Відмінності між версіями «Харчувати»
(Створена сторінка: '''Харчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить, давать столъ, прокармливать. ''Уже се мусить всякий...) |
|||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Харчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить, давать столъ, прокармливать. ''Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. ''Котл. Ен. IV. 63, ''А що ти візьмеш? А що дасте. Аби харчували. ''Грин. ІІ. 116. 2) '''Харчуйте здорові! '''Хлѣбъ да соль! ''Харчуйте здорові! Дякувать, просимо і вас. ''Шух. І. 140. | '''Харчувати, -чую, -єш, '''''гл. ''1) Кормить, давать столъ, прокармливать. ''Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. ''Котл. Ен. IV. 63, ''А що ти візьмеш? А що дасте. Аби харчували. ''Грин. ІІ. 116. 2) '''Харчуйте здорові! '''Хлѣбъ да соль! ''Харчуйте здорові! Дякувать, просимо і вас. ''Шух. І. 140. | ||
[[Категорія:Ха]] | [[Категорія:Ха]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ХАРЧУВАТИ, ую, уєш, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. перех. Давати кому-небудь їжу; годувати. Уже ж се мусить всякий знати, Що військо треба харчовати [харчувати] (Іван Котляревський, I, 1952, 192); Як вони молотили в о. Артемія жито, то наймички погано їх харчували (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 151); То була громадська господа, там харчували дітей червоноармійців села та безпритульних, що жили в родинах колгоспників (Іван Ле, Мої листи, 1945, 31). | ||
| + | |||
| + | 2. перех. Утримувати кого-небудь. Пасічникуванням заробляв [дід] собі хліб та харчував свою бабу й приймачку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 196). | ||
| + | |||
| + | 3. перех., перен., розм. Бути джерелом засобів до існування; годувати. | ||
| + | |||
| + | 4. перех., рідко. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін.; живити. Кров тече від серця артеріями і розносить по всьому організму життєдайні й життєтворчі речовини, харчує весь організм (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 201). | ||
| + | |||
| + | 5. неперех., діал. Їсти. — Я не маю часу, я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Гнат Хоткевич, II, 1966, 14); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина, Тв., 1960, 68). | ||
| + | ♦ Харчуйте здорові — побажання доброго апетиту. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D13-4.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Top-photo.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1400574043_1393602139_bedf28bc256ab9ad5197939faadf0ab3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:14067677_1071915422892935_6238611891914317100_n.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|IdXTWByC3JY}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|72vxK0gJFE8}}. | ||
| + | {{#ev:youtube|l7pkwhhOqYw}}. | ||
| + | |||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | Харчувати - feed(англ.) | ||
| + | Харчувати - manger(франц.) | ||
| + | Харчувати - 食べる(японс.) | ||
| + | Харчувати - zu essen(німец.) | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 29. | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:37, 18 жовтня 2018
Харчувати, -чую, -єш, гл. 1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. Котл. Ен. IV. 63, А що ти візьмеш? А що дасте. Аби харчували. Грин. ІІ. 116. 2) Харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! Дякувать, просимо і вас. Шух. І. 140.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ХАРЧУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. перех. Давати кому-небудь їжу; годувати. Уже ж се мусить всякий знати, Що військо треба харчовати [харчувати] (Іван Котляревський, I, 1952, 192); Як вони молотили в о. Артемія жито, то наймички погано їх харчували (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 151); То була громадська господа, там харчували дітей червоноармійців села та безпритульних, що жили в родинах колгоспників (Іван Ле, Мої листи, 1945, 31).
2. перех. Утримувати кого-небудь. Пасічникуванням заробляв [дід] собі хліб та харчував свою бабу й приймачку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 196).
3. перех., перен., розм. Бути джерелом засобів до існування; годувати.
4. перех., рідко. Забезпечувати живі організми поживними речовинами, водою і т. ін.; живити. Кров тече від серця артеріями і розносить по всьому організму життєдайні й життєтворчі речовини, харчує весь організм (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 201).
5. неперех., діал. Їсти. — Я не маю часу, я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Гнат Хоткевич, II, 1966, 14); Майстер скінчив свою роботу і харчував коло стола (Марко Черемшина, Тв., 1960, 68). ♦ Харчуйте здорові — побажання доброго апетиту.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
. . .Іншими мовами
Харчувати - feed(англ.) Харчувати - manger(франц.) Харчувати - 食べる(японс.) Харчувати - zu essen(німец.)
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 29.
