + | |||
| + | В пропорціях це виглядає так: 1 літр горілки, 40 грам сушених яблук, 40 грам вишень, 25 грам груш, 25 грам слив, 1 грам кориці і 1 грам гвоздики, 0,5 грама запашного перцю і 0,5 грама лаврового листа, 250 грам меду. | ||
| + | |||
| + | Але в різних областях України рецепт може змінюватися. Щось додається, щось зменшене, загалом варенуха в Київській області та варенуха в Луганській області – це дуже і дуже різні речі. | ||
| + | |||
| + | А от отриманий при приготуванні варенухи осад використовувався для лікування ран у коней. І звичайно гості варенуху випивали, а осад забирали. Звичайно, якщо у них були коні. | ||
| + | |||
| + | Напої, подібні варенуха, є в багатьох державах. Наприклад, в Білорусії варять Крамбамбуля, алкогольний напій, який створюється на основі меду і прянощів. | ||
| + | А суботні, напій з води, меду і прянощів, був неймовірно популярний на Русі. Не менш популярна була і медовуха. | ||
| + | |||
| + | Але сьогодні ці напої вже практично всі забуті й замінили ми їх самим звичайним пивом. Причому іноді якість цього пива залишає бажати кращого. А адже приготовані в печі з душею напої наших бабусь і дідусів – це те, що ні в якому разі не можна порівнювати з заводським пивом. Але ніхто тепер цього не робить, а рецепти правильного приготування напоїв просто забулися за непотрібністю. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Зображення:в1.jpg|x140px]] [[Зображення:в2.jpg|x140px]] [[Зображення:в3.jpg|x140px]] [[Зображення:в4.jpg|x140px]] [[Зображення:в5.jpg|x140px]] [[Зображення:в6.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Ва]] | [[Категорія:Ва]] | ||
Поточна версія на 20:13, 12 січня 2014
Варенуха, -хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. Як випили варенухи, то й загули як мухи. Ном. № 11635. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. I. 20. Ум. Варенушка, варенушечка. МУЕ. ІІІ. 183.
Зміст
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАРЕНУХА, и, жін. Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Як випили варенухи, то й загули, як мухи (Номис, 1864, № 11635); І щедро платили кобзарям за ці пісні старшини, годували, поїли міцною горілкою, старим медом і варенухою (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 63); На порізаному і подовбаному столярському столі стоїть страва, самогон і темна варенуха (Михайло Стельмах, II, 1962, 60). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 292.
ТЛУМАЧ
Варенуха -и, ж. Горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
«Кулинарный словарь»
Український алкогольний напій, поширений в Лівобережній Україні з XVI в. і складається з зварених разом горілки, меду і сушених яблук, груш, слив, вишень. Готувалася з метою відбити сивушний запах горілки, залишаючи при цьому її "зміст". Поряд з подібним складом варенухою називали в XIX в. також суміш слівяной і вишневої наливок, з цукром і прянощами, зварену в печі. Пізніше ця суміш стала називатися запіканкою.
« Їжа і кулінарія»
Напевно, немає на світі такого українця, який би хоч раз у своєму житті не спробував варенуху. І дійсно, варенуха – це самий справжній національний напій України, який готують тут аж з 16 століття. З тих самих пір рецепт алкогольного напою практично не змінювався, і всі його інгредієнти залишилися колишніми.
Варенуху роблять із самих різних сухофруктів. Це і чорнослив, і яблука, і груші, і вишні, і інжир, і родзинки, і абрикоси. Загалом, з усього того, що можна зустріти в саду самого звичайного українця Лівобережної України.
А ще до напою обов’язково додають перець, гвоздику, імбир, кардамон і ароматичні трави. А деякі рецепти навіть пропонують використовувати при приготуванні варенухи та мед.
Варенуха дуже швидко готувалася, настоювалась на горілці або самогоні і коли-то була невід’ємною частиною кожного українського застілля. Але сьогодні цей національний напій практично повністю забутий.
Для того, щоб вийшла варенуха, сухофрукти потрібно залити горілкою, додати до них прянощі і мед, а потім горщик з напоєм закривається кришкою або тестом у вигляді кришки і ставиться в піч на 12 годин.
Так виходить гаряча варенуха, і, на думку українців, вона набагато смачніша холодної. Та й фрукти з варенухи потім чудово підходять для приготування пирогів.
Є і ще один спосіб приготування варенухи. Добре промиті сухофрукти кладуться в чавунці, заливаються горілкою, після чого настоюються 5 – 6 годин. Потім настій зливається в керамічний посуд, до нього додаються мед, кориця, гвоздика, лавровий лист і перець. Глечик закривається кришкою, замазується тестом, зверху лягає невеликий вантаж і все це ставиться в піч на 9 – 12 годин. Температура в печі повинна бути близько 100 градусів. Після цього готову варенуху проціджують і п’ють гарячою або холодною.
В пропорціях це виглядає так: 1 літр горілки, 40 грам сушених яблук, 40 грам вишень, 25 грам груш, 25 грам слив, 1 грам кориці і 1 грам гвоздики, 0,5 грама запашного перцю і 0,5 грама лаврового листа, 250 грам меду.
Але в різних областях України рецепт може змінюватися. Щось додається, щось зменшене, загалом варенуха в Київській області та варенуха в Луганській області – це дуже і дуже різні речі.
А от отриманий при приготуванні варенухи осад використовувався для лікування ран у коней. І звичайно гості варенуху випивали, а осад забирали. Звичайно, якщо у них були коні.
Напої, подібні варенуха, є в багатьох державах. Наприклад, в Білорусії варять Крамбамбуля, алкогольний напій, який створюється на основі меду і прянощів. А суботні, напій з води, меду і прянощів, був неймовірно популярний на Русі. Не менш популярна була і медовуха.
Але сьогодні ці напої вже практично всі забуті й замінили ми їх самим звичайним пивом. Причому іноді якість цього пива залишає бажати кращого. А адже приготовані в печі з душею напої наших бабусь і дідусів – це те, що ні в якому разі не можна порівнювати з заводським пивом. Але ніхто тепер цього не робить, а рецепти правильного приготування напоїв просто забулися за непотрібністю.
Ілюстрації
