Відмінності між версіями «Хвасоля»
(Створена сторінка: '''Хвасоля, -лі, '''''ж. ''= '''Квасоля. '''''Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. ''Ном. № 6346. Ум. '...) |
(→Цікаві факти) |
||
| (не показані 5 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хвасоля, -лі, '''''ж. ''= '''Квасоля. '''''Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. ''Ном. № 6346. Ум. '''Хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька. ''' | '''Хвасоля, -лі, '''''ж. ''= '''Квасоля. '''''Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. ''Ном. № 6346. Ум. '''Хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька. ''' | ||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''КВАСОЛЯ''' (Хвасоля (діал.)) | ||
| + | одно- або багаторічна рослина, ліана або напівкущ з родини бобових, походить із Пд. Америки, зернова культура; для отримання їстівного насіння та стручків вирощують к. звичайну, з низьким стеблом (к. карликова) або в'юнку, висотою до 3 м (к. тичкова), також багатоцвітну. | ||
| + | Квасоля звичайна — однорічна трав'яниста рослина 0,5—3 метри заввишки (зустрічаються як карликові сорти, так і в'юнкі з довжиною стебла до 3 метрів). Стебло в частини сортів в'юнке, в іншої частини — пряме; сильно розгалужене, покрите рідкими волосками. Листя парноперисте, на довгих черешках. Квітки по 2—6 на довгих квітконіжках, 1—1,5 см довжиною. Колір від білих до темно-пурпурних і фіолетових, метеликових. Плоди — боби, висячі, 5—20 см довжини, 1—1,5 см завширшки, прямі або зігнуті. Колір від блідо-жовтих та зелених до темно-фіолетових, із 2—8 насінинами. Насіння 5—15 мм довжиною, еліптичні, колір від білих до темно-лілових та чорних, однотонні або мозаїчні, крапчасті або плямисті. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Лузати квасолю; | ||
| + | 2. Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук); | ||
| + | |||
| + | ==Фразеологічний словник української мови== | ||
| + | Високий, як тополя, а дурний, як квасоля | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | [[Файл:Квасоля стручкова.jpg|міні|Квасоля стручкова]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | [[Файл:Квасоля звичайна.jpg|міні|Квасоля звичайна]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | [[Файл:Квасоля звичайна1.jpg|міні|Квасоля звичайна]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | [[Файл:Квасоля звичайна2.jpg|міні|Квасоля ]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| | ||
| + | [[Файл:Квасоля червона.jpg|міні|Квасоля червона]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|938519aZCyc}} | ||
| + | {{#ev:youtube|ogT2MiG0Ph8}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Квасоля] | ||
| + | |||
| + | [http://topmedical.com.ua/kvasolya-zvichajna-vlastivosti.html Користь квасолі] | ||
| + | |||
| + | ===Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка === | ||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Квасоля] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 Квасолюватий] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Квасолина] | ||
| + | |||
| + | [http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0 Квасолечка] | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%85%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8F Словник Укр.літ Org] | ||
| + | |||
| + | [http://grinchenko.org.ua/index/word/khvasolja Словник Б.Д.Грінченка] | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua/29/53402/12852.html Словопедія] | ||
| + | |||
| + | [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3473/kvasolya Фармацевтична енциклопедія] | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | 1. Квасоля — одна з головних рослин древнього землеробства Перу, Мексики й інших країн Південної і Центральної Америки. Вони є однією з прадавніх культур світу. Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах 1280 р. до н. е. Квасоля була дуже популярною стравою в Древньому Римі. Римляни не лише споживали квасолю, але й виготовляли з квасолі пудру. | ||
