Відмінності між версіями «Хижа»
(Створена сторінка: '''Хижа, -жі, '''''ж. ''1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. ''На улицю не піду і дома не вс...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хижа, -жі, '''''ж. ''1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. ''На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. ''Мет. 116. ''Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. ''Ном. № 7580. 2) = '''Хата. '''''Ідут до каждої хижі і під вікни співают. ''МУЕ. ІІІ. 18. 3) = '''Хлів. '''''Та заплели хижку, та загнали овечечкустрижку. ''Мил. 42. Ум. '''Хижка. '''''М’ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. ''Рудч. Чп. 186. | '''Хижа, -жі, '''''ж. ''1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. ''На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. ''Мет. 116. ''Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. ''Ном. № 7580. 2) = '''Хата. '''''Ідут до каждої хижі і під вікни співают. ''МУЕ. ІІІ. 18. 3) = '''Хлів. '''''Та заплели хижку, та загнали овечечкустрижку. ''Мил. 42. Ум. '''Хижка. '''''М’ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. ''Рудч. Чп. 186. | ||
[[Категорія:Хи]] | [[Категорія:Хи]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 52. | ||
| + | |||
| + | '''ХИЖА,''' і, ''жін., розм.'' | ||
| + | |||
| + | 1. Те саме, що комора 1, 2. Христя вийшла до хижі, незабаром унесла пляшку з горілкою, поставила на столі, й сама сіла (Панас Мирний, II, 1954, 170); Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла [Маланка] та винесла в хижу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (Андрій Головко, II, 1957, 42). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що хата 1; невелика убога хата; халупа. — При березі, при Дунаю, Там я свою хижу маю (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 131); Бувало вигляне [Катруся] із хижі, Як тая квіточка з роси, Як теє сонечко з-за хмари. Ввесь похолону, неживий Стою, бувало (Тарас Шевченко, II, 1963, 268); За останні двадцять років ніхто в ці гори, аж до його хижі, так високо не заходив... (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 30); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки міської околиці, а гонтом — замшілим, зеленим (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 29); Вони знають, куди прийшли і для чого. Не якусь там хижу ліпити з глини, а найкрасивіші будинки мурувати з цегли на нашому Хрещатику (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 42). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:E6b75c44590b.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:114835_900.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2477335.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:88f1a8072e8df13d95473bcee02b1e3d.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 21:25, 24 листопада 2015
Хижа, -жі, ж. 1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. Вас. 195. Чуб. VII. 388. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Мет. 116. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити. Ном. № 7580. 2) = Хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают. МУЕ. ІІІ. 18. 3) = Хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечкустрижку. Мил. 42. Ум. Хижка. М’ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку. Рудч. Чп. 186.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 52.
ХИЖА, і, жін., розм.
1. Те саме, що комора 1, 2. Христя вийшла до хижі, незабаром унесла пляшку з горілкою, поставила на столі, й сама сіла (Панас Мирний, II, 1954, 170); Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла [Маланка] та винесла в хижу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 37); Давид повносив мішки в хижу й зайшов у хату (Андрій Головко, II, 1957, 42).
2. Те саме, що хата 1; невелика убога хата; халупа. — При березі, при Дунаю, Там я свою хижу маю (Пісні та романси українських поетів.., I, 1956, 131); Бувало вигляне [Катруся] із хижі, Як тая квіточка з роси, Як теє сонечко з-за хмари. Ввесь похолону, неживий Стою, бувало (Тарас Шевченко, II, 1963, 268); За останні двадцять років ніхто в ці гори, аж до його хижі, так високо не заходив... (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 30); Крита була хижа не залізом, як усі, навіть найбідніші будиночки міської околиці, а гонтом — замшілим, зеленим (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 29); Вони знають, куди прийшли і для чого. Не якусь там хижу ліпити з глини, а найкрасивіші будинки мурувати з цегли на нашому Хрещатику (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 42).
Ілюстрації
|
|
|
|