| + | У Німеччині квасолю досі часто називають білильними бобами. До Європи її завезли після другої подорожі Колумба, а звідти вона потрапила до Росії в XVII–XVIII ст. Ймовірно, саме через це в нас квасолю довгий час називали французькими бобами. Спочатку її вирощували як декоративний чагарник, і лише з часом, наприкінці XVII ст. квасоля дістала широке поширення як овочева культура. | ||
| + | |||
| + | 2. У плодах квасолі містяться білки (в окремих сортах до 31%), вуглеводи (моно- й олігосахариди, крохмаль), азотисті речовини (в тому числі й незамінні амінокислоти), флавоноїди (кверцитурон), стерини та органічні кислоти (яблучна, малонова, лимонна). Містить вітаміни: піридоксин, тіамін, пантотенову й аскорбінову кислоти. У надземній частині квасолі знайдено флавоноїди (кемпферол-3-глюкозид, кемпферол-3-глюкоксилозид, міріцетін-3-глюкозид), лейкоантоцианіди (лейкодельфінідін, лейкоцианідін, лейкопеларгонідін) і антоціани (ціанідин, пеларгонідін, дельфінідін, петунідін-3-глюкозид і мальвідін-3-глюкозид). | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
Поточна версія на 22:26, 22 листопада 2016
Хвасоля, -лі, ж. = Квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ном. № 6346. Ум. Хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
Зміст
Сучасні словники
КВАСОЛЯ (Хвасоля (діал.)) одно- або багаторічна рослина, ліана або напівкущ з родини бобових, походить із Пд. Америки, зернова культура; для отримання їстівного насіння та стручків вирощують к. звичайну, з низьким стеблом (к. карликова) або в'юнку, висотою до 3 м (к. тичкова), також багатоцвітну. Квасоля звичайна — однорічна трав'яниста рослина 0,5—3 метри заввишки (зустрічаються як карликові сорти, так і в'юнкі з довжиною стебла до 3 метрів). Стебло в частини сортів в'юнке, в іншої частини — пряме; сильно розгалужене, покрите рідкими волосками. Листя парноперисте, на довгих черешках. Квітки по 2—6 на довгих квітконіжках, 1—1,5 см довжиною. Колір від білих до темно-пурпурних і фіолетових, метеликових. Плоди — боби, висячі, 5—20 см довжини, 1—1,5 см завширшки, прямі або зігнуті. Колір від блідо-жовтих та зелених до темно-фіолетових, із 2—8 насінинами. Насіння 5—15 мм довжиною, еліптичні, колір від білих до темно-лілових та чорних, однотонні або мозаїчні, крапчасті або плямисті.
1. Лузати квасолю; 2. Павлик теребив у сінях квасолю (Б. Харчук);
Фразеологічний словник української мови
Високий, як тополя, а дурний, як квасоля
Ілюстрації
 |
 |
 |
 |
 |
Медіа
Див. також
Посилання на споріднені слова зі словника Бориса Грінченка
Джерела та література
Цікаві факти
1. Квасоля — одна з головних рослин древнього землеробства Перу, Мексики й інших країн Південної і Центральної Америки. Вони є однією з прадавніх культур світу. Перша згадка про квасолю зустрічається в древніх китайських літописах 1280 р. до н. е. Квасоля була дуже популярною стравою в Древньому Римі. Римляни не лише споживали квасолю, але й виготовляли з квасолі пудру. У Німеччині квасолю досі часто називають білильними бобами. До Європи її завезли після другої подорожі Колумба, а звідти вона потрапила до Росії в XVII–XVIII ст. Ймовірно, саме через це в нас квасолю довгий час називали французькими бобами. Спочатку її вирощували як декоративний чагарник, і лише з часом, наприкінці XVII ст. квасоля дістала широке поширення як овочева культура.
2. У плодах квасолі містяться білки (в окремих сортах до 31%), вуглеводи (моно- й олігосахариди, крохмаль), азотисті речовини (в тому числі й незамінні амінокислоти), флавоноїди (кверцитурон), стерини та органічні кислоти (яблучна, малонова, лимонна). Містить вітаміни: піридоксин, тіамін, пантотенову й аскорбінову кислоти. У надземній частині квасолі знайдено флавоноїди (кемпферол-3-глюкозид, кемпферол-3-глюкоксилозид, міріцетін-3-глюкозид), лейкоантоцианіди (лейкодельфінідін, лейкоцианідін, лейкопеларгонідін) і антоціани (ціанідин, пеларгонідін, дельфінідін, петунідін-3-глюкозид і мальвідін-3-глюкозид).
